В Україні 21 червня набуває чинності закон щодо вдосконалення системи державного управління меліоративними системами. Фактично розпочнеться другий етап меліоративної реформи, яка розпочалася у 2022 році й уже зараз дає результати, підвищуючи конкурентоспроможність українського агросектору та сприяючи розвитку сільських територій.
Про це сказав член фракції «Слуга Народу», голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
«Мета другого етапу меліоративної реформи – створити сучасну модель управління державними меліоративними системами за участю самих водокористувачів, забезпечити прозорість роботи операторів, довгострокове планування та зрозумілі умови для інвесторів. Сьогодні меліорація – це питання продовольчої безпеки, адаптації до кліматичних змін, конкурентоспроможності українського агросектору та розвитку сільських територій. Саме тому ця реформа залишається одним із ключових пріоритетів аграрної політики держави», - зазначив політик.
Він додав, що нещодавно на Полтавщині пройшов IV меліоративний форум, під час якого головна увага була зосереджена не лише на досягненнях реформи, а й на тих викликах, які сьогодні стримують розвиток меліорації в Україні.
«Перш за все, це проблеми зношеності та багаторічного недофінансування меліоративної інфраструктури. Значна частина систем будувалася ще десятки років тому і тривалий час не отримувала необхідних інвестицій для модернізації. Друга проблема – це зміна клімату. Для багатьох регіонів України, особливо південних, зрошення вже стало не питанням підвищення врожайності, а питанням стабільного ведення сільського господарства», - сказав народний депутат.
За його словами, саме тому меліоративна реформа вкрай актуальна, і вже сьогодні ми бачимо реальні результати її впровадження.
«В Україні вже створено 78 організацій-водокористувачів у 14 областях. З них 63 працюють у сфері зрошення та 14 – у сфері осушення. Вже 14 організацій отримали у власність державні й комунальні об'єкти меліоративної інфраструктури, а 39 ОВК внесли свої мережі до державного земельного кадастру. Найважливіший показник – понад 50% усіх площ зрошення в Україні зараз забезпечують саме організації водокористувачів. Це свідчить про те, що модель, закладена реформою, працює», - підсумував парламентарій.