Олександр Лавринович: Якість ухвалених законів, а не їх кількість, має стати мірилом ефективності роботи українського парламенту
Якість ухвалених законів, а не їх кількість має стати мірилом ефективності роботи українського парламенту. Про це заявив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович журналістам 24-го телеканалу, коментуючи результативність роботи єдиного законодавчого органу України.
Головна суть питання продуктивності роботи, переконаний Перший віце-спікер, має полягати в тому „наскільки вирішуються концептуальні проблеми держави і наскільки ухвалені закони є якісними". Натомість, наголосив політик, „якщо ми почнемо міряти законодавчу роботу чисельністю або кілограмами - це буде повна профанація". І хоча, враховуючи політичні протистояння у парламенті, за його словами, кількість ухвалених законів протягом цього року є набагато більшою, ніж у будь-якому парламенті країн Європи, це не є суттю питання.
„В країнах, де відпрацьовані всі демократичні інститути, для того щоб парламент ухвалив закон, від дня народження ідеї проходить кілька років. Зокрема, іде поступовий процес вивчення доцільності, опрацювання експертних оцінок, прогнозування наслідків роботи закону. У нас все набагато швидше, тому набагато менш якісно", - пояснив політик.
При цьому О.Лавринович зупинився на деяких моментах останнього пленарного дня роботи Верховної Ради, 23 грудня 2009 року, коли у сесійній залі, зокрема, розглядалися питання боротьби з корупцією. На його переконання, на жаль, назва законів з точністю до навпаки відображає їхній зміст.
„З 1 січня (2010 року - ред.) можуть набути чинності три закони в новій редакції про боротьбу з корупцією в Україні. Красива назва, всім подобається. А коли зазирнути в середину цих законів, то виявляється, що закони ухвалили з назвою про боротьбу з корупцією, а по суті їх можна було б назвати законами про заохочення корупції в Україні і обмеження прав громадян на забезпечення своєю працею і своїм розумом свого життя", - наголосив О.Лавринович і додав: „Це суть того, про що проголосували. І ті, хто голосував за ті закони, коли почали читати їхні норми, у них розмір очей різко почав збільшуватись".
„Це є велика проблема, коли закони ухвалюються поспіхом, без вивчення законодавчих актів. Від таких законів потім може страждати вся країна", - застеріг Перший віце-спікер. На підтвердження своїх слів він поставив риторичні запитання, що відповідають змісту законів у частині заборони на виконання певної роботи: „Як можна заборонити судді, який працює в суді, читати лекцію в університеті? Як можна заборонити лікарю, який працює в одній лікарні, оперувати в іншій лікарні? Як можна заборонити члену виборчої комісії залишатися в штаті якогось підприємства? - Він що відпрацює два місяці і все? А далі - на біржу?"
Ще однією проблемою є ухвалення питання про автоматичний розподіл судових справ, вважає О.Лавринович. „Технічного забезпечення виконання прописаних норм немає, програмного забезпечення немає, 0 цілих 0 десятих гривні фінансування цього питання є. І судді запитують: нам зупиняти взагалі судочинство в зв´язку з тим, що ми не можемо виконати вимоги закону чи порушувати закон?", - навів Перший віце-спікер слова суддів, що збиралися днями на конференцію з питань судоустрою.
„Слухаючи ці запитання, розумієш, що нам не потрібні кілограми. Нам потрібні відповідальна влада і відповідальний депутат", - резюмував О.Лавринович.