На своєму засіданні у четвер, 15 жовтня, Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянув проєкт Закону «Про систему громадського здоров’я» (№ 4142).
Голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький зауважив, що цей законопроєкт внесений майже всім складом Комітету і розроблявся у тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я України. «Його розробка обумовлена не лише необхідністю виконання міжнародних зобов’язань за угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а й наявними проблемами нашого законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, яке проявилося в умовах пандемії COVID-19», - сказав Михайло Радуцький.
Він також звернув увагу, що світова спільнота закликає всі країни переорієнтувати фокус системи охорони здоров’я з політики лікування на політику зміцнення здоров’я і попередження хвороб і саме це є метою законопроєкту №4142. «Це новий цілісний законодавчий акт, яким створюється система громадського здоров’я в Україні та визначаються її основні засади, організація та функціонування», - сказав очільник Комітету, додавши, що до проєкту надійшло ряд зауважень, які можуть бути враховані при підготовці до другого читання.
Проєкт Закону представив заступник Міністра охорони здоров’я - Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, який також є одним із його авторів.
«На наш погляд, система громадського здоров’я має забезпечити дієву координацію суб’єктів цієї системи на всіх рівнях - від місцевого, регіонального, до національного, - чітко визначити порядок дій при настанні надзвичайної ситуації або події в системі громадського здоров’я і забезпечити здійснення постійного моніторингу й аналізу потенційних ризиків для здоров’я населення, для того, щоб ми були постійно готові до реагування», - зазначив заступник Міністра.
У проєкті пропонується побудова єдиної вертикалі з національного до місцевого рівнів, що, на думку авторів, є найбільш ефективним для реагування на надзвичайні події, а також для промоції здорового способу життя.
Так, на національному рівні пропонується створити уповноважений орган у сфері громадського здоров’я, підпорядкований МОЗ. Його керівник виконуватиме повноваження Головного санітарного лікаря України. На регіональному рівні - створюються відповідні територіальні управління уповноваженого органу на чолі з головним санітарним лікарем відповідної території. Також на базі лабораторних центрів створюється мережа центрів з контролю та профілактики хвороб, а також регіональних центрів громадського здоров’я.
Планується, що фінансування нової системи буде здійснюватись за кошти державного бюджету і передбачена можливість залучення коштів місцевих бюджетів.
Віктор Ляшко звернув увагу, що, на відміну від старої, ліквідованої, системи санітарно-епідемічної служби, нова структура не матиме дозвільних процедур і планових перевірок. Перевірки передбачені тільки як елемент реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я.
«Закон дозволить чітко упорядкувати законодавчу базу і усунути ті розбіжності, які існують з моменту ліквідації Державної санітарно-епідемічної служби», - підсумував Головний санітарний лікар.
В обговоренні законопроєкту взяли участь народні депутати, представники РНБО, Національної служби здоров’я, Офісу Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Центру громадського здоров’я, які підтримали даний законопроєкт і висловили свої зауваження та пропозиції.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включили законопроєкт до порядку денного і за підсумками розгляду у першому читанні прийняти його за основу.
Члени Комітету розглянули результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності виконання заходів з протидії захворюванню на туберкульоз та заходи, що вживаються Міністерством охорони здоров’я України для усунення виявлених порушень.
Звіт представив представник Рахункової палати Василь Невідомий, який поінформував, що аудит проводився в рамках реалізації проєкту Німецького міжнародного співробітництва (GIZ) «Посилення спроможності вищих органів аудиту країн східного партнерства здійснювати моніторинг досягнення Цілей сталого розвитку порядку денного ООН на період до 2030 року».
«Упродовж останніх років ми спостерігаємо тенденцію до зменшення темпів захворювання на туберкульоз в Україні, однак рівень цієї захворюваності і досі перевищує епідемічних поріг – 50 випадків на 100 тисяч населення. При цьому. За даними ВООЗ щороку не виявляється (латентне невиявлення) близько 25% нових випадків і це сприяє подальшому поширенню хвороби», - поінформував доповідач.
За його інформацією, збитки від туберкульозу становлять 0,12% ВВП, або 3,7 млрд грн на рік.
Василь Невідомий зазначив, що аудит показав, що сформована МОЗ державна політика не забезпечувала ефективної відповіді на епідемію туберкульозу в Україні. «Забезпечено виконання лише четвертої частини заходів, однак виміряти ці результати не можливо, оскільки в плані не було будь-яких конкретних показників, які б дозволяли виміряти результати їх реалізації», - сказав доповідач.
