Під час обговорення проекту народні депутати – члени Комітету погодилися з пропозиціями, відповідно до яких посада старости затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і не виноситься на загальне голосування виборцями; водночас кандидатура старости подається для затвердження радою виключно за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю); визначено граничну мінімальну чисельність жителів населеного пункту (населених пунктів) для утворення старостинського округу - від 500 жителів; посаду старости переведено з 6-ї до 5-ї категорії посад посадових осіб органів місцевого самоврядування; за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради старости можуть входити до складу її виконавчого комітету; за рішенням органу, який прийняв рішення про утворення центру надання послуг, старості надано право надавати адміністративні послуги та/або виконувати окремі завдання адміністратора.
У підсумку за результатами обговорення та врахування зауважень Головного юридичного управління та Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України, Комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123, частини другої статті 117 та частини шостої статті 118 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост (№ 4535) прийняти в другому читанні та в цілому.