Оголошення про задоволення позову Міністерства юстиції України до політичної партії

Оголошення про задоволення позову Міністерства юстиції України до політичної партії "Слов'янська партія" рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду

Прес-служба Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 29 жовтня 2024, о 10:25

«Повідомляємо, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №П/857/10/24 позов Міністерства юстиції України до політичної партії «Слов’янська партія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Служба безпеки України, про заборону діяльності політичної партії задоволено. Заборонено діяльність політичної партії «Слов’янська партія», передано майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави».

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Львів Справа № П/857/10/24

пров. № П/857/10/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді- доповідача-Шевчук С. М.

суддів- Кухтея Р. В.

Носа С. П.

за участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові позовну заяву Міністерства Юстиції України до Політичної партії "Слов'янська Партія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Служба безпеки України про заборону політичної партії,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

До Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла позовна заява Міністерства Юстиції України (адреса вул.Архітектора Городецького, 13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) до Політичної партії "Слов'янська Партія" (адреса вул.Постишева, 70, м.Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 00061510), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба безпеки України, про заборону політичної партії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно підпункту 83-15 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), Міністерство юстиції України, зокрема, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії.

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

На адресу Мін’юсту надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 12.07.2024 № 5/1/4-10886 «Щодо заборони політичної партії», зареєстрований у Мін’юсті 16.07.2024 за № 122638-8-24 (далі – Лист), у якому, з огляду на протиправну діяльність представників політичної партії «Слов’янська партія» (далі– Відповідач, Партія, ПП «Слов’янська партія»), ініціюється процедура заборони вказаної Партії (копія додається).

Також листами Офісу Генерального прокурора від 29.08.2024 № 10/3-1832ВИХ-24 та Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 22.08.2024 № 5/1/4-12891 було надано відомості про результати розслідувань кримінальних проваджень стосовно членів ПП «Слов’янська партія», розпочатих у зв’язку з їх діяльністю, спрямованою на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення (копії листів додаються).

За наявною інформацією діяльність членів ПП «Слов’янська партія» створює реальні загрози інтересам національної безпеки України у зв’язку із причетністю до дестабілізації суспільно- політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, посягань на конституційний лад, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.

Також, окремі члени ПП «Слов’янська партія» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію російської федерації на тимчасово окупованих територіях України, сприяють країні-агресору та брали участь у проведенні так званих «референдумів про приєднання до російської федерації», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в органах окупаційної влади, що є підставою для заборони Партії в судовому порядку.

Наведені обставини стали приводом для звернення Мін’юсту до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, зобов`язано позивача опублікувати відповідне оголошення в порядку передбаченому частиною п`ятою статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року призначено судове засідання на 22 жовтня 2024 року о 09 год. 30 хв, зобов`язано позивача опублікувати відповідне оголошення в порядку передбаченому частиною п`ятою статті 289-3 КАС України.

Оголошення про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду опубліковане позивачем 10 жовтня 2024 року, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Міністерства юстиції України та Верховної Ради України.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 289-3 КАС України через три дні з дня оприлюднення такого оголошення вважається, що учасники справи та всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд такої справи, призначення, дату, час і місце судового засідання.

Згідно вимог статті 162 КАС України відповідач наділений правом подати відзив на позовну заяву. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, що з врахуванням абзацу 3 частини п`ятої статті 289-3 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

На адресу суду надійшли пояснення від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби безпеки України (далі - третя особа, СБУ), в яких заявлений позов підтримує, просить задовольнити у повному обсязі.

В зазначених поясненнях третя особа в повній мірі підтримала доводи позивача та зазначила, що підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти діяльності партії, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Ураховуючи пряму військову агресію з боку російської федерації (далі також рф), зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні і статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, третя особа вважає, що позов про заборону діяльності політичної партії має бути задоволений повністю, а діяльність відповідача заборонена.

На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшли заяви Служби безпеки України та Міністерства юстиції України з прохання надати можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалами суду від 14.10.2024 року та від 15.10.2024 заяви Служби безпеки України та Міністерства юстиції України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Крім того від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача та представник третьої особи наполягали на задоволенні позовної заяви.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру громадських формувань 10.06.1993 Мін’юстом було зареєстровано політичну партію «Громадянський конгрес України», свідоцтво № 469, код ЄДРПОУ 00061510, місцезнаходження: вул. Постишева, буд. 70, м. Донецьк, Донецька область, 83001.

Правовим висновком Мін’юсту від 11.08.1998 погоджено зміну назви ПП «Громадянський конгрес України» на політичну партію «Слов’янська партія», а також доповнення до статуту, прийняті 8 (восьмим) з’їздом Громадянського конгресу України, який відбувся 26.04.1998.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру громадських формувань та матеріалів реєстраційної справи Партії до складу її керівних органів входять (обрані шістнадцятим З’їздом Партії від 07.07.2007): голова Партії – Базилюк Олександр Філімонович; заступник голови Партії – Лузан Олександр Васильович; члени Президії Партії: Ракитянський Володимир Федорович, Мордашов Вадим Костянтинович, Аракчеєв Микола Васильович, Кубаєв Сергій Петрович, Усков Олександр Михайлович, Черней Ілля Васильович, Книш Родіон Вікторович, Базилюк Олександр Філімонович, Лузан Олександр Васильович, Геллер Олена Олександрівна.

