30 вересня 2026 року голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у Міжнародному форумі «Майбутнє державного аудиту у період глобальних викликів», організованому Рахунковою палатою.
Форум присвячений ролі вищих органів аудиту у зміцненні стійкості державних фінансів та підвищенні ефективності управління публічними коштами.
У своєму виступі голова Комітету зосередилася на питаннях, які безпосередньо стосуються бюджетного планування, соціальної політики та ефективності використання державних ресурсів.
На її переконання, кожну бюджетну програму - соціальну, освітню, медичну - необхідно розглядати як інвестицію, тому необхідно оцінювати не лише обсяг коштів, який потребує програма, а й економічний та суспільний ефект від вкладених ресурсів.
Якщо така методологія буде запроваджена, держава зможе порівнювати бюджетні програми та визначати ті, які забезпечують найбільший довгостроковий ефект для суспільства і держави.
За її словами, Рахункова палата у своїх звітах могла б приділяти цьому питанню більше уваги, а відповідну методологію необхідно впроваджувати вже зараз особливо в умовах фінансових викликів. І тому для держави принципово важливо забезпечити стійкість державних фінансів та довіру людей до того, що парламент і уряд справедливо розподіляють обмежені публічні ресурси.
Окремо Галина Третьякова звернула увагу на три системні проблеми у сфері соціальної політики.
Перша - нерівномірність оплати праці у публічному секторі.
Під час планування бюджету на 2027 рік можна побачити суттєву різницю у фінансуванні оплати праці в різних державних органах навіть без збільшення кількості працівників.
На тлі демографічної кризи необхідно мати чітку методологію визначення оптимальної чисельності працівників державного сектору та справедливого співвідношення оплати за працю рівної цінності.
Друга - нерівність у пенсійному забезпеченні.
Голова Комітету запропонувала під час фінансових труднощів держави розглянути питання щодо пенсійного забезпечення осіб, які не мають інвалідності та не досягли загального пенсійного віку, але отримують пенсії за спеціальними системами.
Це питання потребує окремого юридичного опрацювання, зокрема, з урахуванням конституційних гарантій та вже існуючих зобов’язань держави.
Серед можливих інструментів запропоновано розглянути цінні папери індивідуального призначення строком на 5–10 років, щоб держава могла виконати відповідні зобов’язання у майбутньому, коли матиме для цього фінансові можливості.
Третя - питання справедливого розподілу ПДФО.
«Це безпосередньо пов’язано, зокрема, з відсутністю в Україні повноцінного підходу до оподаткування домогосподарства та неоподатковуваної величини для годувальника. Водночас впродовж останнього часу частина соціальних видатків переноситься на державний бюджет. Зокрема, йдеться про створення ветеранських просторів, транспортні пільги для ветеранів та фінансування окремих соціальних послуг. Тому розподіл ПДФО між державним та місцевими бюджетами має розглядатися разом із розподілом повноважень та видатків між рівнями влади», – зазначила голова Комітету.
Окремо вона наголосила на необхідності ширшого бачення державних фінансів.
Сьогодні бюджетний процес значною мірою зосереджений саме на бюджетних коштах. Водночас необхідно комплексно враховувати кошти соціального страхування, фінансові результати державних підприємств та інші складові публічних фінансів.
У якості прикладу вона навела АТ «Укрзалізниця», яка виконує важливі для держави функції, зокрема щодо пасажирських та військових перевезень. Держава має чітко розуміти вартість таких послуг, свої зобов’язання перед підприємством та фінансовий результат.
«Без такого розподілу неможливо побудувати прозору та ефективну модель фінансування, зокрема через субвенції. Стійкість державних фінансів - це не лише питання кількості коштів. Це питання методології, справедливості, прозорості та відповідальності за кожне бюджетне рішення. Саме тому державний аудит має не лише фіксувати проблеми, а й допомагати державі бачити економічний і суспільний результат використання публічних коштів», – підсумувала голова Комітету.