12 жовтня 2023 року відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, під час якого народні депутати України-члени Комітету планували розглянути 3 законопроекти, підготовлених Комітетом до другого читання, а саме:

- проект Закону про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України за реєстр. №9042-1;

- проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України за реєстр. №9453;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання правовідносин, пов'язаних з призначенням, отриманням одноразової грошової допомоги та наданням пільг деяким категоріям осіб за реєстр. №9226.

Водночас за підсумками обговорення члени Комітету дійшли згоди, що законопроект №9042-1 потребує доопрацювання, з урахуванням зауважень, висловлених під час засідання Комітету. Проект Закону за реєстр. №9226 буде також доопрацьовано, з урахуванням зауважень Міністерства оборони України. 

Що стосується проекту Закону за реєстр. №9453, то Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у другому читанні та в цілому як Закон. У разі ухвалення законодавчої ініціативи, пенсіонери, які знаходяться, зокрема, за кордоном або на тимчасово-окупованих територіях, зможуть пройти процедуру фізичної ідентифікації та підтвердити своє право на пенсію.

Крім того, деякі положення законопроекту стосуються пенсій громадян, які працювали з 2014 року на державу-агресора. Визначено, що до вислуги років не зараховуватимуться періоди військової служби (служби) з 19 лютого 2014 року у Збройних Силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях, перебування на посадах державної служби, на посадах в органах місцевого самоврядування, у відповідних органах (формуваннях) російської федерації, періоди добровільної роботи на посадах, пов’язаних із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, в незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільної участі у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території, та/або у збройних формуваннях держави-агресора.

Під час засідання народним депутатам також було презентовано проект «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя». В межах проекту планується актуалізувати міграційну політику України з урахуванням міжнародного досвіду, наукових та експертних висновків, думки територіальних громад та громадськості. За словами Президента Всеукраїнської Асоціації Компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, який презентував проект Комітету, вже зараз потрібно дбати про повернення українців з-за кордону, скорочення обсягів трудової міграції у повоєнний період та залучення трудових мігрантів з інших країн до роботи в Україні. За його словами, реалізація цих завдань сприятиме розвитку економіки України після Перемоги нашої держави над російською військовою агресією.

Учасники засідання обговорили природне скорочення населення України та можливості змінити негативну демографічну динаміку; проблему міграції громадян працездатного віку за кордон (переважно жінок), яку спричинила війна росії проти України, та створення сприятливих умов праці для жінок з дітьми в Україні; напрацювання заходів для збільшення тривалості життя українців та подолання проблеми передчасної смертності.

Питання міграції трудових ресурсів не є локальною проблемою України. Професор, доктор економічних наук Маріупольського державного університету Світлана Калініна повідомила, що поточні міграційні переміщення спричиняє глобальна трудоресурсна криза, а поствоєнний розвиток України відбуватиметься в контексті світових міграційних явищ. «Зростає важливість дослідження міжнародних міграційних процесів, оскільки в умовах глобального трудоресурсного дефіциту міжнародна міграція набуває функцій трудоресурсного забезпечення економіки країн», - зазначила Світлана Калініна. Тож завданням проекту «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя», за словами науковиці, стане формування орієнтирів рівноправного включення України до світового трудоресурсного простору.

На сьогодні за кордоном перебуває значна частина українців працездатного віку. За даними Євростату, зі статусом тимчасово захисту перебуває 4,1 млн українців (2,5 млн –люди активного працездатного віку, з них 83% - жінки). За словами директора Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України Елли Лібанової, ще 2,5-3 млн українців працювали за кордоном до 2022 року. Наразі вони продовжують знаходитися за межами держави. Таким чином, за словами Е.Лібанової, за кордоном знаходиться цінний трудовий потенціал держави обсягом майже 5,5 млн осіб. Перший заступник Міністра соціальної політики України Дарія Марчак упевнена, що «передумовою для того, щоб люди поверталися до нашої країни та не їхали з неї» є комфортні умови життя в Україні.

На думку народного депутата України - члена Комітету Тетяни Циби, при виробленні міграційної політики, потрібно зосереджуватися не лише на залученні іноземних мігрантів до трудової діяльності в Україні, а й на напрацюванні механізмів залучення українських жінок до продуктивної праці. «Важливі не лише виплати при народженні дитини. Жінка повинна мати умови, в яких вона може паралельно з вихованням дитини працювати. Це і дитячі кімнати, кімнати для годування, дитячі садочки, розвиток соціальних послуг по догляду за дитиною, - зазначила Тетяна Циба. - Це і безбар’єрність для жінки з дитиною, жінки з дитячим візочком, яка пересувається містом, зокрема, для того, щоб потрапити на роботу. Українську жінку, яка вже не раз за всю історію нашої держави демонструвала силу повоєнного відновлення, потрібно трішечки підтримати і вона з усім впорається».

В свою чергу народний депутат України - член Комітету Сергій Гривко висловив думку, що при напрацюванні ефективної демографічної політики України необхідно також врахувати коефіціент народжуваності, який на сьогодні складає 0,8%, та середній вік одруження – 27 років. Крім того, за його словами, важливо також розуміти, що на рішення родини народити дитину впливає, серед іншого, і фінансовий стан домогосподарства.

Голова Комітету Галина Третьякова висловила впевненість в тому, що питання демографічної та міграційної політики має бути обговорено на високому політичному рівні для узгодженості дій гілок влади, громадянського суспільства, наукового та експертного середовища. Комітет всіляко сприятиме напрацюванню політик відновлення людського та трудового потенціалу України.

Також члени Комітету прийняли рішення доповнити план роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання наступними заходами:

- засідання «круглого столу» на тему: «Стан забезпечення осіб з інвалідністю та осіб з інвалідністю внаслідок війни протезно-ортопедичними виробами: проблеми та перспективи. Напрацювання «Дорожньої карти»;

- публічні консультації на тему: «Міжнародний досвід організації та функціонування ветеранської патронатної служби».

Відеозапис засідання Комітету – за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fs4w1STc3hw&t=10s

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини комітетів”

17 квітня 2024 13:41
17 квітня 2024 12:05
17 квітня 2024 09:00
16 квітня 2024 18:12
16 квітня 2024 18:11
16 квітня 2024 18:09
16 квітня 2024 17:51
16 квітня 2024 16:20
16 квітня 2024 16:08
16 квітня 2024 15:58