Наказом Мін’юсту від 14.12.2007 № 1254/5 «Про взяття до відома зміни до статуту та інформації про зміну керівних органів Слов’янської партії» взято до відома зміни до статуту та інформацію про зміну керівних органів Партії, внесених 16-им (шістнадцятим) З’їздом Партії 07.07.2007.

Листом Мін’юсту від 25.02.2010 № 226-10-32 повідомлено Слов’янську партію про приєднання до реєстраційної справи Партії листа від членів Президії Партії щодо тимчасового виконання обов’язків Голови Партії – Лузаном О.В.

Наказом Мін’юсту від 08.07.2010 № 1473/5 «Про відмову у взятті до відома змін до статуту, програми та інформації про зміни в складі керівних органів Слов’янської партії» відмовлено у взятті до відома змін до статуту, програми та інформації про зміни в складі керівних органів Слов’янської партії, що прийняті 18 (вісімнадцятим) З’їздом Слов’янської партії 17.04.2010.

Також своїм листом від 21.06.2011 за № 8985-0-26-11/32 Мін’юст повідомляв представників Слов’янської партії, що ним було взято до відома інформацію від членів Президії Слов’янської партії щодо тимчасового виконання обов’язків голови Партії першим заступником голови Партії – Лузаном Олександром Васильовичем та наголошено на необхідності внесення зазначених змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вважаючи, що діяльність політичної партії «Слов’янська партія» в цілому, так і окремих її представників спрямована на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ПОЗИЗІЯ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СПОРУ

Колегія суддів надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує наступні обставини.

Статтями 1 та 2 Конституції України закріплено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно з вимогами статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини другої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Згідно із частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Згідно з статтею 2 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2365-ІІІ «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон 2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

За рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VІ «Заключні положення» Закону № 2365-ІІІ (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 частина друга статті 64 Конституції України не відносить право на свободу утворення політичних партій до переліку тих свобод, які ніким і в жодний спосіб не можуть бути обмежені. Відтак Конституція України допускає додаткове унормування законом загальних засад утворення і діяльності політичних партій за умови дотримання загальнодемократичних принципів.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) обмеження та заборони мають бути передбачені відповідним законом, переслідувати законні цілі, перелічені у статтях 10 і 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та бути необхідними у демократичному суспільстві, тобто реагувати на нагальну суспільну необхідність і бути пропорційними законним цілям, що переслідуються.

Відповідно до статті 5 Закону 2365-ІІІ встановлено обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій. Так, утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров`я населення; 9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; 10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; 11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо».

Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду.

Відповідно до статті 21 Закону 2365-ІІІ у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою- агресором» російська федерація визнана державою-агресором.

21.02.2022 президент країни-агресора в. путін підписав укази про визнання незалежності та суверенітету створених росією маріонеткових терористичних псевдоугруповань «Л/ДНР».

Згідно із текстом указів, рф офіційно направила свої війська на окуповану територію України для

«здійснення функції щодо підтримки миру». Таким чином росія фактично офіційно вторглася на територію України вже 24.02.2022.

Очевидно, що визнання рф «незалежності» самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» і, як наслідок, - повномасштабне вторгнення і проведення військових дій на території нашої держави, порушує суверенітет і територіальну цілісність України.

Як вже зазначалося на адресу Міністерства юстиції України надійшли листи Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 12.07.2024 № 5/1/4-10886 «Щодо заборони політичної партії», зареєстрований у Мін’юсті 16.07.2024 за № 122638-8-24 у якому, вказується про протиправну діяльність представників політичної партії «Слов’янська партія».

«Слов’янська партія», розпочатих у зв’язку з їх діяльністю, спрямованою на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Крім того, вказується, що окремі члени ПП «Слов’янська партія» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію російської федерації на тимчасово окупованих територіях України, сприяють країні- агресору та брали участь у проведенні так званих «референдумів про приєднання до російської федерації», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в органах окупаційної влади.

З матеріалів справи убачається, що відбувся перехід прав керівника вказаної Партії від Базилюка Олександра Філімоновича до Лузана Олександра Васильовича про що, була подана реєстраційна картка державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи, тобто у місті Донецьку Донецької області.

З відомостей Єдиного державного реєстру вбачається, що така реєстраційна дія була проведена 02.06.2011 державним реєстратором Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку.

Водночас, згідно з Указом Президента України «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частини їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях від 07.02.2019 № 32/2019, яким затверджено Межі та Перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, місто Донецьк є тимчасово окупованим.

Відтак, оскільки реєстраційна дія проводилась органами юстиції, які наразі перебувають на тимчасово окупованій території, Мін’юст оперує даними, внесеними у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) відповідним реєстратором за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи. При цьому, копія реєстраційної картки, яка в той час подавалась та засвідчує факт тимчасового переходу прав керівника Партії від Базилюка Олександра Філімоновича до Лузана Олександра Васильовича, у розпорядженні Мін’юсту відсутня.

Листом державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22.07.2024 № 3526/14.1-11 надано інформацію з Єдиного державного реєстру та Єдиного реєстру громадських формувань щодо зареєстрованих структурних утворень ПП «Слов’янська парія», код ЄДРПОУ 00061510.

