Українська парламентська делегація взяла участь у V Діалозі високого рівня «Добре демократичне врядування в Україні: досягнення, виклики та шлях вперед у повоєнний період».
Дводенний захід відбувся у м. Страсбурзі (Французька Республіка) за підтримки Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та Парламентської асамблеї Ради Європи у межах реалізації проєктів «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» та «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні – Фаза ІІ», що впроваджуються у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
Широкі обговорення стосувалися перспектив реформи доброго демократичного врядування в Україні, удосконалення законодавства у сфері багаторівневого врядування, переходу від військового до цивільного урядування, відновлення місцевого самоврядування на деокупованих та прифронтових територіях. Також обговорювалися фундаментальні умови для проведення вільних і безпечних повоєнних виборів відповідно до європейських стандартів і практики, враховуючи статус України як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Окрема увага була приділена питанням протидії дезінформації та зловмисному іноземному втручанню у вибори на основі досвіду Франції, а також виборчій стійкості у повоєнний період.
Важливим сигналом для європейських колег стала консолідована позиція представників всіх парламентських фракцій і груп у питанні неможливості проведення виборів до завершення повномасштабної війни та досягнення сталого миру.
Парламентарі наголосили, що безпекові загрози не дозволяють гарантувати дотримання фундаментальних виборчих стандартів, зокрема: безпеки виборців, забезпечення вільної агітації та рівного доступу до медіа.
За словами Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, V Діалог високого рівня став ключовим простором для відкритої дискусії про те, як зробити українську демократію міцнішою. «Суттєво, що це був справді Діалог між усіма стейкхолдерами — представниками фракцій та груп парламенту України, Уряду, органів місцевого самоврядування, ключових організацій та міжнародними партнерами», — наголосив Перший віцеспікер.
Під час свого виступу Олександр Корнієнко зупинився на питаннях організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні. За його словами, ключовим завданням сьогодні є налагодження взаєморозуміння між усіма сторонами, відповідальними за організацію цих процесів — від Парламенту та Уряду до Центральної виборчої комісії та представників регіонів країни. Йдеться про спільне розуміння того, що саме необхідно зробити для забезпечення демократичних процесів під час виборів. Водночас Перший віцеспікер наголосив, що питання демократії в умовах війни безпосередньо пов’язане з якістю взаємодії між центральною владою і громадами, професійністю управління та продовженням необхідних реформ для зміцнення спроможності й ефективності місцевого самоврядування.
Він також підкреслив, що з 2022 року Україна пройшла великий шлях до нової реальності, і нині, на п’ятому році повномасштабної війни росії проти нашої держави, постає потреба формувати нову модель врядування, адаптовану до актуальних умов. За словами Олександра Корнієнка, важливо підтримувати постійний діалог між усіма рівнями влади, спільно шукати рішення для розвитку громад і зберігати демократичні цінності держави. Окремо він відзначив велике значення підтримки з боку партнерів, закликавши до подальшої спільної роботи задля зміцнення стійкості України та її інституцій.
«Сьогодні у нашому фокусі з колегами реформа багаторівневого врядування, ресурси місцевих влад та відновлення місцевого самоврядування на деокупованих і прифронтових територіях», — сказав Перший заступник Голови Верховної Ради України, наголосивши також на питанні розвитку соціальних послуг в українських громадах. Він зауважив, що нинішня модель, що діє в умовах війни, потребує розширення та модернізації. За його словами, важливо також переглянути підходи до наповнення місцевих бюджетів і розвитку громад, враховуючи напрацювання реформи децентралізації та нові виклики, що постають перед державою.
В ході заходів та зустрічей заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк порушила ще одне важливе для України питання — створення дієвого механізму запуску Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України. «Ще три країни — Німеччина, Велика Британія і Молдова — підтвердили готовність приєднатися до Угоди щодо створення цього трибуналу. Наразі до Угоди приєдналися лише 11 країн, а для юридичного запуску потрібно 16», — сказала Олена Кондратюк. Вона закликала партнерів об’єднати зусилля для залучення додаткових держав до запуску трибуналу.
Варто зауважити, що V Діалог високого рівня гостинно прийняв українську делегацію у широкому складі: представників і представниць Верховної Ради України, Уряду, Центральної виборчої комісії, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Державної аудиторської служби України, а також представників і представниць Парламентської асамблеї, Конгресу місцевих і регіональних влад та Венеційської комісії Ради Європи.
