У Верховній Раді України відбулася Інтерактивна панельна дискусія «Парламент ДІЄ: цифрове майбутнє та інновації в роботі Верховної Ради України», мета якої – обговорення можливих векторів та майбутньої співпраці в реалізації ідеї цифрової трансформації українського Парламенту.

Організатором дискусії є Програма USAID «РАДА: наступне покоління».

У дискусії взяли участь: Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний, Директор Офісу демократії та врядування USAID в Україні та Білорусі Марк Елінгстад, народні депутати України Павло Фролов, Олександр Федієнко, керівник Управління комп’ютеризованих систем Апарату Парламенту Олексій Сидоренко та Директор програми «Рада: наступне покоління» Ігор Когут.

Під час дискусії піднімалися питання щодо цифровізації та нової якості парламентаризму; інноваційного оновлення Парламенту; готовності Апарату Верховної Ради України розробити дорожню карту цифрової трансформації Парламенту; забезпечення е-інструментами народних депутатів та їхніх помічників, втілення інноваційних технологій тощо.

Програмний директор «Інтерньюз-Україна», а також комунікаційний директор програми «Рада: наступне покоління» Андрій Кулаков підкреслив, що захід присвячений обговоренню цифрового майбутнього українського Парламенту, новій цифровій ері українського парламентаризму, а також – офіційному старту програми, яка фінансується агенцією США з міжнародного розвитку під назвою «Рада: наступне покоління». «Через цю призму інновацій ми б хотіли подивитися на завдання нашої програми, чим ми можемо бути корисними українському Парламенту», - сказав він.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив на необхідності проведення парламентської реформи.

«Важливо зробити все необхідне, щоб парламентська реформа була втілена хоча би на 70-80%. Є ще кроки, які ми маємо зробити як Парламент, щоб суспільство мало більше можливостей для отримання інформації про діяльність Верховної Ради, реалізації своїх законних прав щодо комунікації з народними депутатами, обговорення законопроєктів», – зазначив Перший віцеспікер. Він також акцентував увагу на важливості запровадження у Верховній Раді режиму paperless до кінця дев'ятого скликання для забезпечення документообігу повністю в електронній формі.

Олександр Корнієнко підкреслив важливість модернізації системи для голосування народних депутатів у сесійній залі та запровадження дистанційного голосування в українському Парламенті.

Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний підкреслив, що для Парламенту є важливою кібербезпека. «Кібербезпека – це основний пріоритет, який ми повинні забезпечити в єдиному законодавчому органі», - сказав він.

Вячеслав Штучний поінформував про низку проєктів, над якими працює Апарат у рамках діджиталізації.

Він розповів, що за результатами останніх досліджень сайт Верховної Ради України увійшов до трійки лідерів парламентів світу з відвідуваності.

За його словами, з початком пандемії Парламент швидко відреагував на ситуацію, що склалась. Апарат та народні депутати частково перейшли на дистанційний формат роботи, в тому числі і в комітетах. До віддаленої роботи має бути готовим і формат пленарних засідань. Для цього потрібні і законодавчі зміни, і серйозне технічне забезпечення. «Нещодавно відбулися кібератаки на сайти низки державних органів, через що їхні сайти перестали працювати. Крім порталу Верховної Ради. Ми встояли та відбили атаки», - зазначив Вячеслав Штучний.

Серед запланованих проектів діджиталізації є і допуск до приміщень Парламенту за допомогою інноваційних рішень. Зараз йде обговорення щодо необхідності впровадження програмного забезпечення та мобільного додатку, який забезпечить зручність та контроль за використанням автотранспорту Верховної Ради. Окремої уваги заслуговує питання щодо доступу до будівель Верховної Ради України маломобільних груп населення.  "Слід зазначити, що в будівлі по вул. М.Грушевського, 5 протягом останніх років було встановлено систему підйому для таких громадян – через деякий час після того, як ми побачили, що учасників заходів до Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями піднімали на руках на третій поверх. В інших будівлях подібне обладнання також є, але наше завдання – забезпечити рівні можливості доступу до всіх без виключення приміщень, і в цьому напрямку ми працюємо", - сказав Керівник Апарату.

Голова правління «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт зазначив, що цифровізація – це тільки інструмент. «Це інструмент для того, щоби наші мрії втілювалися в життя. А мрії у нас наступні: це певна зміна сприйняття Верховної Ради виборцями –  щоби сприймали її як орган модерний, модний, ефективний, свій. Унікальність цього проекту полягає в тому, що керівництво Верховної Ради, USAID, Апарат єдині в реалізації цієї мети», – наголосив він, зауваживши, що на заваді стоїть захист даних.

Директор Офісу демократії та врядування USAID в Україні та Білорусі Марк Елінгстад відзначив ефективну співпрацю Парламенту з агенцією USAID. «Сьогодні ми можемо відсвяткувати поступ державного та приватного секторів України до цифрової країни. Ми раді тому, що USAID може стати у нагоді програмі «РАДА» та Парламенту. Цього року святкуємо 30-ту річницю співпраці агенції USAID та України. Варто зазначити, що з українського боку триває чудова співпраця. Ми запустили оновлену програму «USAID РАДА. Нове покоління» з жовтня 2021 року, що сприяє тому, аби Парламент став справді підзвітною установою, що веде країну вперед до демократичного розвитку», - сказав він.

