Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», якими додати закордонні дипломатичні установи України, до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, визначивши їх повноваження у зазначених сферах.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило до законопроекту низку зауважень та пропозицій. Зокрема, у висновку зазначається, що запропоноване регулювання мало б стосуватись безпосередньо площини повноважень консульських установ або ж консульських відділів при дипломатичних представництвах України, оскільки згідно із приписами частини четвертої 4 статті 5 Закону України «Про дипломатичну службу» захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном слід розглядати у контексті виконання саме консульських функцій. Також, на думку Головного науково-експертного управління, доцільно передбачити обов’язковість погодження порядків звітування звітуванням закордонних дипломатичних установ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері та «спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі із Міністерством закордонних справ України.

Міністерство соціальної політики України підтримує законопроект.

Міністерство закордонних справ України  не підтримує законопроект, оскільки вважає, що законопроектом передбачається покладення на закордонні дипломатичні установи України невластивих їм функціонально-правовій природі завдань. Прийняття Закону суперечить положенням Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року, двостороннім консульським конвенціям України з іноземними державами та не відповідає завданням і функціям закордонних дипломатичних установ України, визначених Законом України «Про дипломатичну службу» та Положенням про закордонні дипломатичні установи України, затверджених Указом Президента України від 15 березня 2021 року № 99/2021.

Також у висновку Міністерства закордонних справ України зазначено, що дієвій реалізації мети законопроекту щодо удосконалення механізму реагування на випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі щодо громадян України, які перебувають за кордоном, сприятиме визначення відповідних завдань державним органам, до сфери відповідальності яких віднесено питання, що входять до предмету регулювання Стамбульської конвенції. Такі завдання вбачається можливим виконувати у рамках реалізації державними органами наданих їм повноважень щодо здійснення міжнародного співробітництва з віднесених до їх компетенції питань. Міністерство закордонних справ України, у свою чергу, забезпечувало і готове надалі забезпечувати надання сприяння державним органам для налагодження взаємодії з компетентними органами іноземних держав з цією метою.

Під час обговорення члени Комітету наголосили на важливості надання консульськими установами консультаційної допомоги громадянам України  та сприяння в наданні правової допомоги з питань запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі в умовах, коли мільйони громадян України знаходяться закордоном, рятуючись від російської агресії. Члени Комітету вважають, що допомога громадянам з боку консульських установ у випадках насильства сприятиме їх поверненню в Україну після Перемоги у війні.

Водночас, члени Комітету звернули увагу на той факт, що пропоновані законопроектом повноваження є невластивими для закордонних дипломатичних установ. Дипломатичні та консульські установи мають чітко визначені функції відповідно до Закону України "Про дипломатичну службу" та Положення про закордонні дипломатичні установи України. Вони виконують представницькі, консульські, економічні та культурні функції.

Проте, на думку членів Комітету,  питання запобігання та протидії насильству не належать до компетенції дипломатичних установ.  Розширення повноважень у цій сфері може створити правові та організаційні колізії, а також відволікти дипломатів від виконання їхніх основних завдань.

Також, члени Комітету зазначили, що, впровадження цих змін може суперечити положенням Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року та двостороннім консульським конвенціям, укладених Україною з іншими державами. Крім того, виникають сумніви  щодо готовності в цілому закордонних установ до виконання таких повноважень. Йдеться насамперед про відсутність у штаті посольств фахівців відповідного профілю і джерел фінансування такої діяльності. Треба враховувати,  що дипломатичні представництва України часто, а особливо – зараз, під час війни, працюють у надскладних умовах та мають обмежені людські та матеріально-технічні ресурси.

У підсумку члени Комітету прийшли до висновку щодо необхідності врахування під час розгляду законопроекту у головному комітеті зауважень Головного науково-експертного управління, а також висновку Міністерства закордонних справ України. Також було наголошено, що при розгляді законопроектів не мають виникати ситуації щодо наявності протилежних висновків декількох міністерств, а узгодження позицій міністерств має здійснюватися на рівні Кабінету Міністрів України.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини комітетів”

25 липня 2024 11:44
25 липня 2024 11:39
25 липня 2024 10:41
25 липня 2024 10:35
24 липня 2024 16:24
24 липня 2024 15:23
24 липня 2024 13:43
24 липня 2024 12:53
24 липня 2024 12:45
24 липня 2024 12:37