Закрийте небо над Україною! Щодня ми – українці просимо це в усього світу. Українці, які своєю працею на землі забезпечували хлібом увесь світ.
Але 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала криваву війну на нашій землі.
Військове вторгнення Росії до України призвело не лише до масового потоку біженців з країни, гибелі наших громадян, руйнування великих і маленьких населених пунктів, але за оцінками експертів може призвести до найглибшої продовольчої кризи в сучасній історії людства.
Так, згідно з останнім аналітичним матеріалом Київської школи економіки – російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі, на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. Україна і Росія разом експортують близько 30% всієї пшениці і близько 18% всієї кукурудзи в світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.
Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду, а саме:
у Єгипті понад 32,5% громадян живуть за межею бідності, що робить недоїдання та голод в Єгипті актуальною проблемою;
у Ємені рівень недоїдання серед жінок і дітей залишається одним з найвищих у світі: 1,2 мільйона вагітних або жінок, які годують груддю, і 2,3 мільйона дітей віком до 5 років потребують лікування від гострого недоїдання;
в Індонезії 14,3% населення живуть за межею бідності, а 19,4 мільйона людей не можуть задовольнити свої харчові потреби;
у Бангладеш 40 мільйонів людей залишаються без продовольства, а 11 мільйонів страждають від гострого голоду;
в Ефіопії 5,9 млн осіб страждають від гострої нестачі продуктів харчування;
у Лівані 22% домогосподарств відчувають нестачу продовольства; у Лівії 83% людей живуть на менше ніж на $1,25 на день, 699 тис. людей відчувають нестачу продовольства;
у Пакистані 20,5% населення недоїдають, 44% дітей до 5 років відстають у розвитку;
в Іраку 2,4 мільйона людей відчувають гостру нестачу продуктів харчування та засобів до існування.
На даний момент експорт зерна з України припинено, що в свою чергу загрожує дефіцитом продовольства у світі. Якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи.
Таким чином, в умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде. Лютий і початок березня були вирішальними, і наразі видається, що буде отримано достатні врожаї пшениці, якщо війна закінчиться в найближчі тиждень-два. Але через воєнні дії у більшості регіонів це фізично неможливо.
Як наслідок експерти відзначають:
1. Україна та Росія не зможуть здійснювати експортні операції в найближчі 2?3 роки. Через прогнозоване значне скорочення обсягів врожаю експорт з України та Росії в наступному маркетинговому році буде малоймовірним. Втім, якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки все ж таки стануть можливими. У гіршому ж випадку (за умови продовження війни) світові ринки недоотримають близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи та 10,5 млн тонн ячменю, тобто, обсяги світового експорту зерна різко скоротяться. Перспективи врожаїв олійних культур (соя та рапс) та виробництва рослинних олій в регіоні лише підсилюють негативні прогнози щодо ситуації. Щоби повернутися до довоєнного рівня, знадобиться принаймні 2?3 роки, а недоотримані обсяги зерна буде важко компенсувати за рахунок інших світових виробників продукції
2. Суттєве підвищення світових цін на зерно вже розпочалося. За короткий проміжок часу, лише за один тиждень російської війни в Україні, ціна пшениці зросла на 26%, або майже на 85 доларів за тонну. У середньостроковій же перспективі припинення експорту з України та Росії може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%.
3. Настає велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей загрожує нестача продовольства та велика гуманітарна криза, яка загрожує не лише Україні, а й багатьом країнам-імпортерам зерна з низьким рівнем доходу.
Саме тому, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики стверджують – українська аграрна спільнота сильна як ніколи, але щоденне перебування російського загарбника на нашій землі вартує життя не лише українцям, а й загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі.
Повернутись до публікацій
Але 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала криваву війну на нашій землі.
Військове вторгнення Росії до України призвело не лише до масового потоку біженців з країни, гибелі наших громадян, руйнування великих і маленьких населених пунктів, але за оцінками експертів може призвести до найглибшої продовольчої кризи в сучасній історії людства.
Так, згідно з останнім аналітичним матеріалом Київської школи економіки – російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі, на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. Україна і Росія разом експортують близько 30% всієї пшениці і близько 18% всієї кукурудзи в світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.
Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду, а саме:
у Єгипті понад 32,5% громадян живуть за межею бідності, що робить недоїдання та голод в Єгипті актуальною проблемою;
у Ємені рівень недоїдання серед жінок і дітей залишається одним з найвищих у світі: 1,2 мільйона вагітних або жінок, які годують груддю, і 2,3 мільйона дітей віком до 5 років потребують лікування від гострого недоїдання;
в Індонезії 14,3% населення живуть за межею бідності, а 19,4 мільйона людей не можуть задовольнити свої харчові потреби;
у Бангладеш 40 мільйонів людей залишаються без продовольства, а 11 мільйонів страждають від гострого голоду;
в Ефіопії 5,9 млн осіб страждають від гострої нестачі продуктів харчування;
у Лівані 22% домогосподарств відчувають нестачу продовольства; у Лівії 83% людей живуть на менше ніж на $1,25 на день, 699 тис. людей відчувають нестачу продовольства;
у Пакистані 20,5% населення недоїдають, 44% дітей до 5 років відстають у розвитку;
в Іраку 2,4 мільйона людей відчувають гостру нестачу продуктів харчування та засобів до існування.
На даний момент експорт зерна з України припинено, що в свою чергу загрожує дефіцитом продовольства у світі. Якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи.
Таким чином, в умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде. Лютий і початок березня були вирішальними, і наразі видається, що буде отримано достатні врожаї пшениці, якщо війна закінчиться в найближчі тиждень-два. Але через воєнні дії у більшості регіонів це фізично неможливо.
Як наслідок експерти відзначають:
1. Україна та Росія не зможуть здійснювати експортні операції в найближчі 2?3 роки. Через прогнозоване значне скорочення обсягів врожаю експорт з України та Росії в наступному маркетинговому році буде малоймовірним. Втім, якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки все ж таки стануть можливими. У гіршому ж випадку (за умови продовження війни) світові ринки недоотримають близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи та 10,5 млн тонн ячменю, тобто, обсяги світового експорту зерна різко скоротяться. Перспективи врожаїв олійних культур (соя та рапс) та виробництва рослинних олій в регіоні лише підсилюють негативні прогнози щодо ситуації. Щоби повернутися до довоєнного рівня, знадобиться принаймні 2?3 роки, а недоотримані обсяги зерна буде важко компенсувати за рахунок інших світових виробників продукції
2. Суттєве підвищення світових цін на зерно вже розпочалося. За короткий проміжок часу, лише за один тиждень російської війни в Україні, ціна пшениці зросла на 26%, або майже на 85 доларів за тонну. У середньостроковій же перспективі припинення експорту з України та Росії може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%.
3. Настає велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей загрожує нестача продовольства та велика гуманітарна криза, яка загрожує не лише Україні, а й багатьом країнам-імпортерам зерна з низьким рівнем доходу.
Саме тому, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики стверджують – українська аграрна спільнота сильна як ніколи, але щоденне перебування російського загарбника на нашій землі вартує життя не лише українцям, а й загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі.
Ще за розділом
“Ми разом - проти російської агресії”
26 квітня 2024 16:27
26 квітня 2024 10:40
25 квітня 2024 16:21
25 квітня 2024 16:15
25 квітня 2024 16:09
24 квітня 2024 21:14
24 квітня 2024 17:00
24 квітня 2024 15:24
24 квітня 2024 15:21
Верховна Рада України прийняла Закон щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження
24 квітня 2024 15:17