«Позбавлення доступу громадян України в Криму до об’єктивної інформації є одним із ключових елементів збройної агресії Російської Федерації з початку реалізації військової операції по захопленню Кримського півострова», наголосила Дар’я Свиридова.
З лютого 2014 року українські ЗМІ та журналісти на території АРК і Севастополя, які займали проукраїнську позицію, зазнали незаконного втручання в свою діяльність та переслідувань з боку окупаційної влади РФ, у зв’язку з чим були вимушені припинити свою роботу або покинути територію півострова.
За словами Дар’ї Свиридової: «Громадськими організаціями «Центр прав людини «ZMINA» та «Кримська правозахисна група» лише протягом 2014-1019 років задокументовано понад 350 фактів переслідувань журналістів та блогерів на тимчасово окупованій території (ТОТ) АРК та м. Севастополя».
Найбільша
кількість порушень у цій сфері відбулася у березні 2014 року – під час збройної
окупації. Так, з 26 лютого по 22 березня 2014 року було зафіксовано понад 100
випадків порушення прав журналістів і блогерів, про які повідомляли,
щонайменше, 39 журналістів та 48 редакцій ЗМІ, у тому числі закордонні.
«Понад 100 кримських журналістів та десять редакцій ЗМІ вимушені були залишити Кримський півострів та виїхати на материкову частину України. Багато журналістів через цензуру та страх переслідування залишили професію», - сказала доповідач.
Після початку збройної агресії ряд кримських телеканалів продовжують випускати контент про Крим, але більшість журналістів постійно проживають на підконтрольній Уряду України території.
Проукраїнські журналісти та блогери на ТОТ АРК та м. Севастополь зазнають переслідувань з боку окупаційної адміністрації РФ, звинувачуються в «екстремізмі» та «тероризмі» й отримують незаконні вироки окупаційних судів, розташованих на території РФ.
Дар’я Свиридова зазначила, що, за інформацією громадських організацій, станом на 8 липня 2021 року, серед українських політичних в’язнів в Російській Федерації і ТОТ АРК та м. Севастополь було 11 журналістів, із яких 10 осіб перебували у місцях позбавлення волі і ще одна – під домашнім арештом. Дев’ять осіб з цього переліку є кримськотатарськими громадянськими журналістами, додала вона.
Серед інших форм переслідування та тиску на незалежних журналістів на ТОТ АРК та м. Севастополь Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим назвала: відмову в доступі на територію Криму; застосування адміністративних арештів та штрафів; проведення обшуків, які супроводжуються вилученням обладнання, комп’ютерів, мобільних телефонів; політично мотивовані затримання під час зйомок чи збору інформації; відмова в отриманні інформації; залякування.
«Наразі
журналістика в Криму знищена», - підсумувала доповідач.
У свою чергу, Керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Ігор Поночовний під час засідання поінформував, що наразі прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у 22 кримінальних провадженнях, за 42 фактами порушення прав журналістів та інших представників ЗМІ на території тимчасово окупованого Криму.
«У кримінальних провадженнях зафіксовано численні докази незаконних кримінальних переслідувань журналістів і їхніх родин, проведення незаконних обшуків, затримань, звинувачень в екстремістській діяльності. Ці факти стали основою інформаційного повідомлення, скерованого прокуратурою автономії до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду в лютому 2021 року», - сказав Ігор Поночовний.
Прокурор наголосив, що кожен факт незаконного поводження з журналістами фіксується і буде зберігатися невизначений час, щоб особи, які вчинили злочини відносно журналістів на території півострова Крим, обов’язково були притягнуті до відповідальності або заочно, або до реальної відповідальності після деокупації.
Комітет взяв до відома надану інформацію і ухвалив рішення виступити із заявою, в якій висловити стурбованість почутими фактами щодо стану свободи слова та журналістики в тимчасово окупованому Криму і звернутися до усіх причетних органів влади з проханням посилити роботу на даному напрямку.
Члени Комітету розглянули звернення директора Приватного підприємства телерадіокомпанії "Регіон" Миколи Павленка щодо нападу на операторів телеканалів "ОТВ" та "D1", який стався 2 липня 2021 року у місті Дніпро.
Журналісти звернулися із відповідною заявою до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження.
Комітет ухвалив рішення звернутися до керівництва Міністерства внутрішніх справ з проханням взяти під контроль розслідування даної кримінальної справи.
Під
час засідання у середу, 14 липня, члени Комітету розглянули звернення Одеської
обласної ради, яка звернула увагу на невизначеність критеріїв роботи новоствореного
Центру протидії дезінформації.
Народні депутати вирішили звернутися до Секретаріату РНБО з проханням надати інформацію про діяльність підрозділу та уточнити методологію його роботи.
Комітет підтримав прийняття за основу і в цілому проекту Закону «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо дотримання норм етики народними депутатами з представниками засобів масової інформації, журналістами, акредитованими при Верховній Раді України» (№5702).
Проектом пропонується доповнити Регламент Верховної Ради України, встановивши відповідальність народних депутатів за виголошування у приміщеннях адміністративних будинків Верховної Ради образливих слів на адресу представника засобу масової інформації, журналіста, акредитованого при Верховній Раді. За такі дії народний депутат може бути позбавлений права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти пленарних засідань).
Народні депутати затвердили план роботи і розклад засідань Комітету з питань свободи слова на шосту сесію Верховної Ради.