До дискусії, яка відбулася у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, були залучені народні депутати України, представники судової гілки влади, провідні фахівці у сфері цивільного права, урядовці, громадські діячі.

У вступному слові Руслан Стефанчук зауважив, що сьогоднішнє зібрання — це можливість фахово обговорити питання, які стосуються однієї з найбільш важливих галузей законодавства – цивільного, його створення, застосування, а також подальшого оновлення та вдосконалення.

«Сьогодні важливо сконцентруватися на питаннях Цивільного кодексу та цивільного законодавства, яке буде діяти завтра. У Парламенті в першому читанні вже прийнятий законопроект № 6013, який вимальовує перші кроки з розвитку цивільного законодавства. Крім цього, існує робоча група, яка складається з народних депутатів, науковців і займається питаннями рекодифікації цього законодавства», — розповів Руслан Стефанчук про напрацювання Парламенту у цій сфері.

Він наголосив, що основна функція Парламенту – законодавча і якраз якість законодавства — головне питання, яке турбує Український Парламент.

«Саме тому, на прикладі оновлення цивільного законодавства, яке найбільш наближене до кожного з громадян, ми і демонструємо налаштованість змінювати сучасне законодавство і концептуальні підходи до нього. Вони ґрунтуються на кращих європейських традиціях і це є передумовою успіху», — підкреслив Голова Верховної Ради України.

Він також прокоментував останні зміни у законодавстві щодо Господарського кодексу, які прописані у законопроекті про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (реєстр.№ 6013), прийнятому у першому читанні Парламентом.

«Близько 20 регулюючих норм Господарського кодексу будуть діяти в перехідний період та поступово приведуть українське приватне право і законодавство до тих канонів, які існують у світі. Якщо ми інтегруємося до ЄС, якщо ми хочемо потужні інвестиції в Україну, ми маємо пояснювати колегам не що таке право господарського відання чи оперативного управління, яке просто не має перекладу англійською мовою, а які інституції і захист їхніх інвестиційних прав буде в Україні. Тобто це продовження дерадянізації українського  законодавства», — зауважив Руслан Стефанчук.

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв у своїй промові наголосив на тому, що попри агресивну та важку війну, наше суспільство знаходить можливість обговорити нагальні питання подальшого післявоєнного життя та адаптації до нього сучасного законодавства.

«Визначальною особливістю сьогоднішнього заходу є поєднання серед його учасників законодавчої, виконавчої та судової  влади та представників науки. По суті — це ідеальне поєднання синергії, що має продовжуватися в ґрунтовні рішення, які забезпечать якісний розвиток правової системи нашої держави. Практика Верховного суду може стати емпіричним базисом в процесі рекодифікації цивільного законодавства: вказати на напрямок удосконалення усталених норм, а також визначити прогалини, які слід заповнити в ході  системного законотворчого процесу», — зазначив Всеволод Князєв у промові перед присутніми.

Зі свого боку, професор, віцепрезидент Національної академії правових наук України, науковий координатор робочої групи з підготовки законопроекту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України Наталія Кузнєцова нагадала, що 16 січня  минуло 20 років від прийняття Верховною Радою України одночасно Цивільного і Господарського кодексів. За цей час, за її словами, можна було зробити відповідні висновки про нагальність та актуальність Цивільного кодексу України.

«Потужній внутрішній потенціал, попри всі ризики, забезпечив Цивільному кодексу можливість зайняти важливе  місце основного майнового регулятора в українському суспільстві.  Однак, залишки радянського минулого знайшли свій прихисток в Господарському кодексі і вже 20 років особливості нормування їх діяльності є проблемою для українського законодавства. Це безпосередньо пов’язано із процесом оновлення цивільного законодавства і того, що ми починаємо цей процес саме з внесення пропозицій про скасування  Господарського кодексу», — пояснила суть законодавчих змін до Цивільного Кодексу Наталія Кузнєцова.

На завершення дискусії Голова Верховної Ради України ще раз  підкреслив, що Парламент відкритий для дискусій та пропозицій у питанні оновлення цивільного законодавства.

 

«Це обговорення на рівні Верховного Суду — великий прогрес, який  дасть можливість дослухатися, зокрема і до тих, хто застосовує це законодавство. Цим прикладом показуємо, як має готуватися кожен законопроект, як має обговорюватися та дискутуватися. Адже всі закони — для людей. І вони повинні бути зручними у використанні та захищати інтереси кожного з нас», — підкреслив Голова Верховної Ради України.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Топ-новина”

01 лютого 2023 17:20
01 лютого 2023 17:04
01 лютого 2023 14:01
01 лютого 2023 09:00
01 лютого 2023 08:30
31 січня 2023 18:43
31 січня 2023 18:36
31 січня 2023 15:56
31 січня 2023 15:26
31 січня 2023 13:38