ЄВРОПА

20 квітня на засіданні комітету закордонних справ депутати обговорили ефективність санкцій ЄС, що їх запроваджено проти Росії.

Парламентарі дійшли висновку, що санкції ЄС поки що не можуть утримати Росію від агресивних дій. За словами депутата Європарламенту Вітольда Яна Ващиковського, власне сама необхідність запровадження шостого пакету санкцій означає, що політика, яку проводить Євросоюз, «є недостатньою для того, щоб зупинити та запобігти російській агресії».

Окрім того, кілька членів Європарламенту висловили занепокоєння тим, що партнерські відносини Росії з третіми країнами, зокрема з Китаєм, відкривають двері до зловживання в обхід санкцій, оскільки, за словами депутата Європарламенту Рейнхарда Бютікофера, «у цьому конфлікті Китай явно вирішив перейти на бік Росії».

Парламентарі закликали ЄС та його держави-члени негайно запровадити нафтове ембарго. Члени партії «Оновлюючи Європу» (Renew Europe) також запропонували Європейській комісії та Європейській службі зовнішніх справ запровадити компенсаційні заходи для країн-членів ЄС, економіка яких великою мірою залежить від російського імпорту.

Представники України, яких було запрошено на дебати, радо вітали цей план ЄС, але закликали депутатів Європарламенту також не випускати з поля зору й інших видів санкцій, як-от роумінг та кіберсанкції, конфіскація активів і заборона діяльності російських державних установ.

 США

Сенатори Джеррі Моран та Стів Дейнс закликали держсекретаря Ентоні Блінкена знову повернути Посольство США до Києва, оскільки російські війська були виведені з передмістя Києва.

Сенатори вважають, що відновлення дипломатичної присутності в Україні посилить міждержавну співпрацю та стане «символічним підтвердженням» того, що США підтримують «територіальний суверенітет України».

Натепер щонайменше 17 країн знову відкрили свої посольства у Києві.

 ПОЛЬЩА ТА ЧЕХІЯ

Маршал Сенату Польщі Томаш Гродзкі та президент Сенату Чехії Мілош Вистрчіл звернулися до парламентів усіх цивілізованих країн світу з проханням терміново надати Україні всю необхідну їй зброю.

20 квітня вони написали листа на основі вражень від нещодавнього візиту до Бородянки, Ірпеня, Бучі та Києва у складі делегації парламенту своєї країни. Два парламентські лідери назвали побачене «жорстокими злочинами» та «жахливим сафарі», під час якого людей «розстрілювали, як тварин». Вони підкреслили, що не сумніваються в тому, що звірства росіян є актом геноциду.

У листі Україну порівнюють із Давидом, який бореться з Голіафом, і закликають парламенти інших держав прискорити постачання важкої військової техніки до України, оскільки війна «входить у вирішальну фазу», під час якої Україна ризикує програти Російській імперії у разі, якщо їй не нададуть достатню військову підтримку. У світлі «божевілля російського диктатора» Гродзкі та Вистрчіл передбачають, що, якщо Україна впаде, бойові дії перемістяться «до Вісли, Рейну, Сени чи ще далі».

Нарешті, автори листа наголосили, що «поступки агресорам чи політика відступу – це шлях у пекло» і що «історія не пробачить» тих, хто «занадто мало робить для захисту України».

 ЕСТОНІЯ

21 квітня Естонський парламент Рійгікогу упродовж додаткового засідання одноголосно прийняв заяву «Про воєнні злочини та геноцид Російської Федерації в Україні», фактично визнавши дії Росії геноцидом українського народу.

У заяві міститься заклик до інших країн та міжнародних організацій йти за приклад Естонії, а також сприяти розслідуванню російських злочинів та притягненню до відповідальності винних. Рійгікогу також закликає країни світу негайно посилити санкції проти Росії та збільшити допомогу Україні, як військову, так і гуманітарну.

20 квітня депутати українського парламенту відвідали Естонію, щоб обговорити підтримку, яка надається їхній державі під час війни, а також майбутню відбудову України.

Парламентська делегація зустрілася зі спікером Рійгікогу Юрі Ратасом, Прем’єр-міністеркою Каєю Каллас, а також іншими офіційними особами, які запевнили її представників, що Естонія й надалі надаватиме суттєву підтримку Україні на міжнародній арені. Голова Комітету закордонних справ Рійгікогу Марко Міхкельсон позитивно оцінив підсумки зустрічі, назвавши її «чудовою».

 ЛАТВІЯ

Практично одночасно з Рійгікогу Естонії Сейм Латвії одноголосно ухвалив резолюцію «Про агресію Російської Федерації та воєнні злочини в Україні», в якій також зізнається, що Росія наразі здійснює геноцид українського народу.

У заяві підтримується ініціатива демократичних країн об’єднати зусилля задля збору доказів та розслідування воєнних злочинів Росії, також в ній міститься заклик до євроатлантичного альянсу та його партнерів невідкладно запровадити всеосяжні санкції проти Росії. Сейм також засуджує зловживання Росією правом вето у Раді Безпеки ООН та закликає прискорити реформування ООН.

Річард Коль, голова Комітету закордонних справ, підкреслив, що «фінансування російської військової машини, що триває, є неправомірним з позиції моралі» і що немає «прощення або виправдання геноциду, влаштованому в серці Європи».

Нова редакція закону дозволяє позбавляти латвійського громадянства осіб, які підтримують держави та інші утворення, що вчиняють злочини проти миру, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, оскільки ті загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності демократичних держав або їхньому конституційному порядку.

Норма поширюватиметься лише на людей, котрі мають громадянство більше ніж однієї країни, оскільки це необхідно для того, щоб запобігти випадкам перетворення осіб на людей без громадянства.

 БОЛГАРІЯ

Комітет закордонних справ парламенту Болгарії на тлі прохання міністра закордонних справ України про допомогу відхилив два проєкти рішень щодо військової підтримки України.

Комітет лише підтримав пропозицію надати «технічну допомогу в цілях захисту», оскільки більшість партій практично ініціювали бойкот пропозицій надання зброї. Проте наразі точиться дискусія навколо питання, чи може «технічна допомога», яка є досить широким поняттям, включати також й військово-технічну допомогу.

  ЯПОНІЯ

21 квітня Санае Такаїчі, членкиня Палати представників парламенту Японії, під час партійних зборів заявила, що Індія відмовилася дозволити посадку на своїй території для японського літака, який перевозив гуманітарні вантажі для українців.

За словами парламентарки, уряд Японії запланував відправку літака на прохання Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) для транспортування вантажів з Мумбаї, Індія, де знаходиться склад УВКБ ООН. Однак, таким чином, поки що відправка відкладається.