Нещодавно в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Стан забезпечення осіб з інвалідністю та осіб з інвалідністю внаслідок війни протезно-ортопедичними виробами: проблеми та перспективи. Напрацювання дорожньої карти». Захід відбувся під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Тетяни Циби.

У засіданні «круглого столу» взяло участь понад 100 учасників: народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських організацій та об’єднань, протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів, наукових установ.

Учасники зібрання обговорили стан та розвиток української галузі протезування, діяльність протезно-ортопедичних підприємств, потреби захисників та захисниць України, які отримують ампутації під час бойових дій, якість допоміжних засобів реабілітації (далі - ДЗР), розвиток спортивної реабілітації, інформування громадян щодо можливостей протезування в Україні.

ЯКІСТЬ ПРОТЕЗУВАННЯ В УКРАЇНІ

Перед тим, як означити шляхи розвиту системи забезпечення осіб з інвалідністю та осіб з інвалідністю внаслідок війни протезно-ортопедичними виробами, які були озвучені під час засідання «круглого столу», варто відмітити результати широкого опитування користувачів послуг з протезування в Україні, яке було проведено недержавною організацією Protez Hub протягом перших двох кварталів 2023 року. «Згідно цього опитування 96,4% користувачів були задоволені якістю надання послуг з протезування на вітчизняних підприємствах. Загалом протезування кінцівок в Україні є на досить високому рівні. З 2014 року технології розвинулися, останні 2 роки - розвиваються досить стрімко. Виїжджати протезуватися за кордон на сьогодні потреби немає навіть у складних випадках, - повідомила директор з розвитку та партнерств Protez Hub Антоніна Кумка. - Державна програма забезпечення кінцівок працює ефективно і постійно вдосконалюється. Ми порівнюємо з іншими системами, які існують в інших країнах. Навіть в плані граничних цін і доступності технологій, Україна зараз випереджає низку розвинених країн».

Всі громадяни мають право на безоплатне протезування від держави. Для оплати вартості протеза держава визначила граничну ціну, яку вона відшкодовує протезному підприємству. Сягати ця сума може до 2 млн гривень. Окрім цього, держава відшкодовує витрати на обслуговування та ремонт протезних виробів. Деталі – за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/news/minsotspolityky-shcho-treba-znaty-pro-bezoplatne-protezuvannia-v-ukraini

ЗРОСТАННЯ ПОПИТУ НА ПРОТЕЗУВАННЯ ЧЕРЕЗ РОСІЙСЬКУ ВІЙСЬКОВУ АГРЕСІЮ

Обговорюючи виклики, які наразі стоять перед галуззю протезування в Україні, учасники засідання «круглого столу» зазначали, що повномасштабне воєнне вторгнення росії на територію нашої держави стало великим викликом для всієї системи протезування в Україні. «За даними МОЗ, з лютого 2022 року, станом на листопад 2023 року, понад 50 тисяч людей втратило внаслідок війни одну чи декілька кінцівок», - зазначила голова підкомітету з питань реабілітації ветеранів Комітету Ірина Никорак. Зокрема, через складність випадків збільшується кількість громадян, які потребують дороговартісного протезування. В 2023 році потреба у протезуванні серед цивільного населення зросла на 15%, серед військових – у 5 разів. За словами радниці Міністра соціальної політики Олени Кульчицької, забезпечення військовослужбовців як пріоритетної категорії осіб, які потребують забезпечення ДЗР, фактично здійснюється без затримок фінансування. «Люди, які отримали ампутації, - протезуються. Вони будуть потребувати пожиттєвого супроводу. Кількість і спроможність протезно-ортопедичної галузі буде зростати», - констатував Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко.

