8 грудня відбулося засідання Комітету з питань антикорупційної політики у режимі відеоконференції.
На початку засідання Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна доповіла про результати діяльності Робочої групи з напрацювання законопроектів для вирішення питань конституційної кризи, створеної за дорученням Голови Верховної Ради.
За словами Анастасії Радіної, Робоча група напрацювала і зареєструвала проекти законів: «Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» (№4470) і «Про проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного Суду України» (№4471)
Серед основних постулатів, викладених у даних законопроектах, народна депутатка назвала наступні:
- Робоча група дійшла висновку, що Національне агентство з питань запобігання корупції має перевіряти декларації, в тому числі, суддів і суддів Конституційного суду та приймати рішення щодо правових наслідків за результатами перевірки. Водночас, Робоча група запропонувала механізм, що суддя може поскаржитись в уповноважений орган, якщо він вважає, що під час здійснення повноважень НЗК на нього здійснюється тиск;
- висновок за результатами перевірки декларацій і протокол, у разі притягнення судді до адміністративної відповідальності, має підписувати Голова НЗК або його заступник;
- для суддів і суддів Конституційного суду пропонується особливий порядок вручення протоколів про адміністративні правопорушення. Так, пріоритет має бути наданий поштовому зв’язку.
Інші народні депутати – учасники Робочої групи підкреслили, що група намагалась максимально врахувати думку суддів. За їх інформацією, у засіданнях брали участь представники всіх гілок судової влади і вони погодились з особливостями, запропонованими Робочою групою.
Голова Комітету зазначила, що законопроекти №4470 і №4471 будуть розглядатися на засіданні Комітету, як тільки будуть отримані висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Анастасія Радіна звернула увагу, що дані законопроекти мають бути розглянуті Комітетом до вівторка, 15 грудня.
Комітет розглянув ряд проектів законодавчих актів у порядку проведення антикорупційної експертизи і визнав такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства проекти №№ 3952, 3805 (із зауваженням щодо необхідності більш чіткого визначення «об’єктів благоустрою у сфері зеленого господарства», за пошкодження яких настає відповідальність), 3969, 2805-д (із зауваженням, що вимоги до адміністратора реєстру розписок і його повноваження мають бути визначені на рівні закону), 4303-1, 4303-2, 4034 (із зауваженням щодо необхідності фінансово-економічного обґрунтування), 3790, 4002 (із зауваженнями щодо необхідності визначення повноважень новостворюваного контрольного органу; недостатньо обґрунтованого внесення нового складу злочину до Кримінального кодексу; нечіткого визначення випадків застосування кримінальної відповідальності за порушення при перетині кордону або переміщенні товарів), 3601, 4090, 4101-д (із зауваженням щодо доцільності розширення кола платників податків в умовах коронакризи).
Члени Комітету підтримали ініціативу народної депутатки Олени Мошинець, провести на базі Комітету громадські слухання за участі представників митниці, державної фіскальної служби, асоціацій підприємців, щоб з’ясувати реальні обсяги тіньового сегменту малого і середнього бізнесу, акцентуючи увагу на питаннях боротьби з корупцією.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), процесуальний керівник по справі «Роттердам плюс» Віталій Пономаренко в онлайн-режимі відповів на запитання народних депутатів щодо даної справи.
Він, зокрема повідомив, що справа розслідується з березня 2017 року. Підозри особам було пред’явлено у серпні 2019 року. На сьогодні досудове слідство у справі зупинене.
Віталій Пономаренко зазначив, що є два рішення, які протирічать одне одному: «одна слідча суддя визнала закриття даної справи обґрунтованим, а інша – скасувала».
Після того, як була скасована постанова про закриття кримінального провадження, жодні слідчі дії не проводились, оскільки залишилось лише два дні до завершення строку досудового розслідування і він не може бути продовжений.
«На моє переконання, йти до суду з тими матеріалами, які зараз є, ми не маємо права, оскільки не встановлені розміри збитків і не встановлені потерпілі», - підсумував прокурор.
Голова Комітету Анастасія Радіна поінформувала, що розгляд питання щодо справи «Роттердам плюс» продовжиться на наступному засіданні Комітету за участі прокурорів САП, керівництва Офісу Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро.
Також Комітет, за ініціативою голови підкомітету з питань правового регулювання та аналізу діяльності спеціальних органів у сфері запобігання і протидії корупції Олександра Ткаченка, у закритому режимі заслухав представників Офісу Генерального прокурора щодо ряду інших кримінальних проваджень.