заявляючи про послідовний курс Верховної Ради України на виконання обов’язків та зобов’язань України, взятих при вступі до Ради Європи та зафіксованих у Висновку Парламентської Асамблеї Ради Європи №190 від 26 вересня 1995 року, а також про налаштованість на подальшу взаємодію у цьому зв’язку з Комітетом Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань дотримання обов'язків та зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет),

нагадуючи про триваючу збройну агресію Російської Федерації проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 року, та результатом якої є незаконна окупація частини території України - Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та деяких районів Донецької та Луганської областей,

підкреслюючи грубе порушення Російською Федерацією основних принципів і загальновизнаних норм міжнародного права, обов’язків як держави-окупанта, а також своїх міжнародних зобов’язань щодо поваги територіальної цілісності і суверенітету України, що закріплені у Статуті Ради Європи, Статуті Організації Об’єднаних Націй, Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінському заключному акті), Меморандумі про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештському меморандумі) та в низці інших двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, сторонами та учасниками яких є Україна та Російська Федерація,

вважаючи адекватними та обґрунтованими чіткі вимоги, висунуті до Російської Федерації у резолюціях Парламентської Асамблеї Ради Європи, ухвалених, зокрема, у відповідь на збройну агресію Російської Федерації проти України,

відзначаючи важливість ухвалених Парламентською Асамблеєю Ради Європи Резолюції 1990 (2014) «Перегляд по суті попередньо затверджених повноважень російської делегації», Резолюції 2034 (2015) «Оскарження по суті незатверджених повноважень делегації Російської Федерації», Резолюції 2063 (2015) «Розгляд скасування попередньо підтверджених повноважень делегації Російської Федерації (на виконання пункту 16 Резолюції 2034 (2015))»,

із жалем констатуючи, що Російська Федерація до цього часу не продемонструвала прогрес у виконанні згаданих вище резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи, одноосібно вирішила бойкотувати діяльність Парламентської Асамблеї Ради Європи та не подавала повноваження національної делегації для затвердження Парламентською Асамблеєю Ради Європи протягом 2016-2018 років, відмовляючись таким чином від демократичного діалогу та вдаючись натомість до політичного та фінансового шантажу Ради Європи,

нагадуючи про Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи 2132 (2016) «Політичні наслідки російської агресії в Україні», в якій Асамблея закликає російську владу виконати вимоги, висунуті нею у своїх резолюціях 1990 (2014), 2034 (2015) та 2063 (2015), і наголошує, що лише значний та відчутний прогрес у їх виконанні зможе слугувати основою для відновлення справжнього діалогу з Асамблеєю,

Верховна Рада України заявляє таке:

1. Питання повноважень національних делегацій у Парламентській Асамблеї Ради Європи та прав, що отримують делегації за наявності повноважень, мають визначну роль для роботи Парламентської Асамблеї Ради Європи як практичні механізми провадження політики Ради Європи, контролю за дотриманням Статуту Ради Європи, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та широкого кола обов’язків та зобов’язань держав-членів Ради Європи.

2. Наявна система правил процедури, що передбачає оскарження повноважень національних делегацій по суті та за формальними ознаками, є ефективним механізмом контролю Парламентської Асамблеї Ради Європи за дотриманням державами-членами принципів та цінностей Ради Європи.

3. В умовах, коли Рада Європи та її Парламентська Асамблея переживають одну з найскладніших криз в історії свого існування, що пов’язана із порушенням державою-членом мети та засад Ради Європи і відходом від добровільно взятих на себе обов’язків та зобов’язань, відмова від механізмів політичного впливу на держави-члени чи суттєве ускладнення порядку їх застосування завдадуть непоправної шкоди Асамблеї, її моніторинговій процедурі та Раді Європи загалом.

4. Підготовка рішення щодо зміни правил процедури Асамблеї у частині скасування можливостей для оскарження повноважень національних делегацій по суті або суттєвого ускладнення порядку такого оскарження є політично вмотивованим та має на меті забезпечити безперешкодне і безумовне повернення до Парламентської Асамблеї Ради Європи делегації Російської Федерації на тлі категоричної відмови цієї держави від виконання законних вимог Асамблеї, пов’язаних із порушенням Росією Статуту Ради Європи та добровільно взятих на себе у рамках членства в Раді Європи обов’язків та зобов’язань та підтримки російськими парламентарями агресивної політики керівництва Російської Федерації.

5. Збереження авторитету й політичної спроможності Парламентської Асамблеї в умовах сучасних викликів у Європі є можливим виключно за умови забезпечення існуючої інституційної здатності Асамблеї та її механізмів провадження власних політик. Усвідомлюючи, що нищення інституційних основ означатиме визнання Парламентською Асамблеєю Ради Європи своєї політичної неспроможності слідувати власним рішенням та публічну демонстрацію відходу від цінностей та принципів Ради Європи – верховенства права, демократії та прав людини, змушуватиме Верховну Раду України та її Постійну делегацію у Парламентській Асамблеї Ради Європи здійснити повний перегляд засад, на яких будується співробітництво з Асамблеєю та механізмів такої співпраці.

За Постанову про Заяву Верховної Ради України у зв'язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи, проголосували 242 народні депутати України. Проект зареєстровано за № 9089.