Новини

22 березня 2019, 19:29

І.Геращенко: «Знешкоджені російські БПЛА на Донбасі - черговий доказ військової агресії РФ проти України, і ми вимагаємо жорсткої реакції від ОБСЄ, учасників «Нормандського формату» та міжнародних партнерів»

докладніше
22 березня 2019, 18:52

Ірина Геращенко: «Вимагаємо РФ припинити тортури над Павлом Грибом та звільнити 25 українців в обмін на 25 громадян РФ, затриманих в Україні»

докладніше
22 березня 2019, 18:45

І.Геращенко: У Парламенті зареєстровані законопроекти у сфері євроатлантичної інтеграції України та посилення сектору безпеки (№№10180, 10181)

докладніше
22 березня 2019, 18:32

Ірина Геращенко: 24 березня українська сторона має намір відкрити КПВВ «Золоте» в Луганській області

докладніше
22 березня 2019, 17:36

У Верховній Раді України відбулася зустріч з учасниками делегації лідерів думок з країн ЄС

докладніше
22 березня 2019, 16:54

Перший заступник голови Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Микола Величкович провів особистий прийом громадян

докладніше
22 березня 2019, 16:30

Голова Комітету з прав людини Григорій Немиря провів зустріч з Послом Франції Ізабель Дюмон

докладніше
22 березня 2019, 15:10

Протягом тижня народні депутати працювали на пленарних засіданнях, у комітетах, взяли участь в інших заходах

докладніше
22 березня 2019, 14:32

Голова підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою Микола Федорук взяв участь у круглому столі на тему: "Моделювання спроможного районного рівня: набутий досвід та перспективи"

докладніше
22 березня 2019, 14:10

Відбулося засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше
22 березня 2019, 14:06

Ірина Геращенко зустрілась із родичами військовополонених моряків, які відвідали експозицію «Повернення додому» у Верховній Раді України

докладніше
22 березня 2019, 11:57

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Постанову попередній звіт ТСК Верховної Ради для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів

докладніше
22 березня 2019, 11:17

"Година запитань до Уряду" (відео)

докладніше
22 березня 2019, 10:10

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій: «Я впевнений, що Україна буде членом Європейського Союзу, а наше завдання – наполегливо працювати!»

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
19 лютого 2019, 13:00

 Прес-служба Апарату Верховної Ради України 

Виступ Голови Верховної Ради України Андрія Парубія на засіданні у зв’язку з п’ятою річницею з початку збройної агресії Російської Федерації проти України

 

Високоповажний пане Президенте Європейської Ради!

Високоповажний пане Президенте України!

Вельмишановний пане Прем’єр-Міністре України!

Шановні пані і панове!

На медалі міністерства оборони Російської Федерації «За возвращение Крыма» вибито дату – 20-е лютого 2014 року.

Рівно п’ять років тому, коли горіли барикади на площі Незалежності, і ми боронили Майдан, російський спецназ розпочав операцію по захопленню України.

Росія скористалася слабкістю країни, шокованої розстрілами Майдану та кинутої напризволяще владою Януковича. Потім Путін ще довго заперечував участь російських військ в подіях в Криму та на Донбасі. Однак на тій медалі, яка колись стане одним з неспростовних доказів на Гаазькому трибуналі, вибито дату – 20 лютого 2014 року. Так починалася війна.

Ніхто не уявляв, що таке можливо. Україна була не готова до збройної агресії, і сьогодні ми це можемо визнати відверто і відповідально.

Путін мав у повній бойовій готовності все необхідне для нападу і знищення України:

-         одну з найпотужніших армій світу, на той час уже переоснащену і перебудовану з оборонної в наступальну;

-         маріонеткового Януковича, який слухняно виконував усі вказівки Кремля, і навіть підписав звернення-прохання про введення в Україну окупаційних російських військ;

-         розвинену мережу агентури ФСБ в українських спецслужбах і армії, яка цілеспрямовано знищувала Збройні Сили та Службу Безпеки України;

-         роками інфіковану та отруєну російським і проросійським телебаченням та медіа, свідомість значної частини українських громадян – жертв масованого та тривалого інформаційного артобстрілу;

-         і підлу, злочинну тактику гібридної путінської війни. Цю тактику Путін озвучив особисто: «Пускай попробует кто-то из числа военнослужащих стрелять в своих людей, за которыми мы будем стоять сзади, не впереди, а сзади, пускай они попробуют стрелять в женщин и детей. Я посмотрю на тех, кто отдаст такой приказ на Украине». 

