31 березня 2023 року набув чинності Закон України «Про медіа» №2849-IX, розроблений у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. Щоб закон повноцінно запрацював, міністерствам та центральним органам виконавчої влади необхідно було розробити і прийняти комплекс підзаконних актів.
Сьогодні, 13 листопада, у межах своєї контрольної функції, Комітет розглянув питання про реалізацію положень Закону України «Про медіа» в частині підготовки цих документів.
До обговорення теми запросили представників Міністерства культури та інформаційної політики, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення й ін.
Як поінформував перший заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Валентин Коваль, станом на зараз документальна частина роботи майже завершена. Від 31 березня Нацрадою розроблено і прийнято 20 підзаконних актів, а проєкти трьох нормативно-правових актів нині узгоджуються з іншими центральними органами виконавчої влади, зокрема Антимонопольним комітетом України. Також на обговоренні - Стратегія діяльності Національної ради з питань телебачення та радіомовлення на 2024-2026 роки. За словами Валентина Коваля, створюються органи співрегулювання для напрацювання різноманітних кодексів, як-от етичних щодо протидії мові ненависті, підтримки національних меншин тощо.
Наразі проблемним питанням залишається забезпечення функціонування «електронного кабінету». Як розповіли представники Нацради, основні роботи вже проведено за кошти донорів, іншу частину робіт покриють бюджетні призначення. Згідно з планом «електронний кабінет» мають запустити вже у 2024 році.
Щодо реєстрації, то на сьогодні зареєстровано/ліцензовано майже 1800 медіа, з них приблизно 120 онлайн-медіа, 10 ОТТ-платформ. Також розпочався процес реєстрації іноземних лінійних медіа (тих, що поза межами ЄС) – тут понад два десятки реєстрантів.
Комітет звертається до медійної спільноти із закликом активніше брати участь у робочих групах, які будуть готувати документи для органів співрегулювання. Зокрема, Комітет звертається до друкованих медіа не ігнорувати процес створення органів співрегулювання, адже саме вони дозволяють друкованим медіа отримувати незалежні експертні висновки у разі порушення ними законодавства.
Ще одне важливе питання, розглянуте на засіданні, стосувалось функціонування державної мережі наземного ефірного цифрового телевізійного мовлення в Україні МХ-7 (концерн РРТ).
Тестування МХ-7 розпочато 1 червня 2023 року. Ввімкнуто всі передавачі на підконтрольній території – 135 станцій (виняток – Нікополь (обстріли), Ніжин – ведеться будівництво нового об’єкта). Сигнал до передавальних станцій доставляється через супутник SES.
Як запевняють у Концерні РРТ, тестування пройшло успішно, мережа працює. Серед іншого, за підсумками цього тестування добудовано 5 станцій для кращого покриття прикордонних територій, зокрема Сумської, Чернігівської, Харківської областей, в яких досі не було цифрового ефірного наземного телебачення.
«Приємно відзначити, що українське телевізійне мовлення дотягнеться до більшої кількості користувачів та забезпечить якісніше зображення. Завдяки кращим енергетичним характеристикам передавачів, їхній більшій кількості порівняно з наявними мережами, а також перевагам розповсюдження радіосигналу у метровому діапазоні хвиль – приймання МХ-7 буде доступним не менш як на 90% території країни», – зазначила заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук.
За словами Володимира Трофименка, заступника голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, експлуатація мультиплекса почнеться з 1 січня 2024 року.
Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич нагадала, що Комітет був ініціатором проведення комітетських слухань, за підсумками яких рекомендували Уряду розглянути питання будівництва на базі концерну РРТ державного МХ-7.
Голова Комітету Микита Потураєв зазначив, що введення в експлуатацію державного мультиплекса є пріоритетом №1, адже в його будівництві інтереси інформаційної безпеки держави були поставлені вище комерційних.