Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС на засіданні 30 серпня розглянув проєкт Закону №9515 про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Проєкт пропонує здійснювати щорічну незалежну зовнішню оцінку ефективності діяльності Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) спеціально створеною Комісією. Комісією запропоновано утворити Кабінетом Міністрів у такому складі: одна особа, визначена Держслужбою фінансового моніторингу; одна — Генпрокурором; ще одна — Директором Національного антикорупційного бюро України; три особи, визначені Кабміном на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які протягом останніх трьох років надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, кримінальної юстиції або виявлення, розшуку та управління активами. Зовнішня незалежна оцінка АРМА, на думку авторів законопроєкту, має вчасно виявити й усунути проблемні питання в роботі органу, а також оцінити діяльність Голови АРМА на посаді. Окрім цього законопроєкт зобов'язує АРМА до 1 грудня 2023 року забезпечити відкритий цілодобовий доступ до всіх даних Реєстру арештованих активів, окрім даних, що дають можливість ідентифікувати особу.

Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону за заявленою метою не суперечить Угоді про асоціацію, водночас, потребує доопрацювання.

Щодо альтернативного законопроєкту №9515-1 Комітет ухвалив висновок, що за заявленою метою він не суперечить Угоді про асоціацію.

Також на засіданні Комітет розглянув та ухвалив низку висновків щодо таких законопроєктів:

- №9484 про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про металобрухт», що розроблений для врегулювання правових аспектів заготівлі та операцій з металобрухтом, а також узгодження положень Закону України «Про металобрухт» з нормами Закону України «Про управління відходами», який набрав чинності 9 липня 2023 року — не суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу;

- №9510 про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця — не суперечить цілям Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу;

- №6393-д про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми. Документ пропонує передбачити механізми унеможливлення жорстокого поводження з дитиною, в тому числі булінгу (цькування) в закладах освіти, фізичної культури та спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури та інших колективах, де з метою навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо перебувають діти.

Висновок — проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України та європейським стандартам;

- №9088 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту. Документ, зокрема, пропонує закріпити функціонування в установах попереднього ув’язнення осіб відповідальних за перебування та забезпечення прав взятих під варту.

Висновок — проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та європейським стандартам;

- №9093 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Мета законопроєкту —  покращення системи захисту від гендерно зумовленого та домашнього насильства. Для цього запропоновано імплементувати міжнародні практики у цій сфері, зокрема, передбачені Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Документ, зокрема, розширює перелік категорій справ, в яких угода про примирення може бути укладена лише за ініціативою потерпілого/потерпілої. Також запроваджує додатковий механізм захисту для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб щодо яких вчинено правопорушення.

Висновок — проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції у сфері прав людини;

- №9422 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг — не суперечить Угоді про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції;

- №9422-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання у сфері споживчого кредитування. Законопроєкт розроблено з метою удосконалення окремих процедур надання споживчих кредитів, посилення конкуренції у сфері мікрокредитів, збільшення захисту позичальників та стимулювання відповідального кредитування.

Висновок — документ не суперечить Угоді про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції;.

- №9563 про внесення змін до статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо уточнення категорії споживачів, які мають право на отримання універсальної послуги — не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Водночас відповідно до пункту 5 Додатку XXVII-A Угоди про асоціацію Україна зобов’язана провести консультації з Єврокомісією щодо сумісності законопроєкту з відповідними положеннями права ЄС. Враховуючи це, необхідно відтермінувати розгляд законопроєкту до отримання відповідного висновку Європейської Комісії. Такий самий висновок Комітет ухвалив і щодо альтернативного законопроєкту №9563-1;

- № 9490 щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» щодо стратегічних основ інтегрованого управління кордонами». Документом запропоновано визначити термін «Стратегія інтегрованого управління кордонами»; внести Стратегію інтегрованого управління кордонами до переліку документів довготривалого планування у сферах національної безпеки та оборони; нормативно врегулювати основні засади розроблення та ухвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами в Україні.

Висновок — законопроєкт не суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу водночас потребує доопрацювання з метою врахування принципу правової визначеності.