Шановні співвітчизники!
Минуло чотири роки від 20 лютого 2014-го – дня Трагедії і Подвигу.
Тоді життя найкращих, найрідніших були віддані за гідне життя десятків мільйонів, за вільне життя всієї країни. Хоч пройшло стільки часу, спогади про Майдан та його відчуття не полишають нас у ці дні.
Мільйони українців протягом Майдану визначили та однозначно ствердили наше найбільше прагнення – жити вільно й гідно.
Революція докорінно змінила нас і розпочала незворотні зміни в Україні. Пройшовши через всі випробування – мороз і вогонь, кулі, пекучий біль втрат, – ми стали сильнішими. Ми подорослішали на цілі покоління. І як зріла Нація ми розуміємо – для фундаментальних, системних змін потрібен час. Так, не все одразу вдається реформувати, ми робимо помилки і б’ємося об підводні камені, але ми, українці, не опускаємо рук, ми йдемо далі. І ми йдемо РАЗОМ.
Саме завдяки тому, що на Майдані ми були разом, що ми не здавались і попри все йшли до кінця, – Революція Гідності перемогла. І одним із найголовніших уроків Майдану є те, що ми разом творимо свою країну і що лише разом, кожен на своєму місці, відповідально і чесно виконуючи свою роботу, ми зможемо створити ту державу, за яку віддали свої життя Герої Небесної Сотні.
Завжди пам’ятаймо наших Лицарів Світла і Добра, які загинули на Майдані, і пам’ятаймо його уроки, щоб їхні життя не були віддані марно.
Сьогодні також згадаймо всіх синів та дочок України, які, захищаючи нас усіх, загинули на східному фронті, куди ми перенесли наші барикади з Майдану.
Герої дійсно не вмирають – вони живуть у наших серцях та думках, у наших добрих справах і гідних вчинках, у нашій боротьбі та праці задля величі України і щасливого життя українців.
Вічна пам’ять та вічна слава героям!
Герої не вмирають!
Слава Україні!