Відкриваючи захід, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв акцентував увагу на питаннях само- та співрегулювання в проекті Закону про медіа.
«У законопроекті про медіа прописані механізми співрегуляції, саме для того, щоб професійні спільноти вирішували достатньо широке коло питань, які стосуються їхньої повсякденної діяльності. Але закон про медіа – це не закон про журналістів, це закон про медіа. Він може включати згадку про саморегуляцію, але журналістська спільнота сама має вирішувати принципові для неї питання», - зазначив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
«Не бачу проблеми в тому, щоб внести в текст закону згадку про саморегуляцію. Єдине, що це виглядає, на мій погляд, дивним, коли держава визначає, як спільнотам саморегулюватися. Питання саморегуляції – не ті, які має визначати закон», - додав Микита Потураєв.
За його словами, щодо співрегулювання важливим є визначення певних контентних вимог і стандартів, оскільки надмірне кодифікування цих питань з боку держави може призвести до негативних наслідків.
Заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко відзначив, що саморегулювання і співрегулювання є важливими питаннями, які тривалий час дискутуються. Він навів міжнародний досвід правового регулювання саморегулювання медіа, зокрема Данії.
«Коли ми говоримо про законодавство, юридичні правила, саморегулювання, нам потрібно розуміти, а що саме пропонує інша сторона, яку модель. Ми швидше виходимо з позиції, що не потрібно законами регулювати саморегулювання», - сказав заступник міністра. Тому, на його думку, це питання потребує обговорення.
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зауважила, що закон про медіа, який би регулював сучасні платформи, надзвичайно необхідний, адже закон 1993 року не дає можливості відповідати на виклики цифрової епохи.
Також учасники обговорили міжнародні практики саморегулювання та можливість запровадження інституту омбудсмена в межах редакцій.