До четвертої річниці створення Дослідницької служби Верховної Ради України відбулося експертне обговорення «Конституційна трансформація: євроінтеграційний поступ та повоєнне відновлення України» за сприяння Ukraine2EU — Програми підтримки інтеграції України до ЄС та Фонду Ганса Зайделя в Україні.
У заході взяли участь керівництво Верховної Ради України, народні депутати України, судді Конституційного Суду України, працівники Апарату Верховної Ради України, представники органів державної влади, європейських інституцій, парламентів і парламентських служб держав Європи, науковці та експерти.
У центрі уваги були питання конституційної трансформації України в контексті вступу до Європейського Союзу та повоєнного відновлення, досвід держав-членів ЄС щодо адаптації конституційних систем до членства в ЄС, а також роль парламентських досліджень у підготовці обґрунтованих законодавчих рішень.
Відкриваючи захід, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив на важливості розвитку професійної парламентської дослідницької інфраструктури.
«Чотири роки тому ми створювали не просто новий підрозділ, а парламентську дослідницьку інфраструктуру — для аналітики, порівняльно-правового аналізу, інституційної пам’яті та роботи з довгостроковими тенденціями. Сьогодні це особливо важливо. Україна одночасно веде війну, адаптує законодавство до права ЄС і вже зараз має готувати правові основи повоєнного відновлення», — зазначив Руслан Стефанчук.
Голова Верховної Ради також відзначив роль Дослідницької служби як фахового інституційного ресурсу Парламенту, що забезпечує аналітичну та експертну підтримку під час підготовки законодавчих рішень. За вагомий внесок у роботу Верховної Ради України працівників Дослідницької служби було відзначено Подяками Голови Верховної Ради України.
Важливість експертної складової євроінтеграційного процесу відзначив і Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. За його словами, особливої уваги потребує напрацювання підходів до конституційних реформ з урахуванням досвіду держав-партнерів.
«На тлі роботи над переговорними кластерами, розділами та дорожніми картами особливого значення набуває тема конституційних реформ. Проведення таких дискусій разом із колегами з держав-партнерів, які вже пройшли цей шлях і мають відповідний досвід, має допомогти Україні визначити власні підходи до переговорного процесу з ЄС. Важливо, щоб конституційні трансформації відбувалися відповідно до стандартів і принципів нашої демократії», — зазначив Олександр Корнієнко.
Про значення реформ для європейської інтеграції України говорила Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
«Україна побудована на демократії, людській гідності та верховенстві права. Сьогодні вона воює на двох фронтах: один — це поле бою, де Україна захищає свій суверенітет, інший — проведення реформ, необхідних для вступу до ЄС», — підкреслила вона.
Під час заходу окрему увагу приділили ролі парламентської аналітики та дослідницької роботи у забезпеченні якості державних рішень. Керівниця Дослідницької служби Верховної Ради України Леся Ваолевська представила основні напрями діяльності Служби та її напрацювання.
Зокрема, йшлося про роботу у сферах конституційної архітектоніки державної влади, сектору безпеки й оборони, прав людини в умовах криз, правосуддя, діяльності органів правопорядку, європейської та євроатлантичної інтеграції. Учасникам також представили Путівник щодо розгляду Верховною Радою України законопроєктів про внесення змін до Конституції України та практичний посібник «Народний депутат України».
У вітальному слові Голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергій Кальченко запропонував розглядати майбутні зміни як «конституційне переосмислення», безпосередньо пов’язане з набуттям Україною членства в Європейському Союзі.
Керівниця Ukraine2EU — Програми підтримки інтеграції України до ЄС Манте Макаускайте звернула увагу на важливість якісного публічного діалогу та обґрунтованого ухвалення державних рішень у процесі європейської інтеграції:
«Сьогодні Україна виконує надзвичайно важливу місію. У той час, коли країна бореться за свободу та демократію, якість публічних дебатів і ухвалення політичних рішень має важливе значення. Ми маємо бути готові до того, що подальший прогрес у європейській інтеграції потребуватиме ще більше зусиль».
Під час панельних дискусій учасники розглянули досвід держав Європейського Союзу щодо конституційного оформлення членства, співвідношення національного права з правом ЄС, передання або спільного здійснення окремих державних повноважень, демократичної легітимації інтеграційних рішень, а також роль парламентів і конституційних судів у цьому процесі.
Практичним досвідом поділилися представники Румунії, Чехії, Литви, Польщі, Німеччини, Австрії, Словенії та Норвегії, а також Європейського парламенту, Європейського суду з прав людини та Консультативної місії ЄС в Україні.
«Сьогодні ми бачимо значний прогрес України і, безумовно, зацікавлені у продовженні нашої співпраці. Європейська інтеграція — це не лише законодавчий процес, а й належна організація роботи державних інституцій, забезпечення прав людини та верховенства права. Важливо, що сьогодні Україна захищає всі ці цінності», — зазначив директор Парламентського інституту Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки Штепан Пехачек.
Учасники дискусій відзначили, що універсальної моделі конституційної адаптації до членства в ЄС не існує. Держави обирали різні підходи з урахуванням власних конституційних традицій та особливостей державного устрою. Водночас спільними орієнтирами залишаються чітке визначення меж передання повноважень, належна демократична легітимація відповідних рішень, збереження верховенства Конституції, ефективний парламентський контроль за європейською політикою уряду та інституційна готовність до виконання права ЄС.
Експертне обговорення стало майданчиком для обміну досвідом щодо конституційних змін, необхідних для подальшого руху України до Європейського Союзу, та напрацювання підходів, які можуть бути враховані під час євроінтеграційного процесу і підготовки правових засад повоєнного відновлення.