
Зі словом виступила Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. Посадовиця прозвітувала про діяльність Міністерства за минулий рік, а саме про виплати сім’ям з дітьми, соціальні послуги, реабілітацію та протезування дітей, оздоровлення, удосконалення механізмів розвитку сімейних форм виховання (серед них - усиновлення евакуйованих дітей), цифровізацію процесів та міжнародну співпрацю.

Депутатів передусім цікавило, які проблеми бачить Міністерство у сфері захисту прав дітей і як планує їх вирішувати. За словами Оксани Жолнович, Україна має обмежені повноваження щодо дітей за кордоном; недостатньо укомплектовані служби у справах дітей в громадах, там же бракує соціальних послуг для сімей з дітьми; є проблеми з освітою для дітей з інвалідністю.

Водночас, на думку Комітету, у своєму звіті Міністерство не акцентує на усіх проблемних питаннях, які сьогодні потребують розв’язання. Так, фахівчиня у справах дітей Людмила Волинець проаналізувала Звіт про кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та дійшла таких висновків:
- кількість виявлених дітей і дітей, яким державою надано статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, щороку зменшується. Попри те, що під час війни мала б зростати;
- кількість влаштованих у сім’ї дітей зменшується, бо зменшується і кількість прийомних сімей в Україні;
- за період війни, з 2014 року, кількість прийомних сімей у державі зменшилась на 30%;
- усиновлення не досягло довоєнного рівня. З кандидатів в усиновителі менше половини усиновили дітей, бо зорієнтовані лише на усиновлення дітей молодшого віку, та ін.

Заступник голови Комітету Павло Сушко звернув увагу на статистичні дані щодо кількості дітей, які перебувають у закладах цілодобово. У цю статистику внесено дітей, які навчаються в спеціальних та спеціалізованих школах з цілодобовим перебуванням (а це приблизно 3/4 загальної кількості). Переважно у таких школах перебувають діти без статусу.
«Потрібно розвести ці категорії і сфокусуватися там, де є проблеми. І говорити про проблеми соціального характеру, а освітніми мало б опікуватися Міністерство освіти й науки», - додала перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич.

«Коли статистика подає таку загальну
цифру, вона викривляє сприйняття ситуації і в країні, і назовні. Що недобре», -
підтримав очільник Комітету Микита Потураєв.

На ці репліки представники Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей зазначили, що у проєкті Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання у сімейному оточенні вже змінено підхід щодо категорій - і виключено учнів спеціалізованих шкіл із кількості дітей, які перебувають у закладах цілодобово. Голова Координаційного центру Ірина Тулякова наголосила, що потрібно розвивати спеціальну освіту.
Народний депутат, член української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Павло Сушко також поінформував про нещодавно ухвалену Резолюцію та Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, що сприятимуть наданню якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами в країнах-членах Ради Європи. Це дає підстави Україні більш виважено ставитися до організації навчального процесу для таких дітей.
Комітет вирішив
звернутись до Кабінету
Міністрів України з вимогою виконання законодавства щодо формування
статистичної звітності про дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування.

На засіданні обговорили роботу Державної служби у справах дітей. Служба лишається недоукомплектованою.
Комітет надішле лист до Міністерства соціальної політики щодо виконання повноважень Держдіти відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України №136. Цим актом частина повноважень служби була призупинена до 1 травня. А Постанова, зокрема, передбачає передання виконання повноважень від Національної сервісної служби до Держдіти.

Народний депутат Юрій Павленко звернувся до виконавчих органів з проханням надалі надавати об’єктивну та конкретну інформацію щодо тих позицій, які не працюють, адже за кожним пунктом «стоїть доля дитини».