Шановний пане Голово Форуму,
Шановні учасники,
Передусім, хочу подякувати організаторам за запрошення взяти участь у роботі Спеціального Київського Безпекового Форуму. Говорячи про роль України на Європейському просторі, поділяю необхідність створення нового плану для Східної Європи, ключовим елементом якого, переконана, має стати набуття Україною повноцінного членства у ЄС і НАТО.
У цих стратегічних питаннях Верховна Рада України має відігравати визначальну роль, формувати стратегію та здійснювати належний парламентський контроль за процесами європейської та євроатлантичної інтеграції України. Адже саме до повноважень парламенту належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Україна сьогодні - це країна, де війна відбувається паралельно на різних фронтах - це російська агресія, коронавірус, корупція, зневіра. Це найбільші, як на мене, виклики для країни.
Від виборів до виборів українське суспільство живе великими сподіваннями на зміни та появу нової якості політики. Тому величезною є відповідальність усіх гілок влади, яка не має права розкидатися довірою своїх громадян. На жаль, ми бачимо, що майже 70% українців у жовтні 2020 року вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Лише за рік рівень довіри до майже всіх владних інституцій впав до критичної позначки. Це означає, що влада не виправдовує сподівань та очікувань громадян і є серйозна криза довіри до владних інституцій.
Звісно, коронавірус також змінює порядок денний нашого уявлення про глобальну та внутрішню безпеку. Нещодавно, виступаючи у парламенті, я черговий раз звернула увагу на те, що недооцінка загрози пандемії і легковажне ставлення до її наслідків – неприпустимі для української влади та всього суспільства.
Але українці в цьому не є унікальними. Громадяни багатьох країн Європейського Союзу та світу також не вірять у загрозу пандемії. І, напевно, це одна з головних причин того, що Європу, як і Україну, накриває друга хвиля коронавірусу. Тому наше спільне завдання – не довести ситуацію до краху медичної системи, коли кількість випадків зараження стане такою, що лікарі фізично не зможуть надати допомогу всім, хто її потребує.
Розуміючи, що ситуація дуже складна, Український парламент абсолютною більшістю голосів ухвалив постанову, якою рекомендував створити Національний штаб протидії COVID-19 під егідою президента.
Надзвичайно важливо вийти на запровадження комплексної системи захисту вітчизняної економіки від наслідків пандемії. Мова також йде про необхідність підвищення спроможності всієї національної системи охорони здоров’я. Слід негайно приступити за розробки та втілення ефективної безпекової стратегії України в умовах нових глобальних біологічних викликів.
Шостий рік поспіль українська армія героїчно захищає свою землю та кордони усієї Європи від російського агресора, від однієї з найбільших армій світу. Ми зі зброєю в руках боремося за відновлення нашої територіальної цілісності і суверенітету, повернення миру в Україну. Але миру не за будь-яку ціну, а з чітким дотриманням червоних ліній. Переконана, наше суспільство ніколи і нікому не дозволить їх перетнути, хто б не опинився біля керма країни. Це мають усвідомити й наші європейські колеги.
Водночас правдою є те, що як і у з випадку з коронавірусом, Україна продовжує чекати від наших європейських партнерів магічну вакцину, яка убезпечить нас від війни, деколи просто вірячи у чудодійний дзвінок Путіну від пані Меркель чи пана Макрона. Натомість, зрозуміло, що війна не завершиться доти, доки Росія буде в цьому політично та геополітично зацікавлена, поки вона буде підтримувати терористів і сепаратистів своїми грошима, зброєю, інструкторами, військовими.
Коли ми говоримо про новий план для Східної Європи, то в першу чергу маємо розпочати цю розмову з цінностей. На мій погляд, Правда, якою б гіркою вона не була б, має стати ознакою нашого часу, вона має стати підвалиною цього плану і загалом новою парадигмою глобальної співпраці. Правда, а не маніпуляції та хитрощі, має стати зброєю відповідальних політиків.
Я хочу запропонувати Вам сьогодні обговорити повернення до правди і народовладдя, до простих, але вічних цінностей нового часу на яких побудована вся сучасна європейська цивілізація.
Користуючись нагодою, я хочу віддати належне свободі слова, як зброї правди, та висловити солідарність з учителями і вільними громадянам всього світу, які переживають трагічну загибель французького вчителя від рук фанатика.
Цей вчитель вірив у цінності свободи, знань, еволюції і розуму. Для мене такі вчителі є провідниками європейських цінностей і ми маємо захищати їх право вчити молодь мислити вільно, самостійно, без упереджень та стереотипів.
Отже правда має стати новою зброєю відповідальних лідерів у боротьбі за нові чесні відносини в усьому світі, та передусім в Європі. І я хочу як приклад привести наші відносини з найближчими сусідами.
З Польщею, шляхом спільного дослідження історії, перегортаючи непрості сторінки минулого, через відкритість та діалог - ми разом будуємо нові стосунки, нове майбутнє. Не так просто, не так швидко, як хотілося б, але це рух вперед. Кажу це і як співголова Парламентської асамблеї України та Республіки Польща.
