Секретаріат парламенту відіграє важливу роль в забезпеченні виконання ним конституційної та правової ролі. На цьому наголошували учасники панельної дискусії на тему "Адміністративна реформа і роль потужного і незалежного секретаріату", що відбулася в рамках «Українського тижня» в Європейському Парламенті 1 березня.
Водночас, за словами Володимира Слишинського, виконуючого обов’язки Керівника Апарату Верховної Ради України та співголови панельної дискусії, перед Апаратом стоїть завдання розбудувати інституційну спроможність Верховної Ради України. "Хоча у нас парламентсько-президентська республіка, парламент не відігравав тої провідної ролі, як у інших державах світу. Одна із наших основних задач сьогодні полягає у втіленні рекомендацій наших партнерів з Європарламенту, з урахуванням пропозицій і від народних депутатів України. Ми сьогодні працюємо у напрямку посилення ролі Апарату Верховної Ради, над його реформуванням, аби підняти довіру нашого населення до Верховної Ради України, оскільки ми розуміємо, що чим більше рівень довіри до Верховної Ради, тим більш стабільна ситуація в нашому суспільстві. Безумовно, це може бути лише тоді, коли сильна Конституція", - наголосив В.Слишинський. При цьому він уточнив, що станом на сьогодні "уже впроваджено дуже багато інформаційних технологій, розбудована базова інфраструктура, працюють такі сервіси, як електронний протокол, функціонують відповідні сайти профільних парламентських комітетів, створено такий інструмент як електронні петиції". За словами В.Слишинського, "ми повинні розбудувати такі важливі державні інституції, як парламентський контроль, дослідницьке бюро". "Наше завдання - зробити роботу Верховної Ради України більш відкритою і дати можливість нашим громадянам брати участь у законодавчому процесі", - наголосив виконуючий обов’язки Керівника Апарату Верховної Ради України.
Водночас, керівник юридичного управління М.Теплюк, виступаючи в рамках дискусії, підкреслив необхідність створення "експертно-дослідницького центру, який має бути спрямований на аналітичну роботу щодо національного законодавства". Також він припустив раціональність зміни правил реєстрації законопроектів, задля чого удосконалити регламентні засади, оскільки існуюча практика не дозволяє не реєструвати неякісні законопроекти. При цьому М.Теплюк висловив побажання, аби у працівників Апарату Верховної Ради України була можливість орієнтуватися у "базі європейського законодавства, оскільки до кінця 2017 року, у контексті імплементації положень Угоди про Асоціацію Україна - ЄС, нашій державі треба ухвалити ще 170 законів". На його переконання, "реалізація пропозицій Місії Пета Кокса може дати позитивний ефект забезпечення ефективності діяльності українського парламенту".
Перед учасниками дискусії виступив заступник Керівника Апарату з питань комунікаційного забезпечення роботи Верховної Ради Микола Шевчук. "Практично 10 років тактика і стратегія інформаційної складової в парламенті не змінювалась. Сьогодні ці зміни на часі. Нам треба відродити довіру до парламенту", - сказав М.Шевчук. За його словами, працівники інформаційних підрозділів "почали втілювати нові технології у процесі комунікації з суспільством - це, зокрема, активна присутність у соціальних мережах". "І сьогодні вже можна побачити, як це працює навіть на прикладі роботи "Українського тижня" у Європарламенті", - уточнив він. Крім того, сказав чиновник, зараз опрацьовується позиція роботи з гостями парламенту. "У нас є бажання зробити амбітний проект "Нова рада". До цього проекту маємо намір залучити іноземних фахівців", - сказав М.Шевчук і додав: "Головне в цьому проекті - створення нового образу відкритого, доступного та прозорого українського парламенту, якому довірятиме громадянське суспільство".
Учасники дискусії ділилися думками про те, що робота Секретаріату парламенту функціонально багато в чому схожа з державною службою, проте має важливі особливості та включає додаткові обов’язки з огляду на характер парламентської установи, що є представницьким органом.
Зокрема, багатопартійність парламенту вимагає від Секретаріату парламенту одночасно поважати керівництво установи - Спікера, в той же час допомагаючи та надаючи підтримку всім депутатам та їх політичним групам.
Учасники дискусії були одностайні в тому, що успішна модернізація Апарату Верховної Ради України – включаючи реструктуризацію, розподіл відповідальності та розробку комплексної стратегії кадрової політики – дасть змогу багатьом здібним та відданим працівникам секретаріату парламенту в повній мірі використовувати свої здібності та в цілому покращити роботу установи.
У дискусії взяли участь, зокрема, співробітники Апарату Верховної Ради України, представники громадськості, провідні експерти групи реформи публічної адміністрації Реанімаційного пакету реформ.
***