2 лютого Комітет з питань антикорупційної політики провів чергове засідання на якому продовжив розгляд проекту Закону «Про внесення змін до частини 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо усунення невизначеності обов'язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№ 3602).
Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна нагадала, що законопроект було обговорено на попередньому засіданні Комітету.
Вона також виклала суть, пропонованих Комітетом змін до назви і положень законопроекту. «Фактично, цими змінами ми фіксуємо, що члени «внутрішніх» кваліфікаційних, атестаційних, конкурсних комісій недержавних організацій професійного самоврядування, в першу чергу адвокатів, але також нотаріату, (наприклад, виконавців) не є суб’єктами на яких поширюється дія Закону «Про запобігання корупції» і, відповідно, вони не мають подавати декларації, за виключенням одного випадку – коли вони є членами конкурсних комісій при державних органах. В таких випадках ці особи, незважаючи на статус членів органів самоврядування, мають подавати декларацію так само, як і інші члени відповідних конкурсних комісій при державних органах і органах місцевого самоврядування», - пояснила Анастасія Радіна.
Представник авторського колективу народний депутат Олександр Дануца повідомив, що підтримує пропоновану Комітетом редакцію законопроекту.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроект до порядку денного, прийняти його за основу і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету.
Комітет розпочав розгляд порівняльної таблиці до проекту Закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки» (№ 4135), напрацьованої робочою групою під час підготовки законопроекту до другого читання.
У законопроекті пропонується затвердити Антикорупційну стратегію на 2020–2024 роки, яка додається до проекту, а також внести низку змін до Закону України «Про запобігання корупції».
Пропонована Антикорупційна стратегія складається з чотирьох розділів, при цьому, перший розділ присвячений концепції формування антикорупційної політики у 2020 – 2024 роках та механізму її реалізації. Решта розділів документу містять опис певних проблем та очікувані стратегічні результати, яких слід досягти для їх розв’язання.
Законопроектом передбачено, що Антикорупційна стратегія реалізується шляхом виконання Державної програми щодо запобігання і протидії корупції, яку розробляє НАЗК і затверджує Кабінет Міністрів.
В ході розгляду поправок дискусію викликало питання відповідальності посадовців за невиконання Державної програми. Члени Комітету підтримали поправку №7, яка виключає із законопроекту норму, яка передбачає застосування приписів НАЗК і дисциплінарної відповідальності до посадовців, які не виконують програму.
Також прийнято рішення, щодо циклу розробки і затвердження антикорупційних стратегій - частково врахована поправка №14, якою пропонується відхилити пропоновану НАЗК норму щодо затвердження наступної стратегії через рік після виконання попередньої.
Частково враховані поправки №18 та 19 - передбачено щорічне проведення парламентських слухань щодо виконання Антикорупційної стратегії не пізніше 1 червня.
Загалом на засіданні було розглянуто 31 поправку до
законопроекту.
Члени Комітету розглянули проекти нормативно-правових актів у порядку антикорупційної експертизи і визнали такими, що не містять корупційних ризиків проекти законів №№ 3731, 4336 (із рекомендацією узгодити зміни, які вносяться у Кримінальний кодекс із змінами, які вносяться у законодавство головним законопроектом №4335), 3711-д (із зауваженнями щодо надмірної концентрації повноважень у Вищої ради правосуддя і наявності правової невизначеності стосовно вимог до кандидатів ВККС, оскільки їх визначає сама конкурсна комісія), 4355, 3908-1, 4079, 3793 (із рекомендацією уточнити порядок передачі окремих функцій кредитно-експертного агентства або бізнес-процесів спеціалізованим компаніям на договірних умовах; в законопроекті немає фінансово-економічного обґрунтування), 4361 (із зауваженнями щодо доцільності прирівнювання заняття адвокатською і нотаріальною діяльністю до досвіду роботи на державній службі керівником структурного підрозділу), 4147, 4184, 4318 (із зауваженнями щодо необхідності узгодження положень законопроекту із Законом «Про освіту» і Бюджетним кодексом).
Виходячи з підстав, які викладені у висновку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Комітет визнав таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» №4167. Серед його зауважень: наділення дозвільного органу дискреційними повноваженнями щодо визначення умов інтегрованого дозволу та переліку органів виконавчої влади, з якими необхідно погодити заяву на його отримання; неврегульованість механізму видачі висновку про доцільність/недоцільність інтегрованого дозволу; відсутність чітких критеріїв для прийняття дозвільним органом рішення про відмову в наданні відступу.
Також народні депутати вбачають корупційні ризики у невизначеності механізму здійснення громадського контролю і надання дозвільному органу повноважень самостійно визначати строки подання результатів моніторингу.
Під час засідання народні депутати затвердили План роботи Комітету на лютий – липень 2021 року.
Окрім того, Комітет прийняв рішення звернутися до Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування з пропозицією провести спільне засідання, на якому заслухати Міністра охорони здоров’я і керівника ДП «Медичні закупівлі» стосовно стану закупівлі вакцин від COVID-19 і можливого втручання Міністерства у діяльність державного підприємства. Також на засідання пропонується запросити представників Європейської Комісії, яка має стосунок до питання закупівлі вакцин через міжнародні організації.
Наступне засіданні Комітету відбудеться в середу, 10 лютого, о 12.00 в режимі відеоконференції.