Шановний спікере Руслане, шановні депутати Верховної Ради України, брати та сестри!

Для мене велика честь і великий привілей знову стояти перед вами у цій поважній залі.

Я добре пам’ятаю хвилю емоцій, яка накрила мене під час мого першого візиту сюди всього за місяць після того, як росія розпочала повномасштабне вторгнення у вашу прекрасну Батьківщину. Стійкість і мужність, свідком яких я стала тоді, залишилися зі мною й досі, і ваш парламент став яскравим прикладом того, як представники народу повинні стояти непохитно перед обличчям серйозних загроз.

Я виступаю сьогодні не лише від імені Сейму Литви, але й від свого серця, сповненого глибокого захоплення кожним із вас у Верховній Раді та поза цими стінами. Ваша невтомна праця на захист незалежності, демократії та європейського майбутнього України надихає нас усіх.

Від Спікера Руслана Стефанчука до Першого віцеспікера Олександра Корнієнка, Віцеспікерки Олени Кондратюк та багатьох інших шановних депутатів, з якими я мала честь спілкуватися, запевняю вас, що Сейм Литовської Республіки завжди й завжди з вами.

Із першого дня незаконного, неспровокованого й невиправданого вторгнення росії в Україну, підтриманого білоруссю, Сеймас Литви був непохитним у своїй підтримці України, яка захищає свободу. Наша прихильність, серед іншого, відображена у численних резолюціях, а саме 15, ухвалених із 24 лютого 2022 року. Ці резолюції не були просто формальністю, вони були щирою підтримкою, відлунням нашої колективної рішучості бути разом із Україною в її  найтемніші години.

Наша єдність — не лише політична, вона глибоко особиста. Я згадую часи, коли я розмовляла з українськими лідерами та громадянами, й кожна розмова була свідченням вашої неймовірної сили та стійкості.

Литовський Сейм підтримав кандидатуру України на вступ до ЄС та надання військової допомоги не лише з почуття обов'язку, але й із глибокої віри у ваше право на самовизначення та безпеку.

У ці складні часи, коли міжнародне співтовариство шукає шляхи до миру, ми повинні залишатися чіткими щодо наших цілей. Ми повністю підтримуємо Українську формулу (ред. – миру), оскільки справедливий і тривалий мир може бути досягнений лише тоді, коли територіальна цілісність і суверенітет України будуть відновлені й підтримані. Тому Україна повинна перемогти. Вона повинна забезпечити собі місце в ЄС і НАТО. А винні у цій війні мають бути притягнуті до відповідальності. Справедливість вимагає відшкодування колосальної шкоди, завданої Українській державі,  економіці, інфраструктурі та – що найболючіше – її народу.

Перемога прийде не лише у битвах зі зброєю в руках, але й у битвах, які відбуваються в наших серцях та умах. Багато говорять про «червоні лінії». За останні два з половиною роки ми дізналися, що ці лінії часто є нав’язаними, і Кремль прагне використати наші страхи й наші вагання.

Як і у шаховій партії — якщо ми хочемо перемогти, ми повинні вибрати правильну стратегію, засновану на чітких правилах, і слідувати їй до кінця, не вагатися й не відволікатися, а головне — не піддаватися на погрози агресора.

Із практичної точки зору Україна повинна отримати всю необхідну їй військову допомогу та підтримку, і отримати її вчасно. Ця підтримка має бути надана без жодних умов чи обмежень. Україна має суверенне право захищати себе відповідно до міжнародного права, відбивати атаки як з боку росії, так і з боку окупованих нею територій.

Литва робить все можливе, щоб допомогти Україні. Наш внесок був значним: від перших «Стінгерів», наданих безпосередньо перед вторгненням, до 1,2 мільярда євро, що еквівалентно двом відсоткам ВВП Литви, у вигляді двосторонньої допомоги, причому половина з них — це військова підтримка.

Наша підтримка буде продовжуватися. Ми вітаємо збільшення військової допомоги від наших союзників і не унеможливлюємо приєднання до міжнародної коаліції для відправки військових інструкторів в Україну. У разі ескалації ситуації, що загрожуватиме суверенітету України, можуть знадобитися більш рішучі дії з боку проукраїнської коаліції. Я кажу це з упевненістю, оскільки ми усвідомлюємо, що ви також захищаєте всю Європу й майбутнє нашого регіону.

Кажуть, що війна, розпочата росією, змістила політичний центр тяжіння Європи в бік нашого регіону. Але з цим новим статусом приходять і нові обов’язки. Литва послідовно прагне зміцнювати регіональні альянси, долати історичні образи й сприяти розвитку інфраструктурних та людських зв’язків. Люблінський трикутник і ширші регіональні формати, такі як нещодавня зустріч спікерів польського, балтійських та українського парламентів у Білостоці, підкреслюють це прагнення.

