«І Президент, і Парламент, і Уряд — дуже активно працюють над втіленням семи рекомендацій, наданих Євросоюзом. Що стосується Верховної Ради України, ми на стадії виконання практично всіх вимог, які ставляться перед Україною», — наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону «UA разом».
Спікер Парламенту зауважив, що Верховна Рада України одна з перших ухвалила та виконала першу вимогу, призначивши двох членів Вищої ради правосуддя. «Крім того, усі потрібні законопроекти розроблені: деякі ухвалені у першому читанні, деякі — у цілому», — додав він, висловивши сподівання, що «до кінця осені й Парламент, і всі суб’єкти євроінтеграційного процесу виконають покладені на них зобов’язання, а наприкінці року Україна буде готова до початку переговорного процесу про повноцінне членство у ЄС».
«Далі безперечно ще великий шлях, але це вже кінцева відправна точка, де ми бачимо чіткий фініш успішного завершення євроінтеграції України», — акцентував Руслан Стефанчук.
Водночас, відповідаючи на запитання журналіста, Голова Парламенту заявив, що питання, пов’язане з національними спільнотами, є надзвичайно важливим: «Це безумовний європейський стандарт». Спікер повідомив, що «коли ми говоримо про те, як формуватиметься законодавство України, Парламент підготував законопроект, який зараз через Віцепрем?єрку з євроінтеграції пані Стефанішину передано на розгляд відповідних європейських інституцій: як Євросоюзу, так і Ради Європи». Він додав, що «після отримання відповідних висновків, Парламент одразу реєструватиме їх та вноситиме у зал».
Руслан Стефанчук зазначив, що Верховна Рада України пропонує багато новацій і підходів: «Замість терміну «національна меншина» — «національна спільнота», що об’єднує національні меншини та корінні народи, за законодавством яких теж ухвалено відповідні рішення у Парламенті». Крім цього, він зауважив, що це буде абсолютно новаційний закон, який повністю відповідає всім директивам ЄС: «Акт включатиме цілу низку положень, які дають можливість розвиватися всім без винятку національним меншинам. Не «вип?ячують» якусь одну нацменшину. І навпаки — встановлюються відповідні запобіжники щодо реалізації захисту своїх прав національними меншинами, які пов?язують себе з державою, яка в Україні буде визнаватися терористом».
Також Голова Парламенту нагадав, що першою вимогою, поставленою Європейським Союзом перед Україною, було оптимізувати питання відбору суддів Конституційного Суду України: «Цей законопроект напрацьований та ухвалений у першому читанні. Головна відмінність — буде передбачено відповідну раду, яка визначатиме рівень доброчесності, компетенції, кваліфікації, знань майбутніх суддів КСУ. До цієї ради входитимуть шестеро осіб: двоє призначатимуться міжнародними організаціями, один — Президентом, один — Парламентом, один — з?їздом суддів і один — Венеціанською комісією».
Насамкінець Голова Верховної Ради України зазначив, що таким паритетним рішенням, яке буде ухвалюватися простою більшістю чотирьох із шести, визначатимуться ті претенденти, котрі можуть бути призначені на посади суддів КСУ. «Це велика новація, абсолютно новий підхід, який дасть можливість забезпечити високі професійні якості осіб, які будуть балотуватися до КСУ», — акцентував він.