Законопроєкт про медіа близько десяти років перебуває в парламенті, і це вже третє скликання Верховної Ради, яке його розглядає. У цьому випадку євроінтеграція допомагає пришвидшити ухвалення документа, бо це один із семи кроків, які необхідні для початку перемовин про вступ до ЄС.
Про це розповіла народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
«Ми не лише маємо створити законодавство відповідно до директив Євросоюзу про аудіовізуальні медіа. У вимогах також прописано, що ми повинні зменшити приватний вплив на медіа, забезпечити діяльність незалежного регулятора – у нашому випадку це Нацрада з питань телебачення й радіомовлення. Варто зауважити, що медійне законодавство не змінювалося роками. Останні зміни в закон про телебачення й радіомовлення були внесені в 2004 році», - нагадала парламентарій.
За її словами, останніми роками з’явилося багато нових різноманітних медійних платформ, зокрема й у всесвітній мережі, тож нарешті необхідно оновити законодавство.
«Для нас як для країни, що перебуває під ракетними ударами, також дуже важливим є окремий дев’ятий розділ законопроєкту, де містяться більш суворі контентні обмеження: проти пропаганди, проти керованих із Росії медіа. Усе це має бути визначене законом, а не просто введені санкції», - зауважила політикиня.
Вона додала, що документ допрацьовувався разом із європейськими експертами, із представниками індустрії, громадськими організаціями.
«Низка громадських організацій висловилася на підтримку, також індустріальні союзи висловили підтримку ухвалення. Ми всі свідомі люди, тому розуміємо, наскільки важливими є і інформаційна безпека, і євроінтеграція», - сказала народна депутатка.
Водночас Євгенія Кравчук звернула увагу на те, що законопроєкт про медіа містить норми, які дозволять добровільно реєструватися блогерам, різноманітним онлайн-проєктам.
«Ми даємо можливість добровільно прийти в Нацраду і сказати, що хочете вважатися медіа і щоб вас закон захищав як журналіста. Є окремі статті Кримінального кодексу, що захищають журналістів. Більше того, реєстрація для інтернет-сайтів не є обов’язковою. Проте наявні певні переваги для інтернет-медіа, які пройдуть реєстрацію. Зокрема, вони матимуть першочергову акредитацію, захист, до них не застосовуватимуться формати блокування, усе через суд. Тому в цьому є свої переваги», - пояснила парламентарій.
Вона також наголосила, що сьогодні держава не може просто заплющити очі на великий інтернет-ринок, який складає близько 30% нашого медіапростору.
«Там теж є аудіовізуальні продукти, як-от відео чи інтерв’ю, тому національний регулятор має їх бачити. Це не може бути «чорною» чи «сірою» зоною, де є зловживання», - підсумувала народна депутатка.