Друзі, насамперед я хотів би висловити велике співчуття всім, хто постраждав учора в авіакатастрофі, не кажучи вже про всіх тих, хто загинув під час агресії росії проти України. Уявіть собі, я страшенно розчулений бути з вами сьогодні. Майже рік тому ми так само відчували біль, ми перебували просто у великому шоці від російської брутальності, яку сьогодні бачимо в Соледарі, у Бахмуті та, що вже говорити, у багатьох населених пунктах України.

Жахливий напад на звичайну будову в Дніпрі, внаслідок якої загинули десятки людей. Вони руйнують вашу інфраструктуру, обстрілюють ваші міста, ціляться на ваше право просто існувати. Чого? Та тому що ви хочете бути вільними українцями, ви хочете йти своїм шляхом, ви обрали демократію, Європу. Тож, обстрілюючи Україну ракетами, росія обстрілює і те, у що вірить Європейський Союз, обстрілюючи самі підвалини нашого Союзу – Союзу, що постав після перемоги в Другій світовій війні. Це спирається на мрію про мир і процвітання; на Майдані після двадцяти років набуття незалежності українці вирішили підтвердити, що вони – українці. І сьогодні я приїжджаю в Україну, аби сказати вам, народові України, що ми, українці, разом з вами.

Шановне панство, з першого дня цієї війни ми розуміли, що це не просто вторгнення в Україну, – це напад на наші спільні європейські цінності, на нашу європейську безпеку, на наші спільні європейські засади і мрії. Шановні друзі, це не просто війна, а це стратегія систематичного знищення, аби ви підкорилися, аби ви згодилися бути васалами. І ця стратегія не буде успішною. Україну не зламати, Україна – горда, сильна, смілива.

Вінстон Черчилль якось сказав, що свобода і надія є найпотужнішою зброєю у боротьбі проти нацистів.

Шановне панство, Нельсон Мандела зі своєї в’язничної камери зумів звільнити своїх людей, свій народ. І сьогодні Володимир Зеленський надихається вашим спільним духом, і цей дух Черчилля, Мандели, мабуть, можна знайти в серці кожного українця. Я бачив і в Одесі, і в Бородянці, та й у Києві – ви переможете завдяки цьому духові. Ми разом з вами. З першого ж дня росія прорахувалася: Україна не впаде, як і не впала. Європейський Союз об’єднаний більш ніж коли-небудь, і наші зв'язки міцніші, ніж раніше.

У мене кілька спогадів зараз виринають у пам’яті. У березні 21-го року я був на Донбасі разом із вашим Президентом, і [він] казав, що росія не посередник, говорив він, і він мав рацію. 24 лютого Президент ваш мені сказав: «Це не просто розширення операції – це повномасштабний напад».

Тоді він звернувся до Ради ЄС, до 27 лідерів, і сказав: «Хтозна, можливо, я востаннє виступаю, звертаюся до вас». Я був шокований, це був той момент, який відкрив нам очі. Треба ухвалювати сміливі рішення, і зрозуміло було, що тут не лише про долю України йдеться, а взагалі про долю всієї Європи, майбутнє нашого континенту, і про те, що європейці успадкували від своїх батьків.

У червні наступив ще один важливий момент. Ми вирішили надати Україні статус кандидата в Європейському Союзі, аби Україна зрозуміла, що вона буде в Європейському Союзі. І ми обов'язково зробимо все для того, щоби це стало реальністю.

Шановний пане Голово, мої дорогі українські друзі, у мене теж є мрія. Я мрію про те, що скоро українець стане або Президентом Ради Європейського Союзу, або очолить Європейську Комісію, або Європейський Парламент.

Шановні народні депутати, я сьогодні приїхав для того, щоби висловити вам підтримку. І ви знаєте, що 18 мільярдів євро на 23-й рік – це гарантована сума. Ми 45 мільйонів тонн [продовольства] зуміли допомогти Україні експортувати. І ми надали притулок багатьом українським громадянам, жінкам і дітям, і надаватимемо притулок українським біженцям і далі.

Ми допомагаємо вам отримати перемогу на полі битви. Вам, ми чули – потрібна зброя, боєприпаси – від вашого Президента на початку цієї війни. Буквально за три дні потому було ухвалено відповідне рішення. Зараз вже ця зброя і боєприпаси надходять до України. 11 мільярдів євро ми зуміли мобілізувати для створення оборонного фонду. Ми ухвалили рішення провести підготовку 15 тисяч українських вояків. І ми знаємо, що найближчі тижні справді будуть вирішальними, тому вам потрібно більше систем ППО, більше далекобійних ракет і – танки, причому потрібні вони вже зараз.

Шановне панство, ми допомагаємо вам і на міжнародній арені, і намагаємося зробити все, щоб ізолювати росію. Дев’ять пакетів санкцій вже ухвалено, але це не кінець. Ми хочемо забезпечити підтримку вашій країні в Африці, у Латинській Америці, у Китаї, в Азії. І на кожній зустрічі ми закликаємо надавати підтримку вашій країні.

Шановне панство, я не маю ані краплі сумніву в тому, що Україна відновиться, завдана їй шкода буде компенсована, зокрема і за рахунок тих активів, які будуть заморожені в Європі. І всі ті, хто відповідає за всю цю шкоду, мають бути притягнуті до відповідальності відповідно до норм міжнародного права, аби всі українські жінки, діти і чоловіки, які постраждали, всі ті, хто втратив свою родину, аби всі ті, хто бореться на полі бою, хто підтримує ваші зусилля, хто піклується про поранених, могли сказати, що справедливість восторжествує.  

Ми знаємо, що ви хочете, щоб агресивна війна закінчилася. Ми поділяємо цю думку і тому підтримуємо ініціативу Президента Зеленського – десять пунктів плану миру. Скоро відбудеться саміт Україна – ЄС, і я сподіваюся, ми зуміємо і тоді висловити свою підтримку Україні та її рухові до Європейського Союзу.

Мої дорогі українські браття і сестри, ви зрозуміли, що таке свобода, ви знаєте, що таке цінності, які ми поділяємо з вами ­– ми, європейці; ви вирішили приєднатися до нашого Союзу і платите за це величезну ціну. Ми ніколи не забудемо [цього]. Я зустрівся з хлопчиком у Бородянці. Він мені розповів історію про те, як російські солдати нападали, його бабуня звернулася до них, і сказав, що він відчував. Він сказав мені, про що думав, про що мріяв. Дитина ніколи не мала б такого відчувати – ані в Україні, ані деінде в світі.  

Шановне панство, очі цієї дитини я не забув. Європейський Союз разом з вами сьогодні і завтра, і ми залишатимемося з вами стільки, скільки це буде потрібно, аби ця війна, що викликала стільки страждань, закінчилася. Я абсолютно переконаний в тому, що на цю дитину з Бородянки, на всіх вас чекає набагато світліше майбутнє – майбутнє в складі Європейського Союзу, у мирному світі, у процвітаючому суспільстві. Не можна думати про процвітаючу безпечну Європу без процвітаючої безпечної України. Вільної Європи без вільної України не може бути. Наше майбутнє пов’язано назавжди. 

Слава Україні! Хай живе Україна! Хай живе Європа!

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Топ-новина”

04 лютого 2023 20:52
04 лютого 2023 19:30
03 лютого 2023 13:58
02 лютого 2023 17:27
01 лютого 2023 22:36
01 лютого 2023 17:20
01 лютого 2023 17:04
01 лютого 2023 14:01
01 лютого 2023 09:00
01 лютого 2023 08:30