Розвиваючи взаємовигідні і рівноправні відносини з іншими державами світу, Україні варто зосередитися на поглибленні регіонального співробітництва, зокрема реалізації нової політики добросусідства і співпраці - передусім, з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.
Вирішення вже сьогодні усіх відкритих питань з сусідніми з Україною країнами-членами ЄС і Північноатлантичного Альянсу - значно полегшить нам процес вступу до цих інституцій. Вважаю, що нам і нашим західним сусідам варто зайнятися спільними крупними стратегічними проектами. Це можуть і мають бути проекти не лише із сфери інфраструктури та транспорту, але й енергетики, військово-промислового комплексу.
Треба шукати нестандартні ефективні формати. Для українсько-польських відносин сьогодні, скажімо, вкрай важливим є фактор Сполучених Штатів Америки. Взаємодія у форматі Україна-Польща-США є дуже важливою і перспективною для України. Тому, думаю, зустрічі у тристоронньому форматі, інші тристоронні формули взаємодії могли б сприяти напрацюванню стратегічних проектів, які можуть реалізуватися у форматі трьох держав.
Великі можливості відкриває перед країнами регіону регіональне співробітництво, зокрема, взаємодія у рамках ініціативи Трьох морів. Давно кажу про те, що Україна має стати повноправним учасником об’єднання і брати участь у проектах, що реалізуються цим міждержавним проектом.
Переконана: Україна і українська влада не можуть залишатися осторонь ситуації, коли білоруський народ, виборюючи чесні результати президентських виборів, стикається із застосуванням сили, репресій, залякувань з боку білоруської влади.
Маємо не лише виступати з чіткою позицією, в якій повинен бути сконцентрований український інтерес, але й чітко усвідомлювати, що мова йде про сусідню нам державу, що тут мають дотримуватися права і свободи, поважати принципи чесних і демократичних виборів.
Тому, ні Україна, як приклад реального народовладдя, двох революцій та Майданів, ні сучасна Європа, яка постала з революційних подій, - не мають права спокійно спостерігати за тим, що відбувається в Білорусі. Насильству над людьми, катуванню, топтанню громадянських прав і свобод, - має бути дана найжорсткіша оцінка та відповідь.
Саме Правда має стати силою нового діалогу - саме правда може стати відповіддю на авторитарні тенденції та глобальний національний егоїзм, який прийшов з пандемією коронавірусу і тотальною зміною глобального післявоєнного світового порядку.
Те, що ми бачимо зараз у світі – це втома відповідальності за інших,
втома від будь яких проблем за межами кожної конкретної країни.
На зміну зовнішньому управлінню та адвокуванню - мають прийти повага і рівноправне партнерство. Партнерство має замінити собою втому від відповідальності за спільні цінності. І саме на таких цінностях правди, поваги, довіри, партнерства, я вважаю, нам потрібно будувати нову політику добросусідства, новий план для Східної Європи.
Насамкінець я хотіла би, щоб ми сьогодні не тільки проаналізували глобальні виклики у світі, але й дали свої варіанти відповідей на можливі шляхи вирішення локальних конфліктів.
На мою думку, це перегляд самого принципу права вето, яке паралізувало найбільші світові інституції. Саме право вето дозволяє Росії ігнорувати рішення ООН стосовно відновлення територіальної цілісності України. Саме право вето дозволяє спекулювати окремим державам ЄС спільними цінностями громадян - свободою, рівністю у виключно своїх егоїстичних інтересах. Саме зловживання правом вето нівелює всю систему міжнародної безпеки та міжнародного права.
Переконана, що істинна демократія і право - розпочинається з поваги більшості до меншості, сильнішого до слабкого, багатшого до біднішого. Як віцеспікерка від опозиції, я це прекрасно знаю і розумію.
І на завершення свого виступу хочу закликати нашого щирого друга пана Дональда Туска, всіх колег з Європи - бути більш чіткими і категоричними у позиції щодо безальтернативності членства України в Європейському Союзі та НАТО, які закріплені в Конституції України.
Україна очікує, що до стратегії НАТО-2030, яка визначить майбутнє Альянсу на наступні 10 років, буде включено питання членства України. Зокрема, у вигляді реальної, а не туманної, перспективи отримання конкретного покрокового плану дій. Ми готові плідно над цим працювати на всіх рівнях, розпочинаючи з парламентського.
І якою б не була більшість чи монобільшість в парламенті, я впевнена, що найміцніша більшість - це Проєвропейська більшість, в яку входять різні фракції – «Батьківщини», «Слуги народу», «ЄС», «Голосу», представники депутатських груп та позафракційні. І це залізний факт.
Українцям вже не треба доводити комусь своє право на європейськість та євроатлантичну інтеграцію. Нам потрібна чесна та відверта розмова з європейськими колегами. Нам потрібні спільні та рішучі кроки у боротьбі з глобальними викликами, у зміцненні нашого рівноправного партнерства, у зміцненні безпеки та співробітництва в усій Європі.
Олена Кондратюк, Заступниця Голови Верховної Ради України