Після створення Міжнародної Кримської платформи на її інавгураційному Саміті, що відбувся в Києві 23 серпня 2021 року, а також проведення другого Саміту 23 серпня 2022 року, представники національних парламентів та парламентських асамблей міжнародних організацій, які беруть участь у Міжнародній Кримській платформі (далі по тексту — Учасники), зібралися 25 жовтня 2022 року в Загребі, Хорватія, щоб провести Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, організований спільно Республікою Хорватія та Україною.

Підтверджуючи відданість Учасників суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів,

підтверджуючи невизнання та постійне засудження Учасниками тимчасової окупації та незаконної анексії Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також будь-яких інших окупованих територій України, зокрема частин Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, що є прямим викликом міжнародній безпеці з серйозними наслідками для міжнародного правопорядку,

нагадуючи про положення Спільної декларації Міжнародної Кримської платформи, ухваленої в Києві 23 серпня 2021 року, та Спільної заяви учасників другого Саміту Міжнародної Кримської платформи, що відбувся 23 серпня 2022 року,

беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України» та наступні резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» і «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів»,

нагадуючи про Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/1 «Агресія проти України», ухвалену 2 березня 2022 року, A/RES/ES-11/2 «Гуманітарні наслідки агресії проти України», ухвалену 24 березня 2022 року та A/RES/ES-11/4 «Територіальна цілісність України: захист  принципів Статуту ООН», прийняту 12 жовтня 2022 року,

усвідомлюючи, що через тривале нехтування російською федерацією міжнародним правом шлях до припинення свавілля, звільнення політичних активістів із місць позбавлення волі, недопущення злочинів проти людяності та грубих знущань над українським населенням, у тому числі, зокрема кримськими татарами, пролягає через деокупацію Криму та інших частин території України,

вимагаючи від російської федерації скасувати своє рішення про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та закликаючи відновити його права і дозволити його лідерам повернутись до Криму,

визнаючи важливу роль журналістів, активістів, правозахисників та неурядових організацій (НУО) у документуванні та розкритті порушень та зловживань прав людини та ухилень від санкцій, 

визнаючи центральне місце у заснуванні Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи за Міжфракційним об’єднанням, створеним у Верховній Раді України у грудні 2020 року, метою якого є сприяння активній співпраці з питань Міжнародної Кримської платформи у рамках парламентських асамблей міжнародних організацій, у тому числі з Учасниками, 

вітаючи зусилля окремих країн та міжнародних організацій зі створення груп підтримки Кримської платформи в їх парламентських установах, 

підсумовуючи, що створення груп підтримки Кримської платформи в парламентах Учасників може бути предметом обговорення у відповідних парламентських комітетах за участю членів груп дружби з Україною, 

цим Учасники погоджуються, що стратегічною метою Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи є заснування та реалізація ефективного парламентського виміру співробітництва між Учасниками для сприяння підвищення глобальної та внутрішньої поінформованості щодо ситуації на Кримському півострові під тимчасовою окупацією росії. 

Учасники засуджують: 

·     серйозні та систематичні порушення прав людини і зловживання на Кримському півострові, особливо незаконне або свавільне затримання жителів Криму, у тому числі кримських татар, порушення сімейної єдності, насильницький призов українців і кримських татар до російської армії, а також загрози свободі слова, самовираження та віросповідання, 

·     протиправну спробу російської федерації та її проксі сфальсифікувати демократичні інструменти та механізми, такі як нещодавні так звані «референдуми» в регіонах України, з метою фальсифікації підстав для неправомірних претензій російської федерації щодо анексії тимчасово окупованих нею територій, як і у випадку з Кримом, 

·     триваючу мілітаризацію Кримського півострова російською федерацією, яка підриває безпеку та стабільність у ширшому Чорноморському регіоні, порушує свободу судноплавства в Азовському та Чорному морях, завдаючи непосильних збитків не тільки для економіки та сільського господарства України, але й для глобальних поставок продовольства, 

·     спроби незаконного вивезення викраденого українського зерна з тимчасово окупованих районів Донбасу до третіх країн, 

·     перешкоди для реалізації прав і свобод судноплавства відповідно до міжнародного права, у тому числі перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море та ширший регіон Чорного моря та назад, що має негативні економічні наслідки для українських портів та міжнародних торгівельних потоків, 

·     триваючу зміну демографічної структури в тимчасово окупованому Криму шляхом переселення російських громадян і видворення за межі півострова проукраїнських активістів.

Учасники заявляють, що вони мають намір:

·     продовжувати політичну, дипломатичну, фінансову, гуманітарну та іншу підтримку України, відповідно процедур та правової юрисдикції кожного Учасника з метою відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, одночасно посилюючи тиск на росію для припинення нею тимчасової окупації Криму;

·     реалізовувати на парламентському рівні рішення Установчого Саміту Міжнародної Кримської платформи шляхом консолідації спільних зусиль, у тому числі шляхом:

- повної реалізації та зміцнення політики невизнання незаконної анексії Криму та співробітництва на міжнародних форумах;

- постійного посилення ефективності існуючих обмежувальних заходів щодо росії та готовності розглянути їхнє подальше розширення з дотриманням відповідних процедур та юрисдикції кожного Учасника, якщо розвиток подій в Україні вимагатиме таких дій;

- сприяння регіональній безпеці та захисту свободи судноплавства;

- поваги прав людини та міжнародного гуманітарного права;

- подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку, культурні та освітні права українців та корінних народів, у тому числі корінних кримських татар, та на навколишнє середовище.

·     розглянути ефективні та скоординовані дії у сфері економіки і довкілля, спрямовані на пом'якшення наслідків тимчасової окупації Криму,

·     розглянути питання створення постійного міжпарламентського комітету Міжнародної Кримської платформи, який міг би надавати експертизу національним та міжнародним партнерам, інформувати як на національному рівні, так і на міжнародних майданчиках про реальну ситуацію в тимчасово окупованому Криму,

·     розробити дієвий механізм вироблення можливих спільних позицій для представлення на міжпарламентських асамблеях та підготовки спільних документів з питань безпеки, прав людини, культурної спадщини, загроз навколишньому середовищу тощо, спричинених тимчасовою окупацією Криму,

·     закликати російську федерацію негайно припинити триваючі зусилля змінити демографічну структуру тимчасово окупованого Криму шляхом переселення російських громадян,

·     відстоювати на національному рівні необхідну політичну, дипломатичну, гуманітарну, фінансову та іншу підтримку України - жертви російської агресії,

·     працювати з міжнародними парламентськими асамблеями, такими як Європейський Парламент, Парламентська Асамблея Ради Європи, Парламентська Асамблея ОБСЄ, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва та Арабський парламент, з метою ухвалення резолюцій на підтримку Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи як інструмента консолідації міжпарламентських зусиль, спрямованих на деокупацію Криму та міста Севастополь, а також на відновлення територіальної цілісності України.

Ухвалено у Загребі

25 жовтня 2022 р.