Щодо програмної діяльності Громадянського конгресу України (ПП «Слов’янська партія», прийнятого другим Громадянським конгресом України 03.10.1992 в м. Донецьку), то судом установлено, що у розділах:

- «В галузі національно-культурного і державного будівництва» зазначено, що партія буде домагатися:

-федеративно-земельного устрою України, яке має забезпечувати повноцінне самоврядування на місцях і враховувати національно-культурні, мовні та господарські особливості регіонів; - надання російській мові статусу другої державної, а мовам інших етнічних груп в місцях їх компактного проживання статусу офіційних;

- «В галузі економічної політики» зазначено, що партія буде домагатися: забезпечення права підприємств усіх форм власності на відкриття рубльових рахунків і на оплату праці своїх робітників в рублях».

Також у Програмі вказано, що «Реалізація цієї програми створює передумови для утворення в майбутньому рівноправного і взаємовигідного союзу України, Росії, Білорусі та Казахстану, а також тих, хто на згаданих засадах побажає до них приєднатись».

Крім того у 2007 році шістнадцятим черговим З’їздом Слов’янської партії, оформленим протоколом № 1 від 07.07.2007, вирішено розпочати підготовку нової програми Партії.

Також, у затвердженій на вісімнадцятому З’їзді Слов’янської партії 17.04.2010 оновленій програмі Партії передбачалось, що «… Слов’янська партія має намір вирішувати наступні завдання: усунути штучно створені розбіжності між двома частинами єдиного народу за культурно-мовною ознакою шляхом визнання двох слов’янських мов – російської та української – державними, сприяти розвитку інших слов’янських мов на території України»; сприяти подоланню важкої кризи в Україні шляхом її входження до спільноти східнослов’янських держав і їх історичних союзників; сприяти створенню геополітичної системи слов’янських держав.»

У розділі «У галузі державного будівництва» вказано: «… Ми будемо домагатися: -Переходу від диктату Центру до регіонального самоврядування, від унітарної держави до федеративного устрою України, що враховує національно-культурні, мовні та господарські особливості регіонів».

У розділі «У національно-культурній сфері» зазначено: «… Ми виступаємо - За збереження двомовності, що реально склалася, та надання російській мові статусу другої державної поряд з українською, а мовам інших етнічних груп у місяця їх компактного проживання – статус офіційної; - За збереження духовно-етичних традицій, що склалися на Русі протягом тисячоліття історії православ’я, збереження канонічного православ’я на Україні і протидія спробам його розколу і відділення від Московського патріархату».

Також у оновленій Програми Партії зазначено: «На шляху до союзу слов’янських держав … Таким союзом, де Україна буде рівноправним партнером і який захистить наш економічний суверенітет і незалежність, може бути тільки союз України, Білорусії, Росії, а також інших слов’янських держав і їх союзників. У рамках цього союзу слід забезпечити:- Формування єдиного економічного, інформаційного, наукового та культурного простору без митних та інших бар’єрів; - Створення інституту подвійного громадянства і підписання відповідних договорів як шлях до єдиного громадянства, такому як, наприклад, Шенгенська зона; - Створення єдиних професійних збройних сил, підпорядкованих колегіальному органу і мають єдину мету – охорону зовнішніх інтересів і зовнішньої безпеки при умові збереження внутрішніх військ суб’єктів Союзу. Тому демократизація політичних режимів у країнах СНД і підвищення ролі Росії у світі створять головну умову для добровільного відродження союзу держав на конфедеративній або іншій основі, що гарантує державний суверенітет суб’єктам нового Союзу. Початком цього можу служити створення Союзу Білорусії і Росії і входження до нього України, а також ймовірно Абхазії, Осетії і Придністров’я. Важливим кроком для забезпечення безпеки України може бути входження України в систему колективної безпеки ОДКБ. Відмова від участі в цих структурах становить серйозну загрозу для України, так як не припиняються спроби втягування України в НАТО.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що чинна редакція програми Партії від 03.10.1992, так і прийнята на 18 (вісімнадцятому) З’їзді Слов’янської партії 17.04.2010, за своєю суттю спрямована на зміну територіального устрою України, ліквідацію її незалежності та підрив безпеки держави, що заборонено за змістом пунктів 1, 3, 5 статті 5 Закону.

Водночас, дослідивши зміст статуту Слов’янської партії, затвердженого 03.10.1992 другим Конгресом Громадянського конгресу України в м. Донецьку, із змінами внесеними шістнадцятим З’їздом Слов’янської партії від 07.07.2007року суд установив, що за змістом: пункту 2.1 вказаного статуту метою діяльності Партії є консолідації демократичних сил з метою побудови в Україні громадянського суспільства, відновлення зруйнованих внаслідок розпаду СРСР економічних, культурних, інформаційних та інших зв’язків між колишніми республіками СРСР, перетворення Співдружності Незалежних Держав (СНД) з механізму цивілізованого розлучення в механізм об’єднання незалежних держав та інтеграція України разом з іншими державами СНД в світове економічне співтовариство.

Також пунктом 2.2. Статуту Партії передбачено, що завданнями Партії, серед іншого, є: визнання реально сформованої двомовності та надання російській мові статусу другої державної поряд з українською; затвердження федеративно-земельного устрою України, що забезпечує повноцінне самоврядування регіонів та укріплення СНД; укріплення СНД, створення в рамках СНД постійно діючих координаційних органів з чітко визначеними повноваженнями.

Пунктом 2.3. Статуту Партії встановлено, що Слов’янська партія досягає статутних та програмних завдань ненасильницькими заходами у відповідність до чинного законодавства шляхом, зокрема: роз’яснювальної та агітаційної роботи з населенням; вивчення та формування громадської думки; проведення масових громадських заходів (мітингів, демонстрацій, збирання підписів тощо); організації проведення лекцій, семінарів, наукових конференцій з економічних, політичних, питань законодавства, прав людини, історії та культури.