Заступник Генерального секретаря Ради Європи Бйорн Берге зазначив, що «така присутність представників високого рівня від української сторони у Страсбурзі є вагомим сигналом відданості країни місцевій і регіональній демократії та децентралізованому демократичному майбутньому».
Під час участі у V Діалозі високого рівня голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк порушувала питання подальшої реалізації реформи децентралізації, балансу повноважень і ресурсів між рівнями влади, відновлення місцевого самоврядування на деокупованих територіях та зміцнення інституційної спроможності громад. Під час виступу вона наголосила, що ще в Концепції реформи місцевого самоврядування 2014 року було закладено ключове завдання — чітке розмежування повноважень між рівнями влади. «Водночас за 12 років це питання так і не було повністю вирішене. Саме тому вже сьогодні, у 2026 році, критично важливо ухвалити законопроєкт № 14412 та інші рішення, які дозволять завершити цю логіку реформи й забезпечити ефективну, зрозумілу систему розподілу повноважень», — зауважила голова Комітету.
Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін наголошував на важливості шукати точки дотику щодо стратегічних і тактичних рішень у сфері місцевого самоврядування в Україні. Він нагадав, що минулого року саме у такому форматі спільного пошуку було «народжене» рішення щодо необхідності ухвалення Верховною Радою постанови про легітимність органів місцевого самоврядування після п’яти років повноважень під час воєнного стану. Постанова “Про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів) в Україні в умовах збройної агресії російської федерації” було прийнято 8 жовтня 2025 року (№ 4621-IX).
Цього року у Страсбурзі, за його словами, обговорювалися також такі теми: адміністрування місцевих податків і підготовка відповідних законодавчих змін; відновлення місцевого самоврядування на деокупованих та прифронтових територіях із майбутнім публічним представленням аналізу поточного стану та конкретних пропозицій щодо подальшого регулювання; перезавантаження системи управління на тимчасово окупованих територіях, зокрема оптимізація та переосмислення мережі військових адміністрацій із закликом розпочати фахову дискусію на державному рівні.
Голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях України, в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі Таміла Ташева зосередила увагу на питаннях перезавантаження системи управління на тимчасово окупованих територіях та відновлення державної влади після деокупації. Вона наголосила, що цей процес має бути поетапним і охоплювати безпеку, відновлення правопорядку, захист прав людини та повернення довіри громадян, а також підкреслила необхідність гнучких підходів з урахуванням різного досвіду окупації територій.
«Відновлення влади не може бути шаблонним для всіх територій. Крим та частини Донеччини й Луганщини (в окупації з 2014 року) і території, окуповані після 2022 року, мають різний досвід, різний рівень руйнації інституцій, змінену демографію та різну глибину впливу рф. Тому державна політика має бути уніфікованою за принципами, але максимально гнучкою в інструментах», — сказала Таміла Ташева. Окрему увагу вона приділила формуванню кадрового резерву для деокупованих громад і напрацюванню довгострокової державної політики щодо реінтеграції таких територій.
Під час свого виступу заступниця голови Комітету Аліна Загоруйко наголосила, що сучасні вибори відбуваються в умовах глобальної кризи, демократичного відкату, посилення гібридних загроз, зовнішнього втручання, інформаційних операцій та стрімкого розвитку штучного інтелекту. Вона підкреслила, що саме регіон, де знаходиться Україна, сьогодні стає простором формування нових стандартів проведення виборів, а Україна не лише захищає власний суверенітет, а й формує практику демократичної стійкості.
Аліна Загоруйко презентувала міжнародній спільноті законопроєкт, який покликаний нормативно врегулювати ситуації, коли після припинення або скасування воєнного чи надзвичайного стану проведення виборів або референдуму на окремих територіях є об’єктивно неможливим через безпекові, організаційні, інфраструктурні чи інші обставини. Законопроєкт передбачає створення спеціального правового механізму врегулювання проведення виборів у таких умовах через формалізовану процедуру оцінки, політичне рішення Парламенту та подальший судовий контроль.
Народна депутатка України (співголова депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ”) Ірина Геращенко звернула увагу на неприпустимість послаблення ролі місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Вона наголосила, що повноцінна реалізація реформи децентралізації неможлива без належного фінансового забезпечення громад, а також підкреслила важливість продовження цієї реформи. Серед ключових викликів парламентарка відзначила питання перерозподілу фінансових ресурсів і податкових надходжень між різними рівнями влади. Окремо Ірина Геращенко акцентувала на необхідності забезпечення збалансованої моделі управління на місцях та збереження повноцінної ролі органів місцевого самоврядування.