USAID, за його словами, має намір і надалі бути рушієм і помічником у впровадженні реформ в Україні. «Верховна Рада України повинна мати можливість належно працювати, для цього маємо оновити стратегію «електронного Парламенту», а також Комунікаційну стратегію, – сказав він і додав. – Ми спільно працюватимемо як із керівництвом Верховної Ради України, так і з Апаратом Парламенту, щоби програма «РАДА» мала належні інструменти для забезпечення розвитку». Особливу увагу програма приділятиме цифровим засобам, щоб забезпечити вільну, безперервну комунікацію з виборцями, організаціями громадянського суспільства та всім демократичним суспільством, аби люди могли брати участь у становленні та конституційному утвердженні демократії. «Ми також будемо підтримувати створення платформи, завдяки якій депутати могли б стежити за зверненнями громадян для підтримки своєї діяльності на новому рівні», - сказав Марк Елінгстад.

Директор Офісу демократії та врядування USAID в Україні та Білорусі наголосив на необхідності підтримувати безпечний зв'язок між трьома «гравцями», які мають право законодавчої ініціативи: Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Президентом України. «Це чудова нагода, аби дати поштовх розвиткові технологій і цифрових інструментів у Парламенті, — і ми раді до цього процесу приєднатися», – додав він.

Під час другої частини панельної дискусії (Безпекове питання: Рівень цифрового захисту парламенту) народний депутат України Павло Фролов зазначив, що в українському Парламенті впроваджено системи захисту інформації. «200 депутатів і майже 1000 працівників Апарату мають найвищий ступінь захисту – електронний ключ криптографічного захисту «Алмаз», який неможливо підробити, бо він у єдиному екземплярі», - сказав він, зауваживши, що, на жаль, країна-агресор викидає багато грошей на кібератаки. «У світі немає абсолютного захисту, тому чим більше буде систем кібербезпеки застосовано, тим краще. І тут важлива співпраця з новими програмами захисту», - додав Павло Фролов.

Народний депутат України Олександр Федієнко наголосив, що за всі роки існування цифрових систем у Парламенті жодного разу не чули про будь-який виток з Верховної Ради. «І це свідчить про те, що Парламент і цифрові системи, які використовуються у Парламенті, принаймні ізольовані для будь-яких кібератак», - сказав він. Водночас, для унеможливлення людського фактору вже незабаром будуть внесені відповідні зміни до законодавства, відповідні процедури, щоб захистити системи, – додав він.

На думку народного депутата, необхідно при запровадженні таких цифрових платформ навчати людей, які будуть користуватися цими платформами, проводити тренінги. Він також звернув увагу на необхідність додатково захищати дані голосування, зокрема, відбитком пальця чи іншими біометричними даними для 100% цифрової ідентифікації конкретного народного депутата.

За словами Олександра Федієнка, суспільство вже є цифрово обізнаним і хоче сприймати Парламент більш мультимедійним – заходити в додаток, на цифрову платформу «Рада» и бачити обговорення законопроектів. «Це важливо з точки зору комунікації парламентарія та суспільства, виборця та Парламенту», - додав він та зауважив, що Парламент повинен приділяти окрему увагу безпеці систем, щоб працювати навіть у разі якихось надзвичайних ситуацій чи подій.

Керівник Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради Олексій Сидоренко, погоджуючись з попередніми оцінками й підходами, додав, що має бути не тільки організація тренінгів, а й розробка нової стратегії електронного парламенту та стратегії кібербезпеки як одного із пріоритетних напрямків розвитку діджиталізації.

Олексій Сидоренко наголосив, що зараз спільно із представниками органів державної влади — Міністерства зв’язку, Міністерства цифрової трансформації та експертами Управління – розробляється дуже ефективна, сучасна стратегія кібербезпеки. «Це найсучасніші і програмні, і апаратні системи захисту, які впроваджуються у штатному режимі, використовуються для унеможливлення витоку важливої державної інформації та її компрометації. У процесі можливого віддаленого голосування у разі законодавчого врегулювання це питання надзвичайно актуалізується», – розповів керівник Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради. У таких умовах, за його словами, передбачено використання сертифікованих засобів захисту, у тому числі FaceID та інші, які дозволять бути певними кожному народному депутату, кожному виборцю в тому, що голосування здійснювалося законно, легітимно, і результати, відповідно, будуть визнані суспільством», – зазначив Олексій Сидоренко.

Керівник Управління комп’ютеризованих систем висловив побажання, щоб цифрові платформи, і бажано національні, були замкненого типу. «Треба єдина цифрова захищена система, локалізована, щоб у разі зникнення Інтернету, зокрема через зовнішні загрози, Парламент міг би нормально працювати і приймати закони», – підкреслив Олексій Сидоренко.

Директор програми «Рада: наступне покоління» Ігор Когут назвав основним завданням проєкту просування нового покоління реформ парламенту, комунікації з виборцями, залучення громадян, стейкхолдерів, взаємодія між Парламентом, Урядом, Президентом, зробити Верховну Раду сучасною, ефективною, демократичною інституцією.

За його словами, принципові завдання проєкту – це залучення виборців до законодавчого процесу, його модернізація, побудова нових комунікаційних стратегій, розвиток освітнього процесу, створення незалежної дослідницької служби як неупередженого джерела інформування та тренінгового центру.

Ігор Когут поінформував, що проєкт здійснюється разом з Вестмінстерською фундацією з демократії (Великобританія), Міжнародним республіканським інститутом США, американськими партнерами з міжнародної освіти, Агентством з розвитку освітньої політики та Центром політико-правових реформ.