Згідно з пунктом 3.6. Статуту Партії член Слов’янської партії, серед іншого, зобов’язаний сприяти розповсюдженню ідей Слов’янської партії.

Однак, Указом Президента України Петра Порошенка від 19.05.2018 № 139/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018«Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав», яким фактично припинено участь України у роботі статутних органів Співдружності Незалежних Держав.

Аналізуючи зміст зазначених вище положень Статуту Партії, суд погоджується з висновками Служба безпеки України (далі – СБУ), відображеними у вище приведених листах та висновком спеціаліста щодо аналізу логіко-змістового, лексико-семантично та контекстуально- інтерпретаційного змісту Статуту Партії від 24.05.2024 № 288 (наявних у матеріалах справи), що:

- напрями діяльності партії фактично дублюють російські пропагандистські наративи про історичну, культурну, духовну єдність та неможливість існування держави Україна без російської федерації, а затвердження федеративного земельного устрою в Україні спрямовує вектор розвитку країни на шлях становлення її як суб’єкта федерації. Отож, діяльність «Слов’янської партії», може нести загрозу національним інтересам України;

- положення статуту партії можуть сприяти встановленню федеративного земельного устрою України в інтересах держави-агресора для зміни територіальних меж України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, оскільки одним із завдань Партії є затвердження федеративно- земельного устрою України. Разом з тим, відповідно до статті 2 Конституції України Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відтак, положення Статуту Партії суперечать положенням Конституції України, транслюють ідеологію країни-агресора і сприяють формуванню громадської думки (через агітаційну роботу) щодо порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- положення статуту містять підтримку та популяризацію пропагандистської ідеї проросійського суспільства в Україні, оскільки Статут транслює ідеологічні наративи країн-агресора, які підтримують проросійськи налаштовані громадяни України, зокрема, затвердження федеративно-земельного устрою України, повернення взаємин між Україною, росією та іншими колишніми республіками, як це було за часів СРСР, надання російській мові другої державної;

- в статуті Партії містяться ідеї впровадження антиукраїнської політики, повернення України в так зване лоно «руського мира», а також до співпраці з державою- агресором так як у меті Партії зазначено бажання відновити зв’язки між колишніми республіками часів СРСР, а у завданнях Партії зазначено про затвердження федеративно-земельного устрою України, укріплення Співдружності Незалежних Держав та надання російській мові статусу другої державної.

Підсумовуючи, суд погоджується з доводами позивача та третьої особи, що згадані вище положення Програми Партії та Статуту Партії спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив безпеки держави, тому наявні підставою для заборони даної політичної партії відповідно до статті 5 Закону.

При цьому, судом ураховано, що Європейський суд з прав людини (зокрема у рішенні від 30 липня 2009 року у справі HerrіBatasunaandBatasuna проти Іспанії (заяви №№ 25803/04, 25817/04) вказав, що лише статут і програма політичної партії не можуть вважатися єдиним критерієм для визначення її цілей і намірів. Зміст програми необхідно порівнювати з діями лідерів і членів партії та позицією, яку вони відстоюють.

За приведених висновків Європейського Суду статутні та програмні цілі ПП «Слов’янська партія» також слід оцінювати у зіставленні передусім з публічними висловлюваннями, діями керівника і членів Партії та ставленням до них самої Партії, адже тільки так можна зрозуміти і оцінити справжню мету і суть діяльності політичної партії.

Стосовно ж діяльності членів керівних органів Партії та її регіональних структурних утворень, то колегією встановлено наступне.

За змістом, долученого до матеріалів справи листа СБУ, громадянин України, Мордашов В. К. (18.11.1955 року народження, паспорт громадянина України ЕС 303425, виданий 25.04.1997), який входить до складу Президії ПП «Слов’янська партія», яка є одним з керівних органів Партії, після окупації Автономної Республіки Крим став активним членом Громадської організації «Народний фронт Севастополь-Крим-Россия», отримав паспорт громадянина російської федерації № 9714092693, виданий 06.04.2014, СНИЛС 182-254-360 60, РНОКПП РФ 910220282009.

Також за даними СБУ наразі, Мордашов В.К. перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, де через призму використання антиукраїнських пропагандистських наративів продовжує наголошувати про необхідність капітуляції України перед російською федерацією, факт перебування України під зовнішнім контролем США, а також нібито переслідування Української православної церкви з боку діючої української влади, що є елементом інформаційної війни країни-агресора та несе загрозу державній безпеці в інформаційній сфері.

З акту огляду персональної сторінки Мордашова В. К. у соціально- орієнтованій мережі