Народна депутатка України (членкиня депутатської групи “ДОВІРА”) Лариса Білозір висловила переконання, що Парламент має якнайшвидше ухвалити низку першочергових рішень, які забезпечать громадам більші ресурси. Зокрема, йдеться про справедливе адміністрування місцевих податків, економічно обґрунтовані адміністративні збори, перегляд підходів до розподілу ПДФО та деполітизацію розподілу місцевих бюджетів.
Щодо виборів Лариса Білозір зазначила, що учасники обговорення поділяють спільну позицію: вибори під час воєнного стану не можуть проводитися. Це не політичне рішення, а конституційно обґрунтований захід для забезпечення безпеки, стабільності та легітимності влади, що відповідає підходам Резолюції ПАРЄ «Вибори в часи кризи».
Народний депутат України (член депутатської фракції Політичної Партії “ГОЛОС”) Ярослав Юрчишин повідомив, що під час обговорення ролі медіа та соціальних платформ у виборчих процесах в Україні та світі було піднято питання щодо FIMI — протидії негативному зовнішньому інформаційному втручанню. «Закликав колег із Ради Європи обміркувати механізм взаємодії країн-членів ЄС у цій роботі, адже когнітивна війна росії спрямована не лише проти України, а й проти демократичних країн світу. Маємо діяти спільно», — підкреслив він.
Своєю чергою, народний депутат України (член депутатської групи “Відновлення України”) Олександр Юрченко подякував усім партнерам за реформу децентралізації в Україні, яка є змістовною та слугує рушієм розвитку демократичного суспільства. Водночас він звернув увагу на те, що, наприклад, у м. Києві досі не створено районних рад, що не зовсім відповідає принципам реформи.
«В цілому Діалог дав можливість усім сторонам висловити свої бачення та обговорити проблеми, з якими може стикнутися Україна під час проведення повоєнних виборів. Зокрема, я підняв питання, яке турбує багатьох українців: чи матимуть право балотуватись чоловіки, які незаконно покинули Україну під час війни?» — зазначив він. Олександр Юрченко подякував усім сторонам Діалогу за змістовну роботу щодо наближення України до ЄС та передав від військових, які отримують міжнародну допомогу, прапор України та прапор підрозділу ГРІМ на знак пошани тим, хто завжди поруч і допомагає. Український прапор був підписаний усіма учасниками української делегації та переданий до Ради Європи.
За словами народного депутата України (член депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”) Сергія Козиря, учасники заходів зосередились на питаннях відновлення громад та підтримки населення після війни, зокрема на формуванні політики людського капіталу. Крім того, обговорювали запуск реальних механізмів компенсації за руйнування, завдані рф, та закликали європейських колег до ще активнішого партнерства між громадами. «Прямі контакти між європейськими та українськими містами — це найкоротший шлях до залучення експертизи та фінансування відновлення», — підкреслив Сергій Козир.
За підсумками відрядження народний депутат України (від фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”) Вячеслав Рубльов зазначив: «Це надзвичайно важливі заходи для української дипломатії, адже спільно із представниками ПАРЄ та Венеційської комісії ми формуємо правила, за якими житиме наша країна після перемоги». За його словами, головні та найбільш важливі рішення, над якими працювала українська парламентська делегація спільно із європейськими партнерами, стосувалися безпечних виборів після війни, формування фінансової самостійності місцевого самоврядування, створення інституту префектів та продовження й удосконалення реформи децентралізації на місцевому й регіональному рівнях. «Наразі ж основне для нашої країни — переможний мир», — резюмував Вячеслав Рубльов.
Загалом до складу української парламентської делегації увійшло 14 осіб:
· Керівництво Верховної Ради України: Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк;
· Представники Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування: голова Комітету Олена Шуляк, заступниця голови Комітету Аліна Загоруйко, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін, голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях України, в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі Таміла Ташева;
· Народні депутати України – представники різних фракцій та груп Верховної Ради України: Лариса Білозір (членкиня депутатської групи “ДОВІРА”), Сергій Власенко (член депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”), Ірина Геращенко (співголова депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ”), Сергій Козир (член депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”), Ярослав Юрчишин (член депутатської фракції Політичної Партії “ГОЛОС”), Михайло Папієв (член депутатської групи “Платформа за життя та мир”), Вячеслав Рубльов (від фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”), Олександр Юрченко (член депутатської групи “Відновлення України”).