Дорогі українці!
Сьогодні ми відзначаємо День Соборності
України — день, який став символом нашої єдності, волі та незламності. Рішення
про об’єднання в од ноцільну, суверенну Народню Республіку тогочасних
УНР та ЗУНР, є чи не найголовнішим в українській визвольній боротьбі тих
часів. Адже понад століття тому, здійснилась віковічна мрія та велика
подія в історії землі нашої української та нашого народу: бути
разом, у єдиній державі. Тепер — ми маємо унікальну історичну можливість
завершити почате.
Сто років тому цей день став вінцем
визвольних змагань, підтвердженням того, що ідея об’єднання завжди жила в
серцях українців. Але подальші події також попереджають нас: єдність — це не
лише здобуток, закарбований у даті, а й велика щоденна відповідальність. Коли
Україна втрачала єдність, вороги одразу користалися її слабкістю.
Проте є й інший урок історії: якщо ми
разом боремося, імперії падають, а Україна залишається.
Сьогодні, як і сто років тому, ми боремося
проти штучного російського утворення, яке насильно розширює свої кордони.
Кожен із нас є частиною цієї боротьби та
міцної мережі єдності, яка простягається від заходу до сходу, від півночі до
півдня і далеко за межі нашої країни. Наші Сили безпеки й оборони щодня
відчувають цю всебічну підтримку: з боку держави у забезпеченні армії
озброєнням, технікою, дронами, логістикою та залученням на наш бік міжнародних
партнерів; від волонтерів — у привезених автомобілях, павербанках, сплетених
сітках та інших запитах; від суспільства – у щоденних донатах, дитячих малюнках
і кожному вчинку підтримки та слові подяки.
Дорогі співвітчизники!
Я вірю, що настане день, коли ми знову утворимо живий ланцюг єдності через усю країну. Не лише від Львова до Києва, як це було 35 років тому́, а й далі — до всіх українських місті. Ми стоятимемо у цьому ланцюзі, тримаючи одне одного за руки в Єдиній Соборній Україні.
І ми схилимо голови, щоб знову згадати
кожного побратима та посестру, кращих синів та доньок нашої країни,
які віддали життя за віковічну мрію – єдину незалежну Україну.
Дорогі українці!
Соборність — це не лише дата у календарі.
Не лише контур, який ми одразу бачимо на будь-якій карті світу. Це наше спільне
прагнення! Це те, що відстоювали минулі та за що бореться нинішнє покоління:
щоб на оновленій землі врага не було, супостата, а буде син, і буде мати, і
будуть люде на землі.
Слава Україні!