«Одноклассники» від 09.07.2024 № 5/1/4-10908, складеному старшим оперуповноваженим на ОВО 1 сектору 4 відділу Управління контррозвідувального захисту національної державності ДЗНД СБ України майором Педьком В.М. убачається, що за результатами огляду фото, яке розміщено на сторінці Мордашова В.К. та є фоновим зображенням вказаної персональної сторінки, встановлено, що на ньому зображена символіка та пропагандистські наративи. Також на головному фото, де зображений сам Мордашов В.К., присутня символіка, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями російської федерації у війні проти України та є забороненою в Україні згідно з підпунктом 1 пункту 4 статті 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну». Крім того, за відомостями стрічки новин Мордашова В.К., розміщеній на його сторінці у соціально- орієнтованій мережі «Одноклассники» та зафіксовано матеріали, які пропагують наративи, що дискредитують Україну, зокрема, що Україна не є суверенною державою, що під російською окупацією жити краще, ніж під українською владою, що Автономна Республіка Крим це частина російської федерації, а також те, що Україна програє війну. За результатами огляду інтернет- сторінки(http://crimeatime.blogspot.com/2014/09/blog-post_8.html&m=1) установлено нагородження пособників окупаційних військ російської федерації в Автономній Республіці Крим, які брали активну участь в окупації Автономної Республіки Крим на початку 2014 року. Також на сайті є фото Мордашова В.К. при отриманні ним нагороди у вигляді пам’ятної медалі «За оборону Крыма». При цьому в ході отримання нагороди Мордашов В.К. зазначив наступне: «Мы 23 года боролись с украинской оккупацией, боролись открыто, начиная от работывовласти, кончая последними годами, когда на нас открывали уголовные дела. Мы все проходили по уголовному делу по статье 110 Уголовного кодекса Украины «Призывы к нарушению цельности государственности Украины». Нынешние «герои» Крымской весны обзывали нас тогда сепаратистами, аплодировали Джарты и надеялись, что нас осудят по всей строгости…».

«…Я был противником компартии, ведь в девяностых годах там засели подонки, которые развалили страну. Сейчас я вижу, что это единственная партия, которая не сходит с российского патриотического пути. Можно разное говорить об истории, но я благодарен нынешним коммунистам за то, что только они согласились заняться реабилитацией крымского правозащитника Валерия Подъячего. Напомню, Валерий Подъячий, получил в Симферополе три года за призывы к нарушению целостности Украины. Парадокс, но он сейчас не может баллотироваться, найти достойную работу в российском Крыму потому что у него судимость за призывы возвращения Крыма к России!».

Також судом встановлено, що у відкритих джерелах мережі Інтеренет, зокрема, на веб-сайті (https://myrotvorets.center/criminal/mordashov-vadim-konstantinovich/) наявна фотографія Мордашова В.К. з особами, які одягнуті у форму з символікою російської федерації, зроблені у 2014 році у місті Сімферополі (Автономна Республіка Крим), скріншот з вебсайту та фото додані до матеріалів справи). Також на вказаному веб-сайті організації Народный фронт «Севастополь-Крым-Россия», головним редактором якого є Мордашов В.К., а також зазначено, що основною метою цієї організації є повернення Криму та Севостополя під юрисдикцію російської федерації (скріншот додано до матеріалів справи).

Відомості про виключення Мордашова В.К. із складу керівних органів Партії відсутні.

Жодні висловлювання Голови Партії та/або Президії Партії та/або членів Партії, які б засуджували такі антиукраїнські дії Мордашова В.К., в публічному чи медіапросторі відсутні.

Поряд із зазначеним зібраними у справі доказами підтверджуються факти антиукраїнської діяльності члена Президії Партії Кубаєва Сергія Петровича.

Як зазначено у Листі СБУ, громадянин України Кубаєв С. П. (23.12.1967 року народження, РНОКПП 2482801358), який входить до складу Президії Слов’янської партії, яка є одним з керівних органів Партії, після окупації Донецької області входив до так званої виборчої комісії міста Донецьк в рамках

«виборів голови та парламенту ДНР», отримав паспорт громадянина російської федерації ( № 1419 803145, виданий 11.11.2019, СНИЛС 204-574-832 58, РНОКПП РФ 312609597529). Брав безпосередню

участь у захопленні Управління Служби безпеки України в Донецькій області та незаконних масових зібраннях з використанням російської та сепаратиської символіки.

За даними СБУ, наразі, Кубаєв С.П. є депутатом так званого «Верховного Совета Донецької Народної Республіки», активно пропагує необхідність об’єднання України, російської федерації та республіки білорусь у єдину слов’янську державу, та закликає визнати російську мову державною.

Згідно з актом огляду від 04.07.2024 № 5/1/4-10909, складеним старшим оперуповноваженим на ОВО 1 сектору 4 відділу Управління контррозвідувального захисту національної державності ДЗНД СБ України майором Педьком В.М. виявлено:

- за результатами огляду персональної сторінки Кубаєва С.П. у соціально-орієнтованій мережі

«ВКонтакте» установлено, що в дописі від 28.09.2021 з прикріпленим фото відмічено Кубаєва С.П., який спільно з не встановленими особами на фоні захопленого Управління Служби безпеки України в Донецькій області, які використовують символіку воєнізованої терористичної організації так званої

«Донецької Народної Республіки». Також оглянуто додані фото користувача на яких зображений Кубаєв С.П. при проведенні незаконних масових зібрань з використанням російської та сепаратистської символіки. Окрім того в ході огляду стрічки новин Кубаєва С.П. у соціально- орієнтованій мережі «ВКонтакте» та в ході огляду зафіксовано ряд матеріалів, які пропагують сепаратистську терористичну організацію так звану «ДНР»;

-за результатами огляду інтернет-сторінки (https:riamediabank.ru/media/2520998.html?context=list&list_sid=list_427163) установлено: інформаційні матеріали деструктивного та протиправного характеру, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території та сприяння поширенню ідей протиправної діяльності, що свідчить про посягання на територіальну цілісність, конституційний лад та державний суверенітет України та зображення Кубаєва С.П., як члена територіальної виборчої комісії виборчої дільниці № 1 м. Донецьк, в рамках так званих «виборів голови та парламенту Донецької Народної Республіки» (акт огляду від 04.07.2024 № 5/1/4-10909).