Представник Рахункової палати підкреслив: «Якщо такий стан справ буде продовжуватись, то досягнути показників, які передбачені для європейського регіону ВООЗ на 2016-2021 роки та Глобальною стратегією ООН під назвою «Покласти край туберкульозу до 2035 року» і є однією із цілей сталого розвитку, ми не зможемо і не виконаємо взяті на себе міжнародні зобов’язання».
Василь Невідомий поінформував про основні проблеми, виявлені в ході проведеного аудиту, серед яких: відсутність конкретних заходів з реалізації затвердженої державної програми та стратегії боротьби з туберкульозом; відсутність ключових індикаторів, що не дає можливості оцінити результати; є ризики неналежного фінансування при переході до фінансування за рахунок бюджетних коштів; немає інформації про використання бюджетних у коштів 2018-2019 роках; також немає даних про результати обов’язкових медичних профілактичних оглядів; на рівні законодавства не всі необхідні категорії населення віднесені до груп підвищеного ризику розвитку захворювання на туберкульоз.
Виступаючий наголосив на необхідності профілактики туберкульозу і, зокрема, збільшення охоплення щепленням. Протягом останніх трьох років рівень щеплення дітей першого року життя не перевищував 90%, у той час як ВООЗ рекомендує - до 95%.
Не досягає Україна і показників успішного лікування туберкульозу, рекомендованих ВООЗ. Водночас, аудит показав, що в регіонах, де був запроваджений медико-соціальний супровід хворих на туберкульоз, ситуація суттєво покращилась, відзначив представник Рахункової палати.
У звіті також йдеться про виявлену відсутність належної координації роботи МОЗ з місцевими органами виконавчої влади, особливо, в умовах реформування і реорганізації протитуберкульозних закладів.
«На дуже незадовільному рівні і внутрішній контроль за використанням матеріальних цінностей, закуплених за кошти державного бюджету і Глобального фонду. Тому є суттєві ризики нанесення шкоди державі», - підкреслив Василь Невідомий.
Рахункова палата надала рекомендації Міністерству охорони здоров’я для усунення виявлених проблем.
Голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах поінформувала, що, в цілому, звіт Рахункової палати визнає незадовільною роботу МОЗ щодо подолання епідемії туберкульозу, переважно в контексті доцільності витрат, оскільки було придбано велику кількість препаратів проти туберкульозу, які потім були частково утилізовані або лежать на складах.
Голова підкомітету представила висновки, які
пропонується ухвалити Комітету за підсумками розгляду звіту Рахункової палати. Зокрема,
пропонується звернутися до МОЗ з такими
рекомендаціями:
- прискорити розроблення трирічних планів заходів з реалізації затвердженої рік тому Державної стратегії подолання вірусної інфекції туберкульозу і вірусних гепатитів «С»;
- розробити порядок здійснення моніторингу ефективності використання матеріальних цінностей для діагностики і лікування хворих на туберкульоз:
- запровадити дієву систему внутрішнього контролю за використанням матеріальних цінностей для діагностики та лікування хворих на туберкульоз;
- - забезпечити на регулярній основі перегляд стандартів надання медичної допомоги при туберкульозі відповідно до міжнародних протоколів і наукового досліджень;
- спільно з Міністерством соціальної політики розробити стандарт надання соціальної допомоги при туберкульозі із визначенням джерел його фінансування після завершення роботи місії Глобального фонду в Україні.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, представниця Центру громадського здоров’я поінформувала, що ліки для лікування туберкульозу надходили із запізненням і за цей час змінювались міжнародні підходи до лікування, відтак їх не можна було використовувати, тому вони списувались.
У свою чергу, Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко зупинився на позитивних речах, зроблених у напрямку реформування надання протитуберкульозної медичної допомоги. Зокрема, він звернув увагу на: суттєве збільшення показника вакцинування, якщо розглядати за період, більший ніж три роки, а також запровадження закупівлі за державні кошти медико-соціального супроводу, затвердження міжнародних стандартів лікування.
Віктор Ляшко запевнив, що Міністерство буде працювати над зауваженнями, наданими Рахунковою палатою.
За підсумками обговорення Комітет затвердив звернення з рекомендаціями Міністерству охорони здоров’я.