ПІДГОТОВКА ПРОФЕСІЙНИХ КАДРІВ

На сьогодні галузь протезування в Україні потребує суттєвого збільшення кількості кваліфікованих кадрів, - для забезпечення безперебійної роботи підприємств галузі протезування та якісного надання відповідних послуг. «Наразі недостатньо кваліфікованих спеціалістів-протезистів на той обсяг постраждалих, який є», - зауважив член Комітету Тарас Тарасенко. Не вистачає також професійних реабілітологів. У Мінсоцполітики повідомляють, що наразі зусилля Уряду спрямовані на те, щоб вибудувати систему підготовки фахівців. Зокрема, Мінсоцполітики разом з БО БФ «Протез Хаб» розробили професійні стандарти надавачів послуг з протезування-ортезування, а також затвердили в реєстрі кваліфікацій професійну кваліфікацію «протезист-ортезист». Представники МОЗ зауважували в свою чергу про кількісне збільшення державного замовлення на реабілітологів на 1 тисячу фахівців. Радник-уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко розповів про напрацювання громадських організацій та благодійних фондів в частині навчання та підвищення кваліфікації протезистів та ерготерапевтів, в тому числі за кордоном. За його словами, навчальні проекти організовуються Protez Hub, БФ «КОЛО», тощо.

РЕАБІЛІТАЦІЯ

Обговорюючи процедури реабілітації в Україні, учасники засідання «круглого столу» наголошували на необхідності розпочинати реабілітацію людини, зокрема з множинними ампутаціями, ще ДО початку процесу протезування, одразу після реанімації. Адже від цього залежить якість їх життя в подальшому. При цьому реабілітація має бути активна, а людина має бути задіяна в ній максимально, що відволікатиме її від перенесених травм та тривоги за майбутнє. Наголошувалося на важливості відвідин військовослужбовців з ампутаціями (майбутні ветерани) в госпіталях представниками Мінветеранів – для надання відповідей на питання, що виникають у Захисника чи Захисниці – що свідчитиме про державну підтримку та повагу.

Народні депутати України - члени Комітету звертали увагу на необхідність подовжити термін реабілітації, який здійснюється за державний кошт. Наразі оплачувані пакети з реабілітації НСЗУ передбачають 14 та 21 день реабілітації. «Відбувається обговорення пакету послуг по реабілітації, робимо його редизайн. В 2024 році він буде представлений. Ми розуміємо, що наші пацієнти потребують більш тривалого лікування, ми це враховуємо», - пообіцяла заступник Міністра охорони здоров'я України з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко. Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова звернула увагу на необхідність забезпечення належного державного контролю за ефективністю та вчасністю використання коштів Держбюджету за бюджетними програмами щодо реабілітації осіб з інвалідністю.

ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Повідомлялося про велике значення рухової активності та спорту для відновлення фізичного та психічного здоров’я громадян, інтеграції в суспільні процеси, зокрема, для ветеранів війни. «Адаптивний спорт – один із найкращих видів реабілітації. Це цікаво, це нас поєднує, зустрічаємося з друзями, побратимами, - розповів ветеран, рекордсмен світу з адаптивного стронгмену (Мадрид, 2023)  Євген Смага. – реабілітація через спорт для військового, який до служби займався спортом – перше, що може зацікавити, психологічно та фізично повернути до життя».

У Мінмолодьспорті повідомили про початок роботи з розробки та затвердження освітньої програми з підвищення кваліфікації фахівців у сфері фізичної культури і спорту, які будуть залучені до фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни з інвалідністю або з обмеженнями в повсякденному функціонуванні. Також Міністерство розробило проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо адаптивного спорту», яким пропонується закріпити норму про забезпечення умов для адаптивного спорту за місцем проживання та відпочинку громадян.

