Понад рік в Україні діє євроінтеграційний Закон, який визначає, як держава реагує на зміну клімату, зменшує вплив людини на нього та готується до нових кліматичних реалій (№ 3991-IX).
Верховна Рада прийняла його, щоб узгодити українське законодавство з нормами ЄС, зменшити залежність від викопного палива, підготувати економіку до нових світових правил торгівлі та захистити людей і природу від наслідків зміни клімату. Фактично це «дорожня карта», яка показує, як країна переходить до сучасної енергетики та економіки.
Україна взяла курс на кліматичну нейтральність до 2050 року — тобто обсяги викидів парникових газів мають дорівнювати обсягам їх поглинання або компенсації.
Серед ключових принципів нової кліматичної політики — облік і моніторинг викидів, інтеграція кліматичних рішень у всі сфери державної політики, розвиток відновлюваної енергетики, повідомляють у Комітеті з питань екологічної політики та природокористування.
Зокрема, Закон передбачає скорочення викидів парникових газів щонайменше на 65% до 2030 року і збільшення обсягів їх поглинання (через насадження лісів, тощо). Також держава допомагатиме вразливим групам населення, найбільш чутливим до впливу зміни клімату.
У довгостроковій перспективі Закон сприятиме покращенню якості повітря, стабілізації енергетики, створенню нових робочих місць, зменшенню витрат на енергію у будинках та зниженню ризиків природних катастроф. Кліматичний Закон стосується не лише екології, а й економіки, безпеки та майбутнього України.
Цей документ — про захист людей, економіки та природи від наслідків зміни клімату (посух, повеней, спеки), а також про зміцнення екологічної, продовольчої та енергетичної безпеки України.