Парламентська група підтримки України в ПА ОБСЄ провела окреме засідання в рамках осінньої сесії в Андоррі, присвячене злочинам росії проти українських дітей. На заході виступили молоді українці, яким вдалося виїхати з окупованих територій і які розповіли про злочини рф. Ідеться не лише про викрадення дітей, а й про їхню мілітаризацію, зміну освітніх програм, намагання прищепити ненависть до всього українського тощо.
Про це розповіла членкиня фракції «Слуга Народу», заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
«Перед парламентаріями з різних країн виступили троє молодих людей із тимчасово окупованого Криму та з Донеччини, які, коли їм виповнилось 18, приїхали на підконтрольну Україні територію. Вони живуть та працюють у Києві й бачать саме тут своє майбутнє. Вони розповіли, що відбувається з дітьми, з молоддю й тими, хто залишається на окупованих територіях. Тут ідеться не лише про примусове перевезення дітей до рф, але й про зміну освітніх програм, мілітаризацію дітей, намагання прищепити їм ненависть до всього українського, до рідної країни», - зазначила політикиня.
Вона додала, що росія на окупованих територіях вже створила цілу фінансовану державою систему індоктринації та мілітаризації наших дітей.
«Юнармія», «Рух перших», «Зарніца 2.0», кадетські та «козачі» класи, військова підготовка, навчання керуванню БПЛА – це не окремі ініціативи. Це елементи однієї системи, мета якої – змінити ідентичність української дитини, нав’язати їй російське бачення історії та війни і зробити мілітаризацію частиною її повсякденного життя. І це стосується не лише територій, окупованих після початку повномасштабного вторгнення. У Криму росія робить це з 2014 року. Фактично ціле покоління українців виросло під постійним впливом російської пропаганди», - наголосила народна депутатка.
За її словами, сьогодні є сотні й тисячі молодих людей, які прагнуть вирватися з окупації.
«Комусь це вдається. Комусь поки ні. Саме тому ми маємо продовжувати говорити про них і давати їм голос на міжнародному рівні. Щоб за розмовами про території світ ніколи не забував про людей, які там живуть!» - підсумувала парламентарій.