Шановний пане Голово Верховної Ради України, дорогий друже Гітанас, шановна пані Президенте Роберта Мецола, шановні наші депутати, шановні урядовці, шановні наші військові і усі наші громадяни України!
Ми — громадяни найміцнішої держави у світі. Держави, яка воює, держави, яка при цьому реформується, і держави, яка забезпечила найпотужніше в історії об'єднання демократій. Держави, яка у 155-ий день повномасштабної війни росії проти нас має силу, щоби відзначати свій день – День Української Державності.
Ми зробили так, що цінності вільного світу не залишились просто риторикою і реально запрацювали для захисту цивілізації. Ми зробили так, що Європейський Союз об'єднаний найбільше за всі роки свого існування і зміцнюється завдяки нашій з вами міцності. Ми зробили так, що всі тирани цього світу побачили, який потенціал має демократія. Це зробили ми, громадяни України, ми всі: військові і цивільні, дипломати і волонтери, державні службовці і бізнес, політики, суспільні лідери і медіа, кожен і кожна, хто сумлінно працював на своєму рівні заради одного — заради України, своєї сім'ї і нашого майбутнього.
Це зробили ми — громадяни держави, яка має понад тисячу років історії, понад тисячу років своєї культури, понад тисячу років свого характеру — українського характеру, незламного, який вистояв на нашій землі під ударами багатьох загарбників.
Куди ти прийшла, арміє росії, засліплена своїми жалюгідними амбіціями? Ти пішла проти нас, проти тих, кого підготували до цієї вирішальної війни за незалежність десятки, десятки поколінь українського народу, який жив і живе тут, який боровся і бореться тут, який будував і будує тут, і який мріяв і мріє понад усе, щоби над ним і Україною не було чужого панування.
Настав час, щоби ця мрія назавжди стала реальністю. Це наш час, ми реалізуємо цю мрію. Ми станемо не новою легендою про героїчний спротив, а державою переможців. Не трьомастами спартанцями, які варті фільмів, книг і вистав, а багатомільйонним народом-героєм, який вартий життя, вартий перемоги, і навчатиме інших у світі як захищатись, як перемагати.
Ми запам'ятаємось не як ті, хто намагався, а як ті, хто зберіг, посилив і передав нашу державу нашим дітям, щоби вони передали її своїм дітям: вільну, міцну, сучасну і ефективну державу. Це зробимо ми, ми з вами – громадяни України.
Друже Гітанасе Науседа! Шановний пане Президенте! Я хочу подякувати сьогодні тобі і в твоїй особі – усьому литовському народу у День нашої Державності за вагому важливу героїчну підтримку, яку отримала Україна. Дякую.
Це не було для наших держав політикою. Це відображає однаково сильне волелюбство наших народів, народів, які йшли та йдуть разом європейською історією. Дякую тобі ще раз.
Пані, пані Роберто! Пані Голово Європейського Парламенту! Я хочу відзначити Вашу сміливість. Ви відвідали Київ у той час, коли армія окупантів загрожувала нашій столиці, і зробили це першою серед керівників інституцій Євросоюзу. Дякую Вашій сміливості, свободі. Я дякую Вам. Я дякую всім друзям, партнерам України і з великих держав, і з географічно менших, але чия воля не поступається волі найбільших. Дякую кожному і кожній, хто допомагає українцям знищувати зло.
Через жорстокість історії після кількох невдалих її поворотів про нашу державу, був такий час, не згадували, а потім, таке бувало, говорили, що Україна — це десь там, поруч з росією, чи взагалі нібито її частина. Ми знаємо ці наративи. Тепер же про нас точно знають: Україна – це єдина держава світу, яка має сміливість бити росію! Бити на нашій землі! І неважливо, чим вона — сиренами чи чим там — нам погрожує. Важливо, що ми закохуємо інших у нашу українську незламність. Важливо, що ми всі є державою, яка функціонує заради українських інтересів і з якою рахуються усі, усі в світі. Важливо, що ми є демократичною державою, яка посилює свої інституції, і ми посилюємо навіть зараз, у час такої руйнівної війни.
Ми подали заявку на вступ в Європейський Союз і здобули кандидатство зі швидкістю та в умовах, яких не було у жодної іншої держави. Це ми з вами, це наш розвиток, це наші друзі, їх допомога. Це наші інтереси. Це українська швидкість. Те, на що ми стали здатними, коли звільнилися від ілюзій і досягли історично найбільшої національної єдності. Слава Україні!
