Процес конфіскації російських активів і передачі їх Україні не йде так швидко, як хотілось би через те, що партнери зосереджені на пошуку юридичних механізмів, які рф потім не зможе оскаржити в судах. На цьому наголошує народна депутатка, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик.
«Нині близько $500 млрд російських активів конфісковано в усьому світі і ці гроші лежать намертво і не використовуються, тому що держави поки що дуже повільно пропрацьовують процеси конфіскації.
США, які конфіскували гроші олігарха Малофєєва, вирішили відправити ці кошти на програму відновлення українських ветеранів, але всередині США. Тобто, це ще не той долар, який перерахують Україні. А дуже важливо показати, що ми отримали конфісковані російські активи і починаємо розпоряджатися ними», - пояснює лідерка «Голосу».
У Європейському Союзі ситуація складніша, бо там потрібно не тільки знайти ефективний механізм конфіскації, а й щоб цей спосіб задовольняв усіх учасників об'єднання.
«ЄС заявляє, що має бажання конфіскувати російські активи, але шукає механізми, які задовольнять усіх учасників. Тож країни Європи зараз пропрацьовують на національному рівні свої механізми. Естонія тут тримає першість і очікуємо, що наприкінці року тамтешній парламент ухвалить рішення про те, яким саме юридичним способом будуть конфісковуватись російські активи», - повідомила народна депутатка.