11 листопада відбулися слухання у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій на тему: «Реформування вищої юридичної освіти в Україні: проблеми і перспективи».
Метою слухань стало обговорення шляхів реформування вищої юридичної освіти, визначених у проєкті Концепції розвитку юридичної освіти, для забезпечення її модернізації, ефективності та подальшого розвитку.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслана Стефанчук наголосив, що юридична освіта в Україні є ключовою галуззю вищої освіти в наявній соціально-економічній ситуації.
«Щоб правнича освіта в Україні стала якіснішою й конкурентоздатнішою у світовому масштабі, нам необхідно віднайти ті важливі «рецепти», які можуть бути впроваджені в подальшу діяльність», - наголосив Руслан Стефанчук.
За словами Першого віцеспікера Парламенту України, національна система підготовки юристів відрізняється від німецької, яка орієнтована на повну підготовку, зокрема - до суддівської діяльності.
«Нам потрібно вирішити питання спеціальної освіти для основних юридичних професій, якими є суддя, адвокат, прокурор», - наголосив Руслан Стефанчук і додав: «Також вважаю за потрібне визначити роль і місце міжнародного права, конструктивно обговорити питання наскрізної магістратури, здачі кваліфікаційного іспиту, контролю за якістю вищої правничої освіти та дійти консенсусу з цих питань».
Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак зазначив, що вища юридична освіта посідає особливе місце в системі освіти України. Це обумовлено тією роллю, яку відіграє професія юриста у вирішенні дуже багатьох завдань, пов’язаних з нормальним функціонуванням держави і всебічним захистом громадянських прав і свобод.
Він зауважив, що формування в Україні демократичної правової держави вимагає якісної професійної підготовки юристів нового покоління, які повинні володіти необхідними компетенціями та морально-етичними якостями. Водночас низька якість підготовки правників та особливий рівень їх суспільної відповідальності вимагає розробки та впровадження проєкту Концепції розвитку юридичної освіти.
Комітет з питань освіти, науки та інновацій опублікував проєкт Концепції розвитку юридичної освіти в Україні. У документі зазначено, що в Україні надмірна кількість закладів вищої освіти, які готують правників. Пропонується ліквідувати спеціальність «Міжнародне право» та проводити навчання зі спеціальності «Право» лише за ступенем магістра на денній, а не заочній формі.
Представила проєкт Концепції голова Робочої групи з питань розвитку юридичної освіти Комісії з питань правової реформи при Президентові України, віце-президент Національної академії правових наук України – керівник Київського регіонального центру Наталія Кузнєцова.
Учасники слухань відзначили актуальність питання щодо реформування системи юридичної освіти, наближення її до суспільних потреб, забезпечення її якості та виведення на європейський рівень.
Головною проблемою, що потребує вирішення на сучасному етапі, є невідповідність змісту юридичної освіти і якості підготовки в правничих школах сучасним вимогам ринку праці та викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності правників у різних сферах діяльності.
Зазначену проблему можливо вирішити шляхом проведення комплексної реформи юридичної освіти, що полягатиме у системному підході до зміни структури, змісту, організації та методів навчання.
Найбільш дискусійними у процесі обговорення стали питання, які перебувають у епіцентрі реформи юридичної освіти, а саме перехід на наскрізну магістратуру, майбутнє спеціальності «Міжнародне право», трансформація заочної форми навчання, перспективи підготовки правників закладами вищої освіти зі специфічними умовами навчання.
Своє бачення шляхів розвитку юридичної освіти представили голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін, т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет, Міністр юстиції Денис Малюська, заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, представники Національної академії правових наук, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Комісії з питань правової реформи при Президентові України, члени Вищої ради правосуддя, судових інстанцій різних рівнів, керівники закладів вищої юридичної освіти та декани юридичних факультетів закладів вищої освіти, громадських організацій тощо.
Комітет з питань освіти, науки та інновацій впродовж двох тижнів приймає пропозиції та зауваження для доопрацювання проєкту Концепції розвитку юридичної освіти.