Також у відкритих джерелах мережі Інтернет, зокрема, на веб-сайті (https://myrotvorets.center/criminal/kubaev-sergej-petrovich/) наявний архів із фотографіями Кубаєва С.П., які місять підтвердження його участі у проведенні незаконних масових зібрань з використанням російської та сепаратистської символіки, а також зв’язки з сепаратистською терористичною організацією «ДНР» (фотоархів долучено до матеріалів справи).

При цьому, слід зазначити, що жодних висловлювань Голови Партії та/або Президії Партії та/або членів Партії, які б засуджували такі антиукраїнські дії члена Партії, в публічному чи медіапросторі не має. Відомості про виключення Кубаєва С.П. із складу керівних органів Партії відсутні.

Окрім вказаного, зібраними у справі доказами підтверджуються факти антиукраїнської діяльності члена Президії Партії Книша Родіона Вікторовича.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру Книш Р.В. є членом Президії Партії, керівником Бердянської міської організації Слов’янської партії, Київського міського відділення Слов’янської партії та Васильківської міської організації Слов’янської партії (копія листа НАІС наявна в матеріалах справи).

За даними відкритих джерел мережі Інтернет, зокрема веб-сайту (https://myrotvorets.center/criminal/knysh-rodyon-vyktorovych/) наявна інформація, що з 22.12.2023 Книш Р.В. є виконуючим обов’язки директора «Коммунальное учреждение детский оздоровительный центр «Факел» Военно-гражданской администрации города Бердянска» (ИНН 9002008604), зареєстрованого 22.12.2022 (скріншот вебсайту долучений до матеріалів справи).

Однак, жодних висловлювань Голови Партії та/або Президії Партії та/або членів Партії, які б засуджували такі антиукраїнські дії члена Партії, в публічному чи медіапросторі не має.

Відомості про виключення Книша Р.В. із складу керівних органів Партії та/ або регіональних структурних утворень Партії також відсутні.

Поряд з вказаним з матеріалів справи убачаються факти антиукраїнської діяльності керівників регіональних структурних утворень Партії.

За даними Офісу Генерального прокурора України, отриманими листом від 29.08.2024 № 10/3- 1832ВИХ-24, слідчими слідчого відділення відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за процесуального керівництва прокурорів Слов’янської окружної прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015220320001132 від 17.06.2015 за підозрою Пономаренка Павла Олександровича, 11.02.1984 р.н., який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру є керівником Шевченківської районної в місті Києві організації Слов’янської партії, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме: участь у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях, що спричинило масову загибель людей, а також руйнування та пошкодження великої кількості адміністративних та приватних будівель і споруд, що є тяжкими наслідками.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в червні 2014 року Пономаренко П.О., діючи з прямим умислом, перебуваючи в м. Слов’янськ Донецької області, вступив в структуру військового типу, а саме: збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької Народної Республіки». Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, Пономаренко П.О. дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванню виконанню його цілей і завдань. Для подальшої участі у незаконному збройному формуванні, невстановленою особою в червні 2014 року Пономаренка П.О. призначено бійцем незаконного збройного формування м. Слов’янськ Донецької області та передано йому у використання автоматичну вогнепальну зброю, набої до неї, формений одяг та військове спорядження.

Продовжуючи протиправну діяльність, Пономаренко П.О., здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, систематично виконував накази свого керівництва та будучи бійцем незаконного збройного формування здійснював перепускний режим та супровід осіб до приміщення будівлі СБУ в м. Слов’янськ Донецької області, а також виконував інші протиправні накази, направлені проти представників влади із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».

В результаті діяльності зазначеного непередбаченого законами України збройного формування на територіях Донецької області було спричинено масову загибель людей та зруйновано, пошкоджено велику кількість адміністративних та приватних будівель і споруд, що є тяжким наслідками.

На підставі викладеного, Пономаренко П.О. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.260 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 276, 277, 278 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) відносно Пономаренко Павла Олександровича, 11.02.1984 року народження, уродженця м. Слов'янська Донецької області, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Олімпійська, 7/186, слідчим слідчої групи СУ ГУМВС України в Харківській Баранчуком Д.Р. за погодженням з прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області Крисіним І.І. складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.260 KK України.

Водночас, повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.260 KK України не вручено Пономаренку П.О. в зв'язку з не встановленням місцезнаходження останнього.

10.02.2015 слідчим слідчої групи СУ ГУМВС України в Харківській області Баранчуком Д.Р. у зв’язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваного Пономаренка П.О. винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного, а досудове розслідування зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.278, ч.2 ст.135 КПК України повідомлення про підозру вручено 17.02.2020 батьку підозрюваного - Пономаренку Олександру Вікторовичу. Ухвалою слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2024 надано дозвіл на затримання підозрюваного Пономаренка П.О. з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На теперішній час досудове розслідування триває.

Інформація про засудження партією такої діяльності Пономаренка П.О. та виключення його із лав Партії відсутня.

Також слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва прокурорів прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018010000000207 від 09.11.2018 за підозрою Стороженка Олега Васильовича, 06.03.1967 р.н., який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру є керівником Роздольненської районної організації політичної партії «Слов’янська партія», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, а саме: участь у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях.

Постановою слідчого управління Головного управлінням Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 09.11.2018 підозрюваного Стороженка О.В. оголошено у розшук, а досудове розслідування зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, зокрема, у зв’язку з оголошенням в розшук підозрюваного Стороженка О.В.

