Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев прокоментував можливості запровадження плаваючого обмінного курсу валют, які, серед іншого, передбачені чотирирічною програмою в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) України на 15,6 млрд доларів США.
За словами Голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, у новій програмі розширеного фінансування (EFF) з МВФ Україна декларує наміри повернутись за 12-18 місяців (по завершенню першого етапу програми) до довоєнного режиму монетарної політики, що включає інфляційне таргетування та гнучке курсоутворення.
Слід розуміти, пояснив Данило Гетьманцев, що поки йде війна, Україна втрачає капітал і робочу силу, руйнуються ланцюги створення доданої вартості, є проблеми з логістикою, зберігається невизначеність, зовнішня позиція України залишатиметься уразливою. «Міжбанківський валютний ринок наразі є незбалансованим. Попит значно переважає за пропозицію валюти. Національний банк щомісяця продає по 2-3 млрд. дол. для підтримки фіксованого курсу. Вочевидь допоки триває активна фаза війни, це вимагатиме збереження фіксованого курсу як якоря валютних і інфляційних очікувань», - підкреслив Голова Комітету.
Він також зазначив, що інший ключовий фактор, який слід брати до уваги, це продовження міжнародної фінансової підтримки. «Відносна фінансова стабільність, яку ми маємо зараз, це результат професійних дій НБУ (і всього фінансового блоку влади) й значної підтримки союзників», - наголосив Д.Гетьманцев. Останні, за його словами, надали на фінансування бюджету 32 млрд. дол. минулого року і, як випливає із змін до бюджету, забезпечать не менше 42 млрд. дол. фінансування цього року. «Також партнери погодились та сприяли реструктуризації більшої частини зовнішнього боргу до 2024 року, що зекономило Україні близько 6 млрд. дол. валютних коштів», - сказав народний депутат.
Данило Гетьманцев поінформував, що нова 4-річна програма з МВФ власне і є тією рамкою, яка забезпечуватиме більш стійке, ритмічне і передбачуване зовнішнє офіційне фінансування України у середньостроковій перспективі, а отже більшу прогнозованість при ухваленні рішень щодо валютної політики.
«Утім, хочу наголосити, що рішення, коли і за яких умов відбудеться перехід, як будуть зніматись валютні обмеження, прийматиме Національний банк, який є політично і операційно незалежним. Можу точно сказати, що це буде обґрунтоване і заздалегідь сплановане рішення. НБУ має успішний досвід переходу і застосування інфляційного таргетування з 2015 року. Це ж саме стосується і досвіду поступового скасування валютних обмежень і запровадження плаваючого курсу. Повернутись до цих режимів буде легше, ніж їх запроваджувати «з нуля». Рівень довіри до НБУ і його інституційна спроможність зараз є значно більшими, ніж це було у розпал кризи 2014-2015 рр.», - наголосив Голова Комітету.
«Перехід до плаваючого курсу буде зваженим і таким, що виключатиме різкі коливання на валютному ринку. Це мінімізуватиме ризики для населення і економіки», - переконаний Данило Гетьманцев.
Він також висловив думку щодо переваг плаваючого курсу: «Їх слід розглядати разом із інфляційним таргетуванням (ІТ). ІТ на сьогодні є найбільш дієвим механізмом, що дозволяє країнам утримувати інфляцію у відносно невеликих межах (до 2-5%) на великих проміжках часу, що є запорукою довгострокової фінансової стабільності. За цього режиму, процентна ставка центрального банку є якорем інфляційних і валютних очікувань економічних агентів. Тоді як плаваючий курс відіграє роль буфера, покликаним згладжувати різкі зміни у зовнішній кон’юнктурі та фінансових умовах».
Голова Комітету зазначив, що в цілому, для країн з малою та відкритою економікою це більш доцільний режим монетарної політики, що і продемонструвала світова криза, викликана Covid-19, яку Україна пройшла із значно меншими втратами у порівнянні із минулими епізодами фінансових криз. «За 5 останніх років перед повномасштабною війною валютний курс залишався відносно стабільним (середньорічний курс змінювався у межах +/-5%), тоді як середньовічна інфляція була 8,5%», - додав Данило Гетьманцев.
«Можливість кращого підтримання довгострокової макрофінансової стабільності і є головною перевагою ІТ і плаваючого курсу, яке перекриває ризики від коливання курсу. Утім, мова йде про мирний час, коли є можливість застосовувати ринкові механізми монетарної трансмісії. Війна - це більше про адміністративне регулювання, і вже потім про ринок. Через це НБУ був змушений перейти до фіксованого курсу і валютних обмежень», - зазначив народний депутат.
Данило Гетьманцев висловив переконання, що після завершення війни, перехід до плаваючого курсу і зняття валютних обмежень, за інших рівних умов пожвавлюватиме торгівлю та іноземні інвестиції в Україну. «Тут зв'язок є дуже простий і очевидний. От наприклад, НБУ на днях дозволив виведення нерезидентами відсотків за ОВДП, отриманих після 1 квітня 2023 року, і відразу є пожвавлення інтересу від іноземних інвесторів до цих державних паперів. До того ж за мирного життя бізнес має низку інструментів страхування валютних ризиків, наприклад валютні свопи, ф’ючерси. Тут більшим бар’єром поки що виглядає страхування військових ризиків, але це окрема розмова», - додав парламентар.
Данило Гетьманцев також прокоментував, яким чином плаваючий курс валют відіб’ється на діяльності волонтерів: «Щодо волонтерів, зараз для них діє низка виключень і послаблень із валютних обмежень, що спрощує закупівлі закордоном. Але певні обмеження і ліміти все рівно діють. Наприклад, є місячний ліміт у 400 тис грн. на купівлю і переказ валюти для фізичних осіб-волонтерів, є виключний список товарів воєнного призначення, які можна закупати без обмежень за гривневими картками закордоном. Останній хоча періодично і переглядається, але звісно ринок таких товарів є більш широким, ніж список. Перехід до плаваючого курсу означає поступове скасування більшості валютних обмежень, які були уведені із початком війни».
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики наголосив, що питання, які конкретно валютні обмеження, коли вони будуть скасовані або послаблені у рамках переходу до плаваючого курсу вирішуватиме НБУ у консультаціях із міжнародними фінансовими організаціями.