Її очі… Це перше, що ми побачили, коли з'явилися на світ. Ці рідні очі бережуть історію нашого життя. Першу усмішку, перші кроки, перший клас, перші досягнення.
Її руки… Вони пахнуть любов'ю, духмяним хлібом, і чорнобривцями, що квітнуть у світанковім краю. Коли вона бере нас за руку — ми відчуваємо тепло і безпеку.
Її серцебиття… Немає нічого дорожчого у світі. Ми благаємо Господа, щоб у цієї мелодії не було ні краю, ні кінця.
Материнське серце завжди поруч з нами. Воно щемить не лише за рідних дітей, а й за кожного — бо чужих дітей не буває.
Бажаю кожній матері — дочекатись, пригорнути, поцілувати...
І всі ми щиро віримо, що сльози наших матерів сьогодні переродяться в усмішки наших дітей завтра!
Будьте здорові та щасливі, адже ви — наше все.
