20 липня відбувся круглий стіл на тему: «Ефективність способів захисту державних та приватних інтересів у разі поширення недостовірної інформації».
Його учасники обговорили правові механізми, український та міжнародний досвід захисту державних і приватних інтересів. Окрім того, порушили питання необхідності законодавчих змін задля вдосконалення механізмів захисту державних та приватних інтересів у разі поширення недостовірної інформації.
Під час круглого столу розглянуто судову практику щодо захисту репутації та протидії дезінформації, питання способу захисту репутації публічних осіб та компаній, відповідальності за розповсюдження дезінформації, дифамації та чуток.
Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що свобода висловлювань, свобода ЗМІ важливі для суспільства цінності і вони мають бути захищені. Він нагадав, що саме завдяки журналістам, громадянському суспільству в Україні відбулося дві революції.
«Це обговорення має стати першим кроком до дієвих рішень, що стосується не лише держави чи бізнесу, а стосується кожного громадянина. Бо кожен може постраждати від дезінформації. У ситуації, коли громадянин незахищений від дезінформації, він може стати об’єктом атаки, що може знищити його репутацію. Тому важливо давати на це адекватну відповідь, у тому числі законодавчу. Адже люди рідко звертаються в суди, аби захистити свою репутацію», - зазначив Микита Потураєв.
За його словами, законодавство в цій сфері потребує оновлення та балансування. Але це має відбуватися паралельно з кампаніями медіаосвіти, підвищення рівня медіаграмотності людей.
Питання балансу персональних даних і доступу до публічної інформації окреслив член Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Тарас Тарасенко.
Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко нагадала про важливі документи Ради Європи, зокрема Декларацію про свободу вираження політичних поглядів, Декларацію про право медіа поширювати критичну інформацію щодо політичних діячів, державних службовців; низку стандартів, що будуть сприяти уникненню інформаційному безладдю, про роль і відповідальність інтернет-посередників тощо.
«Важливо напрацьовувати комплексні підходи для створення інформаційно безпечного середовища», - зазначила Олена Литвиненко. За її словами, важливим є прийняття Закону про медіа.
На проблеми неточностей в термінології звернув увагу заступник директора, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай. Зокрема, щодо колізії між статтею 34 Конституції України та окремими статтями Цивільного кодексу.
Адвокат Оксана Дитинко зауважила, що в українському законодавстві немає ефективних механізмів захисту публічних осіб. Тоді як в державах Європейського Союзу є успішна практика в дифамаційному праві. За її словами, у більшості країн передбачено високі штрафи та кримінальну відповідальність, до журналістів, які поширюють наклеп.
Захід організували Міністерство культури та інформаційної політики України, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, Спільний проект «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», Ініціатива з Верховенства Права Американської Асоціації Юристів, громадські організації «Центр демократії та верховенства права» і «Платформа прав людини».