Голова підкомітету з питань спортивної реабілітації ветеранів, психологічної реабілітації через фізичну культуру і спорт Комітету Верховної Ради України з питань здоров‘я нації Василь Вірастюк зупинився на питанні забезпечення учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни спортивними протезами та протезами підвищеної функціональності. Відповідні ДЗР дають можливість займатися спортом (кросфітом, бігом та ін.), брати участь в спортивних змаганнях, туристичних походах, займатися альпінізмом, кататися велосипедом. Наразі учасники бойових дій, котрі втратили кінцівки внаслідок бойових дій, мають можливість за своїм бажанням отримати спортивні протези за державний кошт через 12 місяців після проведення первинного протезування. На думку пана Вірастюка та ветеранів, які брали участь у засіданні «круглого столу» у Комітеті, це досить великий термін для тих ветеранів, які хочуть або вже активно долучитися до занять спорту, адже в процесі довгого очікування «вони можуть втратити мотивацію». «Звичайний» протез може не витримати навантаження при заняттях спорту та не підлягатиме заміні (адже використовується не за належністю). «Пропонуємо зменшити цей термін до «через 6 місяців після проведення первинного протезування», що дасть можливість ветеранам набагато раніше залучатися до занять спортом, брати участь в спортивних змаганнях та вести повноцінне активне життя», - зазначив Василь Вірастюк, запропонувавши також спростити механізм отримання учасником бойових дій спеціального виробу для занять спортом.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Світлана Кашенець повідомила про підготовку та забезпечення участі збірних команд в міжнародних змаганнях - Invictus Games Warrior Games.

РОЗПОДІЛ НАВАНТАЖЕННЯ ПРОТЕЗНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ще одним важливим питанням, що піднімалося під час засідання «круглого столу» стало питання рівномірності завантаження установ, які забезпечують протезами. «Є регіони, де шалене навантаження на протезні підприємства, де вже є черга, а є регіони – де таке навантаження менше. Є регіони, де підприємства без роботи, бо людей відправляють на протезування в інші області. Є випадки, коли протезист з Хмельницького їде у відрядження до Львова, замість того, щоб прийняти людину без черги в своєму кабінеті», - розповів директор ТОВ «Без обмежень» Андрій Овчаренко. Народний депутат України - член Комітету Тарас Тарасенко звернув увагу на факти, коли державні підприємства попри війну та великий попит на протезування не працюють на повну потужність. В той же час, за його словами, процес приватизації державних протезних підприємств не дає можливості прогнозувати, на кого в першу чергу будуть орієнтуватися нові власники – на протезуванні ветеранів війни чи на протезуванні цивільного населення. Дашборд Мінсоцполітики з переліком протезних підприємств та інших виробників допоміжних засобів реабілітації доступний за посиланням: https://www.ioc.gov.ua/analytick_DZR/. Рейтинг підприємств, які виготовляють протези та ортези на основі відгуків пацієнтів за посиланням: https://protezhub.com/factories оновлюються щотижня).

ІНФОРМАЦІЙНА-РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА РОБОТА ТА СУПРОВІД

Одним із важливих питань в процесі протезування людини є її повна поінформованість про можливості та процедуру безоплатного протезування від держави, переліку документів для протезування, особливості реабілітації після протезування, правила догляду за ДЗР. Експерти зазначають, що наразі інформаційно-роз’яснювальна робота не ведеться на належному рівні, є «хаотичною» та несистемною, не відповідає потребам громадян, які, наприклад, не мають можливості сформувати заявку на протезування в електронному вигляді. «Є пенсіонери, які не мають комп’ютерної техніки, знань та навичок формування заявки в електронному вигляді. Їм потрібні окремі способи надання інформації щодо порядку отримання протезно-ортопедичних виробів», - зауважила представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова. Пропонувалося подавати інформацію про протезування не лише в електронному вигляді, а і у вигляді брошур.

Наголошувалося також на потребі супроводу громадян, які отримали ампутації, в процесі збору документів, необхідних для протезування. У Мінсоцполітики повідомили, що такий супровід забезпечують соціальні працівники, які наразі працюють в мультидисплінарних командах в 14 закладах Міністерства охорони здоров’я України. «Вони будуть залучатися до всіх мультидисциплінарних команд. В їх функціях – допомога в зборі і поданні документів на забезпечення протезами. Наше завдання, щоб такі працівники з’явилися і в військових закладах охорони здоров’я», - зазначила радниця Міністра соціальної політики Олена Кульчицька.

Актуальна інформація про протезування для осіб з інвалідністю внаслідок війни від ГО «Юридична сотня» - на 282 сторінці за посиланням: https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/pamyatka_uchasnyka_ato_2023-20-11-1.pdf Путівник від Міноборони «Шлях військовослужбовця після поранення, травми, захворювання» (в тому числі щодо протезування) – за посиланням: https://turbota.mil.gov.ua/ Про роботу урядової «гарячої лінії» з питань протезування кінцівок - тут.