Це – пряма цитата злочинця.

До цього українська армія не була готова.

І що ж, врешті, на той момент мали ми?:

-         розграбовану, дезорганізовану та деморалізовану армію, солдатам та офіцерам якої роками зумисно нав’язували стереотипи, що Росія – наш друг і союзник, а НАТО – наш противник;

-         насичені ворожою агентурою та випадковими пристосуванцями деморалізовані спецслужби та правоохоронні органи;

-         фактичну відсутність влади – у критичний, межевий для України момент і президент, і прем’єр-міністр, усі керівники силових відомств і більшість міністрів втекли з України до Росії;

-         цілковито порожню державну скарбницю та зруйновану економіку.

І ще багато інших руйнівних супутніх факторів.

А російські війська в той час вже були розташовані по всіх кордонах України. У повній бойовій готовності та розгорнуті у бойові порядки для негайного наступу.

Будь-який військовий стратег сказав би, що у нас немає жодних шансів.

І все ж, у нашому активі були:

-         наша перемога Революції Гідності;

-         незнищенний дух волі українського народу;

-         нескореність і відвага українців, змобілізованих і самоорганізованих Майданом.

І ми прийняли бій.

Тоді, прямо з Майдану, ми прийшли у цей зал. Тут є багато депутатів, які пам’ятають цей день, коли у Верховній Раді України була сформована нова українська влада. Український Парламент взяв на себе відповідальність за долю країни. Після льоду та вогню Майдану ми взялися за організацію українського спротиву російській агресії.

І тоді ми сказали: ми не здамося, ми будемо боротися, ми будемо захищати свою країну.

Так, у 2014-му, п’ять років тому, війною з російським агресором почалася наша новітня боротьба за Незалежність.

І вже тоді ми точно знали, що це боротьба не лише за Україну, за життя, свободу і гідність українців. Ми знали – це війна за весь вільний світ.

Будемо відвертими: у ті тижні цивілізовані демократії Заходу заціпеніли, не знаючи як реагувати на агресію Росії в Україні,  як відповідати на брутальне нехтування Путіним міжнародними правовими нормами та підписаними угодами.

Хоча насправді сталося те, про що ми попереджали ще у 2008 році, коли російські танки вторглися на територію суверенної Грузії. У ті серпневі дні я був у Грузії, в Горі, і на власні очі бачив наслідки звірств російських військ.

Я можу переконано сказати: не має жодного сумніву – якби тоді світ дав адекватну відповідь на дії Росії, Путін не посмів би зробити наступний крок. Той, 2008-й рік привів російських окупантів в Україну 2014-го року.

Бо для того, щоб розуміти справжні плани Путіна, достатньо слухати його самого, адже це він назвав розпад Радянського Союзу «найбільшою геополітичною катастрофою століття» і подією, яка мала найбільший вплив особисто на нього.

І безсумнівно – головною геополітичною метою Кремля є відновлення повного контролю над усім пострадянським простором і безпосередній вплив на весь світ.

Уже в 2008-му році ціллю Путіна була далеко не Грузія, що і підтвердили його подальші кроки. Це був його перший пробний камінь для випробування цивілізованого вільного світу на далекоглядність, міцність та єдність.

Так і у 2014-му його метою було не тільки захоплення Криму, а всієї України – ключовий елемент для відновлення імперії. Ключовий, але далеко не останній.

І тому наші хлопці і дівчата на фронті добре знають, що вони захищають не лише свої сім’ї, свої міста і села, свою країну. Вони добре знають, що захищають весь цивілізований світ.

Шановні наші європейські друзі! Вони захищають безпеку і ваших країн, і ваших громадян! І сьогодні це вже розуміє весь світ.

Путін – глобальна загроза для всього світу. Хто цього не хоче розуміти, хто боїться це визнавати, той насправді запрошує «рускій мір» і «зелених чоловічків» до себе додому.

