Комітет з питань екологічної політики та природокористування 22 квітня на своєму засіданні у режим відеоконференції заслухав звіт про роботу Державної екологічної інспекції України (ДЕІ) у 2020 році.
Представляючи звіт, Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований зазначив, що на фінансування ДЕІ у бюджеті на 2020 рік було передбачено 384,8 мільйонів гривень, із яких більше 90% витрачено на виплату заробітних плат. На 2021 рік фінансування збільшено до 443,7 мільйонів гривень.
Голова ДЕІ зазначив, що одним із ускладнень для роботи інспекції минулого року стала пандемія COVID-19 і, відповідно, мораторій на проведення планових перевірок.
Загалом було проведено понад 30 тисяч перевірок. Вдалося
збільшити надходження до бюджету з 80,8 до 81,9 мільйонів гривень. Водночас, за
словами Андрія Мальованого, це дуже незначна цифра, порівняно із розрахованими
збитками, які у 2020 році становили 2,2 мільярдів гривень.
Під час перевірок найбільшу кількість порушень, майже третину, було зафіксовано при поводженні з відходами та небезпечними хімічними речовинами, на другому місці – викиди в атмосферне повітря, на третьому – забруднення водних ресурсів.
Так, у 2020 році було виявлено понад дві тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ, найбільше - у Харківській та Херсонській областях.
Андрій Мальований наголосив, що стихійні сміттєзвалища - це загальноукраїнська, комплексна і системна проблема, яка потребує вирішення, в тому числі шляхом законодавчих змін.
Керівник інспекції поінформував, що у цьому році
планові перевірки підприємств з найвищим ризиком для довкілля відновлено –
заплановано провести понад 7 тисяч. Також триватимуть позапланові перевірки за
скаргами фізичних осіб. Окрім того, за
дорученням Прем’єр-міністра України планується перевірити 61 суб’єкт, які
утилізують медичні відходи, оскільки генерація таких відходів значно
збільшилася у зв’язку із пандемією.
Андрій Мальований розповів про основні напрямки роботи Державної екологічної інспекції: перевірки характеристик нехарчової продукції, зокрема, якості пального в мережах АЗС; контроль захисту рослинного світу, в тому числі лісових насаджень; контроль промислового забруднення.
Окремий акцент у своїй доповіді очільник відомства зробив на розвитку цифрових технологій: створенні сервісу для електронної подачі скарг, інтерактивної мапи несанкціонованих сміттєзвалищ, «Кабінету екологічного інспектора» тощо.
Йшлося також про законодавчі зміни, які необхідно зробити для того, щоб Державна екологічна інспекція працювала ефективніше. Зокрема, керівник інспекції назвав ключовим законопроект «Про державний екологічний контроль» (№3091), який готується до повторного першого читання у комітетах Верховної Ради.
Голова Державної екологічної інспекції відповів на
запитання народних депутатів і представників громадськості які стосувалися
реформування відомства, вирішення екологічних проблем окремих регіонів України
і Києва.
Народні депутати наголосили на важливості покращення ефективності роботи інспекції і звернули увагу на необхідність підвищення рівня прозорості діяльності територіальних органів ДЕІ.
Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Роман Шахматенко, даючи оцінку роботи Держекоінспекції та її голови зазначив, що ситуація є складною. «Більшість проблем, які є в роботі ДЕІ – базові і системні. Вони були закладені під час її створення і, на сьогоднішній день, без структурної, системної реформи контролю як такого, ми ніколи не отримаємо той орган, той результат який ми хотіли би бачити», - сказав він.
Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зауважив: «Можливі недоліки в діяльності Державної екологічної інспекції, в першу чергу, стосуються її недостатньої інституційної спроможності. І це питання буде вирішуватись прийняттям проекту Закону «Про державний екологічний контроль» (№3091)».
За результатами обговорення Комітет вирішив взяти до відома звіт Голови Держекоінспекції, напрацювати рекомендації стосовно її діяльності та направити їх до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, а також Держекоінспекції.