У ці тривожні часи роль парламентської співпраці неможливо переоцінити. Неспровокована агресія росії є нападом на міжнародне співтовариство та фундаментальні цінності, які ми цінуємо. Парламенти стоять насторожі цих цінностей, і дуже важливо, щоб ми працювали разом, щоб відстоювати їх. Це переконання спонукало мене організувати першу в історії зустріч спікерів парламентів країн НАТО у Вільнюсі минулого року, і цю традицію продовжили Сполучені Штати напередодні майбутнього Вашингтонського саміту НАТО.

Литва завжди підтримувала членство України в НАТО, й хоча спільний консенсус все ще формується, ми рішуче налаштовані забезпечити, щоб Вашингтонський саміт окреслив чіткий і незворотний шлях інтеграції України. Я сподіваюсь, що на той час, коли Спікер Стефанчук та інші спікери парламентів, включно зі мною, поїдуть до Вашингтона, щоб просувати майбутнє України в НАТО, Україна вже буде за столом переговорів із ЄС щодо її європейського майбутнього.

Я хочу привітати всю Верховну Раду України за те, що ви зробили, щоб просунутися в напрямку Європи, і ці переговори є стратегічним пріоритетом як для України, так і для Європейського Союзу. І дуже важливо провести першу міжурядову конференцію щодо вступу протягом цього місяця. Литва готова поділитися своїм двадцятирічним досвідом членства в ЄС, щоб підтримати Україну. Підтримка Литви виходить за рамки політичної дипломатичної та військової допомоги.

Завтра я відкрию новозбудоване протирадіаційне укриття в дитячому садку №9 у Козинцях, поблизу Ірпеня. Це проєкт, який підтримали Литва та Тайвань. Ця ініціатива вартістю 500 тисяч євро забезпечує безпечний притулок для дітей, для персоналу. Цей проєкт приєднався до ряду завершених зусиль, таких як будівництво мобільного переселення на 36 сімей, реконструкція ліцею в Бородянці та відновлення дитячого садка в Ірпені. На черзі ще багато проєктів, які є частиною довгострокового плану допомоги Литви Україні, що зосереджується на освіті, реабілітації колишніх військових, енергетичній інфраструктурі та розмінуванні.

Зусилля з відбудови є життєво важливими, навіть коли війна триває. Відбудова шкіл, лікарень, будинків не лише відновлює фізично інфраструктуру, а й допомагає загоїти емоційні та психологічні рани, завдані вторгненням. Допомога цивільному населенню у поверненні до нормального життя та безпеки має вирішальне значення для підтримки соціальної стабільності та зміцнення надії на краще майбутнє. Ми закликаємо інші країни посилити підтримку цих зусиль, визнаючи, що колективна прихильність до відбудови, підкріплена конкретними діями, може допомогти загоїти травму й прискорити відновлення.

На додаток до цих заходів надзвичайно важливою є адвокація використання заморожених російських активів для відновлення України. Рішення ЄС про розподіл прибутків від цих активів, а також  рішення G7 надати Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, забезпечений прибутками від заморожених російських активів, є позитивними кроками. Однак потрібні більш комплексні заходи для забезпечення справедливості та відновлення втраченого.

На завершення я хочу підкреслити один аспект цього жахливого вторгнення,  який  особливо шокує мене не лише як політика, а як матір чотирьох синів. Доля українських дітей, незаконно вивезених до росії та білорусії,  особливо розриває серце. Це слугує критичним випробуванням для міжнародної спільноти та її організацій, щоб продемонструвати свою відданість людяності. Вкрай важливо докласти всіх зусиль, щоб знайти цих викрадених дітей, забезпечити їхнє безпечне повернення до родин або законних опікунів, а також сприяти заходам, які полегшать їхню репатріацію, реабілітацію та реінтеграцію в українське суспільство. 

Дорогі друзі! Війна спричинила неймовірні страждання, розриваючи сім’ї та руйнуючи життя. Але в ці найтемніші моменти людський дух сяє найяскравіше. Ваша стійкість і надія надихають світ. Парламенти демократичних країн світу несуть відповідальність за збереження цього духу. Ми повинні об’єднатися в підтримці України та забезпеченні перемоги свободи, демократії та людської гідності.

Дякую вам. Слава Україні!

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Топ-новина”

23 липня 2024 19:00
22 липня 2024 20:14
22 липня 2024 17:19
20 липня 2024 11:35
20 липня 2024 10:30
18 липня 2024 21:13
18 липня 2024 17:30
17 липня 2024 19:01
17 липня 2024 16:53
16 липня 2024 18:00