20 січня відбулися спільні комітетські слухання на тему: «Зовнішньополітичні аспекти деокупації АР Крим та міста Севастополь: парламентський вимір» у режимі відеоконференції.
Захід організовано комітетами з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин та з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Відкриваючи слухання, голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко нагадав, що невдовзі чергова річниця з часу окупації Російською Федерацією частини суверенної України Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. За його словами, протягом цього часу Україна доклала і докладає чимало зусиль для звільнення тимчасово окупованих територій.
Народний депутат Рустем Умєров нагадав, що в грудні минулого року було створено міжфракційне депутатське об’єднання «Кримська платформа». До його складу увійшло 42 народних депутатів. Один з основних напрямів діяльності МФО - міжнародна співпраця щодо консолідації зусиль задля звільнення політичних в’язнів, інтенсифікація діалогу з міжнародними партнерами. Також він наголосив на проблемах політичних в’язнів. За його даними, наразі в Криму - від 100 до 150 політичних в’язнів, з них 119 - кримські татари.
Учасники слухань обговорили поточний стан окупованих територій АР Крим та міста Севастополь, санкції проти Російської Федерації як інструмент деокупації, необхідні правові зміни для прискорення деокупації, роботу груп Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з ключовими партнерами в цих питаннях, діяльність народних депутатів у рамках постійних делегацій Верховної Ради у міжнародних парламентських асамблеях в контексті деокупації.
Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич порушив проблеми із дотриманням прав людини в Криму, особливо під час пандемії, примусової вакцинації, мілітаризації Кримського півострова, екології, утисків української та кримськотатарської культур.
«Увага Парламенту до питань деокупації та реінтеграції Криму є дуже важливою. Для належної та ефективної реалізації Кримської платформи Україні необхідно зробити свою домашню роботу для того, щоб показати нашим міжнародним партнерам, що Україна може і хоче працювати задля деокупації та реінтеграції АР Крим та міста Севастополя», - зазначив Антон Кориневич.
Постійний представник Президента України в АР Крим наголосив на важливості розробки Стратегії реінтеграції під егідою Ради національної безпеки та оборони України. Цю тезу підтримали учасники слухань.
Представниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник порушила проблему доступності до базових ліків для кримчан і відсутності можливості лікуватися від COVID-19. Також вона наголосила, що крім цього потрібно порушувати перед міжнародною спільнотою тему примусової мобілізації. За її даними понад 28 тисяч громадян незаконно призвано на строкову службу.
Народний депутат Богдан Яременко зазначив, що зроблено чимало для інформування світового співтовариства про ситуацію в Криму. За його словами, потрібно акцентувати увагу не лише на порушення політичних прав, а й необхідності дотримання соціально-економічних прав і збереження майна.
Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова представила модель Кримської платформи, яка працюватиме на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, парламентів, експертів. Еміне Джапарова окреслила ключові напрями діяльності Кримської платформи, серед яких: міжнародна політика невизнання спроби анексії Криму, ефективність санкцій та їх посилення, безпека, права людини та міжнародне право, екологічні та економічні наслідки окупації. Перша заступниця Міністра закордонних справ повідомила, що 23 серпня 2021 року заплановано провести інавгураційний саміт Кримської платформи.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив позицію щодо необхідності залучення до роботи Кримської платформи Меджлісу.
Учасники слухань також обговорили завдання у законодавчій площині, спрямовані на деокупацію Криму політико-правовими засобами. Народний депутат Мустафа Джемілєв окреслив необхідні законодавчі ініціативи, спрямовані на захист прав корінного народу та прискорення деокупації Криму.
Важливим питанням слухань став розвиток парламентського виміру Кримської платформи, зокрема шляхом просування її цілей у парламентських асамблеях міжнародних організацій та обговорення в рамках груп дружби з парламентами іноземних держав.
Голова постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Марія Мезенцева відзначила важливість створення неформальної Кримської платформи на майданчику ПАРЄ та залучення держав до цієї проблеми.
За результатами обговорення порушених питань на комітетських слуханнях буде підготовлено відповідні рекомендації.