З такою ж швидкістю ми маємо прийти і до початку переговорів щодо членства України в Європейському Союзі. Все, що маємо зробити для цього, ми зробимо. Синхронізувати законодавство України з правом Євросоюзу — ми виконаємо. Сформований і план імплементації всіх регламентів та директив ЄС у рамках виконання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це фактично спільне завдання для нас, для вас, шановні депутати, для Уряду нашої держави. І це відповідає нашій новій реальності — реальності того, що процес європейської інтеграції переведений нами зі сфери зовнішньої політки у сферу внутрішньої політики.
Ось із цього стартує справжня робота, справжня євроінтеграція. Україна завжди була Європою, наші цінності завжди були європейськими. Наш державотворчий досвід різних часів — це європейський досвід. І ось тепер ми прийшли до того, що наша держава, наша державна система інституційно стає Європою.
Ми розпочали процес деолігархізації. Формується реєстр, який готовий поставити олігархів під владу суспільства.
Я підписав Указ про створення Конкурсної комісії з добору кандидатів у Вищу раду правосуддя. І завдяки цьому та іншим крокам зробимо все, щоби фундаментальна судова реформа забезпечила для кожного українця, кожного і кожної, доступ до доброчесного і компетентного правосуддя.
Сьогодні новий Генеральний прокурор України першим своїм рішенням фіналізував призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
І для мене честь оголосити зараз про ще один дуже вагомий крок. Європейський Союз має Коледж Європи в Брюгге і Натоліні. Це одні з найповажніших закладів післядипломної освіти, які готують фахівців для роботи в інституціях ЄС і державах-членах. Ми створюємо в Україні наш Коледж Європи. Вже підписано відповідний меморандум між Урядом України і Коледжем Європи у Натоліні.
І на першому етапі в одному з українських вищих навчальних закладів запрацює факультет європейської інтеграції, згодом на його основі — Коледж Європи в рамках Президентського університету. І хоча мені казали, що це не вирішується за місяці, як і багато разів говорили це з інших питань, я знаю, що створення нашого Коледжу Європи триватиме недовго і, я впевнений, він скоро запрацює. У нас вже є певний досвід переводити в місяці те, на що відводили роки та десятиліття, і у тижні те, на що вимагали від нас з вами місяці. Такий Коледж стане не лише фаховою основою для європейської політики України як члена ЄС, але і нашим внеском у розвиток європейських інституцій. Ось це і є те, що ми можемо, ми, ми — громадяни України. Ось це і є наша державність.
Ми показали силу в боях і об'єднали світ найкращими емоціями, які тільки бувають у людей. Ми боремось проти терору окупантів, захищаємо людяність для усіх народів. Ми гарантуємо, що кордони Європи ніколи більше не посунуться, не посунуться західніше від нашого східного державного кордону, і робимо наші державні і суспільні інституції передовими.
І коли сьогодні, у цей День Української Державності, тут, у Верховній Раді України, перед очима усього українського народу я буду відзначати сильних людей за сильні вчинки «Хрестом бойових заслуг», я хочу, щоб усіма українцями відчувалося: ми за спинами тих, хто на полі бою захищає нашу державу. А за нашими спинами — мільйони українців, які живуть зараз, ті, хто протягом століть творив українську історію, українську культуру, український характер. Ми маємо бути гідними висоти нашого народу, усіх його поколінь, тисячолітньої ваги нашої державності.
Я вітаю усіх вас зі святом! Дякую нашим героям! Слава Україні!
Указом Президента України за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу, вірність військовій присязі нагороджено відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг»:
Берегового Дмитра Володимировича – капітана;
Булацика Євгена Богдановича – полковника;
Гнатова Андрія Вікторовича – бригадного генерала;
Головню Юлію Василівну – лейтенанта медичної служби;
Драпатого Михайла Васильовича – бригадного генерала;
Заблоцьку Олену Григорівну – старшого матроса;
Ковальчука Андрія Трохимовича – генерал-майора;
Лінника Дмитра Едуардовича – старшого лейтенанта;
Маришева Руслана Володимировича – майора;
Мішакіна Миколу Миколайовича – полковника;
Міщенка Сергія Олексійовича – головного сержанта;
Николаєвич Павлину Василівну – сержанта;
Паламарчука Романа Миколайовича – штаб-сержанта;
Рогачевського Олександра Ігоровича – молодшого сержанта;
Розлача Павла Івановича – підполковника;
Сирського Олександра Станіславовича – генерал-полковника;
Танцюру Анатолія Васильовича – старшого лейтенанта;
Федоріва Олега Зіновійовича – полковника.
Президент України Володимир Зеленський