Бо досвід уже показав: будь-яку дипломатію і бажання домовитись Путін розцінює як слабкість, якою намагається неодмінно скористатися на свою користь. Кремль розуміє тільки одну мову – мову сили. На жаль. Але – така реальність. І тому задля добробуту і безпеки всього вільного світу наше завдання і наша головна мета – зупинити Путіна.

П’ять років тому, у 2014 році, ми це усвідомили ясно і чітко в цьому залі.

Ми знали справжню мету Путіна. Ми знали, що його ціль не лише Крим і Донбас, а контроль над усією Україною. Операція «Русская вєсна», окупація так званої «Новоросії» – аж до Придністров’я – мали стати наступними кроками по захопленню України.

Але Українська Держава, український народ змобілізувалися для відсічі, а не пішли на домовленості, а по суті – на капітуляцію.

Ми дали бій!

Українські добровольці прямо з Майдану рушили на передову і там, разом з відродженими Збройними Силами України, зупинили російський наступ.

У Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Одесі українці сказали «стоп» спробам російської агентури разом із їхніми місцевими колаборантами запалити, а потім окупувати всю південно-східну Україну. Це були трагічні, але водночас і величні дні для України! Ми відбили російський наступ. Ми зламали плани Путіна.

І я ніколи не забуду того дня, коли мав честь як Секретар Ради Національної Безпеки і Оборони України бути присутнім у штабі АТО під Слов’янськом, коли Верховний Головнокомандувач Президент України Петро Олексійович Порошенко дав наказ на контрнаступ. Так почався український наступ. У результаті якого 2/3 на той час захопленої території Донбасу було звільнено.

І тільки масоване підсилення російського військового контингенту елітними армійськими з’єднаннями та спецпідрозділами із найсучаснішою технікою – танками і реактивною артилерією, не дозволили нам ще тоді звільнити Донецьк і Луганськ.

Але ми добре навчились двох речей:

Путіна можна перемагати;

Путіна треба перемагати.

І я глибоко переконаний – усі ті, хто говорить, що Путін це велика сила, з якою треба рахуватись, що з Кремлем треба вести переговори, вивчати їхні умови, іти на поступки і компроміси, – тільки грають на руку Москві.

За п’ять років світ мав змогу остаточно переконатись в агресивних планах і глобальній загрозі Путіна: МН-17, Сирія, Солсбері, втручання у вибори в США, Чорногорії та інших країнах, підтримка терористів та сепаратистів, інспірування та фінансування крайніх екстремістських рухів у всьому світі, – які ще потрібні очевидні докази?

Відповідь одна: або світ зупинить Путіна, або наслідки його дій можуть стати непередбачуваними, а якщо відверто – трагічно руйнівними для всього світу.

Сьогодні, через п’ять років від початку нападу Росії на Україну, є очевидним, що зупиняти агресію Путіна потрібно не лише введенням санкцій, а організацією єдиної інтегральної протидії по усіх напрямках:

військовому;

економічному;

енергетичному,

інформаційному;

дипломатичному.

Бо російська агресія сьогодні - це також інформаційна та енергетична експансія. Спочатку йде тривала масована артпідготовка інформаційними буками і градами, а потім приходять російські танки.

І наше головне завдання – зупинити Путіна і зберегти мир. Мир для нашої країни і для усього світу! Ми щиро прагнемо миру, бо дуже добре знаємо його ціну!

Україна вибрала свій шлях – це шлях гідності,  демократії і національного розвитку, шлях побудови міцної безпеки і добробуту для громадян. Наш шлях – це рух до Європейського Союзу і НАТО. І ми нікому не дозволимо повернути нас зі шляху, за який боровся Майдан! Це – наше майбутнє, яке зараз зі зброєю у руках захищають кращі сини та доньки України! І вони знають – щоб йти своїм шляхом, потрібні воля і відвага.

Тож ми говоримо усьому світу: не бійтеся! Імперська, агресивна Росія Путіна – це насправді колос на глиняних ногах, це держава, яка закінчується, Ending State!

Це МИ будуємо майбутнє!

Ми – РАЗОМ!

Ми – СИЛЬНІ!

МИ – переможемо!

Слава Україні!