Максим Кривцов (позивний — Далі) народився 1990 року в Рівному. Писати вірші почав з підліткового віку.
Був учасником Революції Гідності. У 2014-му добровольцем пішов на фронт, брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор» (2014-2015), згодом став старшим кулеметником у бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016-2019).
З початком повномасштабного російського вторгнення вступив до лав ЗСУ як кулеметник ССО.
Автор віршів, есеїв, оповідань; фотограф. У 2023-му вийшла його збірка «Вірші з бійниці», яку визнали однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією Українського ПЕН. Оператор двох короткометражних фільмів — «Перемир’я» та «Буду повертатись». На фронті Далі почав писати роман, який, на жаль, залишився недописаним
Загинув на Харківщині 7 січня 2024 року. Посмертно нагороджений Почесною відзнакою Президента України — орденом «За заслуги» III ступеня, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Заслуги» та «Хрестом Сил спеціальних операцій».
«Максим назавжди залишиться у наших серцях як людина, яка несла з собою світло та випромінювала добро, як би банально це не звучало. Тому його любили друзі й діти. Навіть тваринки. Всім, хто його знав, пощастило. А ще він — найкращий син, брат і дядько. Максим завжди був вірним своїм ідеалам, обравши свій шлях — не сходив із нього. Й ідеали він мав чудові!» — написала про Максима його сестра Анастасія.
Максима Кривцова разом з Вікторією Амеліною, Володимиром Вакуленком та плеядою інших обдарованих українських митців називають Новим Розстріляним Відродженням