Крім того, у відкритих джерелах мережі Інтернет, зокрема, на веб-сайтах: (https://myrotvorets.center/criminal/storozhenko-oleg-vasilevich-2/; https://myrotvorets.center/criminal/storozhenko-oleg-vasilevich/)

наявна інформація про те, що Стороженко О.В. брав активну участь у підготовці та проведенні спецоперації з окупації АР Крим. Зокрема, Стороженко О.В. був командиром так званої звідної роти народного ополчення Роздольненського району. Згідно з наказом Міністра оборони російської федерації був нагороджений медалями «За возвращения Крыма» та «За защиту Крыма».Також Стороженко О.В. був членом дільничної виборчої комісії № 1019 як член виборчої комісії з правом вирішального голосу під номером 13 у списку, рекомендований збором виборців за місцем проживання (скріншоти веб-сторінок та фотозображення з веб-сайту виборчої комісії містяться у матеріалах справи).

При цьому, інформація про виключення Стороженка О.В. із членів Партії відсутня.

Крім того, слідчим управлінням ГУ СБУ в АР Крим за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017011000000018 від 11.10.2017 за обвинуваченням Бріцина Михайла Михайловича, (29.03.1985 р.н., РНОКПП 3113424233), який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру є керівником Севастопольської регіональної організації Слов'янської партії, за ч. 1 ст. 111 КК України, тобто будучи громадянином України, вчинив державну зраду, тобто умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Бріцин М.М., будучи депутатом Севастопольської міської ради, проголосував за створення т.зв. «Республіки Крим» та перейменування міської ради у «Законодательное Собрание города Севастополь». На даний час Бріцин М.М. займає посаду т.зв. «заместителя председателя постоянного комитета Законодательного Собрания города Севастополя II созыва, по городскому хозяйству» від окупаційної адміністрації російської федерації. Крім того, після окупації АР Крим Бріцин М.М. отримав паспорт громадянина російської федерації ( № 4514680957,виданий 22.04.2014 року, СНИЛС 186-958-18346, PHOIHIПРФ 920450207450).

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 31.05.2023 Бріцина М.М. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Наразі матеріали кримінального провадження (№ 22017011000000018 від 11.10.2017) перебувають на розгляді в Київському апеляційному суді.

Також, згідно акту огляду, складеному старшим оперуповноваженим на ОВО 1 сектору 4 відділу Управління контррозвідувального захисту національної державності ДЗНД СБ України майором Педьком В.М, інтернет сторінок:

(https://sevzakon.ru/view/about/sozyvy_deputatov/ii_sozyv/sostav/bricyn_mihail_mihajlovich/biografiya29/, https://sevastopol.er.ru/person/1d0b8a0c-f838-4676-86ef-6628bce56544;

https://sevastopol.su/faces/bricyn-mihail-mihaylovich)від 20.08.2024 № 5/1/4-12913,

громадянин України Бріцин М.М. зазначений як член всеросійської політичної партії «Единая россия». Крім того, вказано, що Бріцин М.М. від 08.09.2019 займає посаду депутата окупаційного законодавчого зібрання м. Севастополь, зокрема, як член регіональної політичної ради Севастопольського регіонального відділення всеросійської політичної партії «Единая россия», секретар Нахімовського районного місцевого відділення партії «Единая россия» (копія акту міститься в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 1688 додатку 1 до Указу Президента України № 126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до якого в подальшому були внесені зміни Указом Президента України № 176/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.06.2018 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (пункт 1685 додатку 1) до Бріцина М.М. безстроково застосовано такі види санкцій:

- блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

- запобігання виведенню капіталів за межі України;

- інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» (копія витягу з Державного реєстру санкцій додається).

Інформація про вжиття Партією заходів дисциплінарного впливу, або навіть щонайменше засудження таких дій Бріцина М.М. та виключення його із лав партії відсутня.

Крім того, за відомостями листа СБУ від 22.08.2024 № 5/1/4-12891, голова Кримської республіканської організації Слов’янської партії (ЄДРПОУ 36915201), громадянин України Петров Юрій Тихонович (14.08.1951 р.н., РНОКПП 1885321612) підтримав окупацію АР Крим та отримав паспорт громадянина російської федерації( № 6097 031539, виданий 07.10.1998,СНИЛС 034-211- 59712, PHOKППРФ 615008033105). Крім того, був нагороджений медаллю російської федерації «За освобождение Крыма», що підтверджуються відомостями, викладеними у акті огляду інтернет сторінок (https://kro-krim.narod.ru/MAIN/ruk.htm та https://krokrim.narod.ru/MAIN/medal.htm) від 19.08.2024 № 5/1/4-12911, складеному старшим оперуповноваженим на ОВО 1 сектору 4 відділу Управління контррозвідувального захисту національної державності ДЗНД СБ України майором Педьком В.М.

За даними СБУ, на даний час Петров Ю.Т., перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим i через призму використання антиукраїнських пропагандистських наративів на інформаційних інтернет-ресурсах наголошує про необхідність капітуляції України перед російською федерацією, а також «переслідування» Української православної церкви діючою владою, що є елементом інформаційної війни країни-агресора та несе загрозу державній безпеці в інформаційній сфері (копія акту міститься в матеріалах справи).

Інформації про виключення Петрова Ю.Т. із членів Партії відсутня.