Учасники «круглого столу» також зазначали, що додаткового опрацювання потребують наступні питання:

створення довгострокової урядової Стратегії забезпечення громадян протезами та іншими засобами функціонування;

напрацювання системи максимального функціонального відновлення людини після ампутацій;

напрацювання стратегії розвитку протезної галузі (враховуючи подальшу потребу в заміні та ремонті великої кількості протезних виробів);

вдосконалення системи підвищення кваліфікації та навчання протезистів;

затвердження стандартів (якості) протезування;

створення реєстру уведених в обіг ДЗР (закріплених за конкретною людиною);

регламентація процедури повернення протезів;

запровадження моніторингу забезпечення протезами в України (у якісних, кількісних параметрах, а також відсоткових параметрах функціонального відновлення людини);

напрацювання програм забезпечення протезами громадян, які мають множинні ампутації (обчислення та фінансування множинних ампутацій за рахунок держави);

надання послуг реабілітації в кожній області України, з можливістю забезпечення «соціальним житлом» на період такої реабілітації;

перегляд термінів забезпечення ДЗР цивільного населення;

перегляд граничних цін на ДЗР для цивільного населення;

облаштування державних закладів (зокрема, ЦНАП, ВЛК, МСЕК, ЦБІ) під потреби осіб з інвалідністю, які мають фізичні обмеження в пересуванні;

можливості протезування статевих органів ветеранам війни в Україні;

цифровізація процесу збору документів, необхідних для процесу протезування;

долучення ветеранів, які протезувалися/пройшли реабілітацію до надання послуг з реабілітації (за бажанням) на професійному рівні;

пришвидшення можливості евакуації та своєчасної конверсії поранених з фронту евакуаційним транспортом – як додаткова можливість збереження кінцівок та убезпечення від ампутації;

запровадження контролю за якістю протезування протезними підприємствами;

розвиток мікрохірургії – як альтернативи протезуванню біоелектричними протезами;

обов’язковість обліку ДЗР, отриманих за рахунок благодійних коштів та можливість їх обслуговування в Україні;

актуалізація сум, які держава відшкодовує за вироблення протезів (відповідно до обсягу заліза, який використовується для його виробництва). Так, наразі держава компенсує однакову суму як за протез стегна (використовується менше заліза при виробництві), так і за протез після вичленення в тазостегновому суглобі (використовується більше заліза), що не заохочує підприємства, які отримують замовлення;

контроль актуальності інформації, яка надається громадянам щодо протезування, зокрема, в ЦНАП;

обмін досвідом між мультидисциплінарними командами, що працюють в закладах МОЗ;

раціональний розподіл запитів на протезування та реабілітацію регіонами України (для зменшення черг/навантаження на заклади охорони здоров’я та протезні підприємства);

опрацювання питання включення до переліку підстав щодо необхідності забезпечення спеціальним виробом для занять спортом протоколи спортивних змагань національних федерацій, що внесені до єдиного календарного плану спортивно-масових заходів Мінмолодьспорту;

питання обслуговування усіх видів протезів (в тому числі встановлених за кордоном); державний облік цих засобів; підготовка фахівців з обслуговування різних видів протезів;

розширення навчальних програм для протезистів та ортезистів;

проведення навчально-практичних семінарів для вивчення технологічних процесів в сфері протезування (дозволить виготовляти більшу номенклатуру на різних рівнях ампутацій, підвищити якість протезно-ортопедичних виробів).

Завершуючи захід, голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Тетяна Циба повідомила, що за наслідками роботи «круглого столу» будуть напрацьовані відповідні рекомендації Комітету.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини комітетів”

25 липня 2024 11:44
25 липня 2024 11:39
25 липня 2024 10:41
25 липня 2024 10:35
24 липня 2024 16:24
24 липня 2024 15:23
24 липня 2024 13:43
24 липня 2024 12:53
24 липня 2024 12:45
24 липня 2024 12:37