Крім того, у листі СБУ від 22.08.2024 № 5/1/4-12891 зазначено, що голова Сакської районної організації Слов’янської партії (ЄДРПОУ 33525026), громадянин України Слободянік Михайло Дмитрович (01.09.1974 р.н., паспорт громадянина України EC 548339 від 13.01.1998 року, PHOКПП 2727206557) після окупації АР Крим став членом політичної партії «Единая россия», отримав паспорт громадянина російської федерації (№ 3919 409792, виданий 13.09.2019 року, СНИЛС 183-329-58795, PHOKППРФ 910705964421). У період з 07.11.2019 по 07.07.2021 Слободянік М.Д. займав посаду голови окупаційної адміністрації Сакського району АР Крим. Викладені у листі обставини підтверджуються актом огляду інтернет сторінки (https://politika-crimea.ru/mestnoe-samoupravlenie/14- razdely/persons/85637- slobodyanik-mikhail-dmitrievich) від 19.08.2024 № 5/1/4-12912, складеному старшим оперуповноваженим на ОВО 1 сектору 4 відділу Управління контррозвідувального захисту національної державності ДЗНД СБ України майором Педьком В.М (копія міститься у матеріалах справи).

Інформації про виключення Слободяніка М.Д. із членів Партії відсутня.

Також з листа СБУ від 22.08.2024 № 5/1/4-12891 убачається , що голова Золотівської міської організації Слов’янської партії (ЄДРІІОУ 36642858), громадянин України Башкірцев Володимир Миколайович (27.05.1975р.н., паспорт громадянина України ЕМ344303 від 19.10.1999 року, PHOKПП 2754010192) після окупації Луганської області став членом всеросійської олітичної артії «Либерально-демократическая партия россии» та депутатом окупаційної адміністрації в Луганській області.

Викладені у листі обставини підтверджуються актом огляду інтернет сторінки (https://dzen.ru/b/ZkYETUTCGg44Bd2E) від 20.08.2024 № 5/1/4-12914, складеному старшим оперуповноваженим на ОВО 1 сектору 4 відділу Управління контррозвідувального захисту національної державності ДЗНД СБ України майором Педьком В.М. (копія якого міститься у матеріалах справи).

Поряд з цим, судом установлено, що у відкритих джерелах, зокрема, веб-сайту:

(https://telegazeta.com.ua/content/spisok-kandidat-v-v-deputati-sov-ta-starob-lskogo munczipalnogo - okrugu- liniri-v-d-part-d-naya-ras-ya) розміщено інформацію з приводу того, що Башкірцев В.М. був кандидатом в депутати Ради Старобільського муніципального округу Луганської Народної Республіки від політичної партії «Справедливая россия – Патриоты – За правду» (скріншом міститься в матеріалах справи).

Інформації про виключення Башкірцева В.М. із членів Партії відсутня.

Разом з тим, жодних висловлювань Голови Партії та/або Президії Партії та/або членів Партії, які б засуджували такі антиукраїнські дії зазначених вище керівників регіональних структурних утворень Партії, в публічному чи медіапросторі не має.

Відомості про виключення із складу членів Партії зазначених вище керівників регіональних структурних утворень Партії також відсутні.

Як наслідок із наявних відомостей убачається, що окремі діячі ПП «Слов’янська партія» підтримують військову агресію російської федерації проти України, беруть участь у формуванні окупаційних адміністрацій і надавали ворогу інформацію оборонного характеру.

Мордашов В.К., Кубаєв С.П., Бріцин М.М., Петров Ю.Т. та Слободянік М.Д. отримали паспорти громадян російської федерації і в силу статті 6 Закону не можуть бути членами політичних партій, зареєстровних в Україні, однак відомостей про їх виключення із лав відповідача та її керівних органів та/або керівних органів регіональних структурних утворень Партії – відсутні.

Реакції з боку керівників або інших членів Партії щодо засудження таких дій партійців не було, тобто за мовчазної згоди Партії її окремими діячами проводилась і продовжується проводитись антиукраїнська діяльність.

Відтак, зібраними у справі доказами підтверджується, що діяльність Слов’янської партії спрямована, зокрема, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у зв’язку із чим вона підлягає забороні в силу змісту статті 5 Закону№ 2365-ІІІ.

Згідно пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999 року, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Відповідно до пункту 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

З врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що діяльність вказаної політичної партії підлягає забороні. Разом з тим слід зазначити, що за змістом статті 21 Закону 2365-ІІІ заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Разом з тим слід вказати, що згідно пункту 8-1 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів на інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. При цьому, відповідно до частини четвертої статті 21 Закону 2365-ІІІ у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, суд вважає, що вимога позивача передати майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд вважає, що вчинення вище перелічених дій щодо дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі, антиукраїнської пропаганди щодо зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, підриву державної безпеки, пропаганди війни є неприпустимим та свідчить про діяльність як відповідача в цілому, так і окремих його представників, яка заборонена згідно зі статтею 5 Закону № 2365-ІІІ, оскільки останні спрямовані на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Як наслідок суд вважає, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про заборону діяльності політичної партії, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 289-3, 295, пунктом 4 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

Заборонити діяльність політичної партії «Слов’янська партія» (код ЄДРПОУ:00061510, юридична адреса: вул. Постишева, буд. 70, м. Донецьк, Донецька область, 83001).

Передати майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення відповідно до частини п`ятої цієї статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов’язати Міністерство юстиції України опублікувати копію рішення у цій справі на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та Верховної Ради України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

Судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2024 року