Під час презентації Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарії в Україні Клод Вільд звернув увагу присутніх на те, що цього року Швейцарія відзначила 50-річчя жіночого виборчого права. Наприкінці XIX століття швейцарські жінки в різноманітних рухах та спілках боролися за своє юридичне, суспільне та економічне рівноправ’я.

Після Першої світової війни ця тема постала на офіційному політичному порядку денному. З 1919 до 1959 року виборці-чоловіки у різних кантонах та напівкантонах близько двадцяти п’яти разів вирішували питання надання жінкам права голосу, щоправда, завжди негативно. Лише 1971 року жінки змогли досягти тріумфу.

Представлені на виставці плакати зі збірки Музею дизайну Цюріха свідчать про емоційно насичену боротьбу, ілюструючи візуальну риторику та аргументаційні стратегії, які використовуються як адвокатами, так і противниками виборчого права жінок. До експозиції увійшли, в тому числі, постери референдумів щодо виборчого права жінок Швейцарії різних років.

За словами Заступниці Голови Верховної Ради Олени Кондратюк, українська демократія рівняється на досвід Швейцарії і в Парламенті з кожним роком стає дедалі більше представниць жіночої статі. «Всі ці постери символізують, який довгий шлях пройшла Швейцарія в демократизації прав жінок. Ми проходимо подібний шлях, тільки ми пройшли його набагато динамічніше, бо в Україні жінки отримали право голосувати 100 років тому. Не дивлячись на це, ми розуміємо, що право жінок обирати і бути обраними є дуже важливим для демократичного суспільства. Вперше у Верховній Раді ми маємо понад 21% жінок, але у нас попереду багато роботи, щоб жінки могли впливати на рішення в країні та в стінах Парламенту», - сказала Олена Кондратюк.


Плакати про виборче право з 1920 року, зроблені в тому числі і дизайнерами-жінками, зображують класично визначені ролі та гендерні стереотипи, але аргументують рівність прав. Вони розповідають про те, що  у 1950-их роках почалася поступова зміна переконань, не в останню чергу через зростаючу присутність жінок у сфері праці. У 1959 році питання права голосу для жінок уперше постало на загальнонаціональному референдумі, тоді, коли майже всі країни Центральної Європи ввели виборче право для обох статей ще після Першої світової війни. На плакатах того часу постійно улещуються чоловіки, які, зрештою, приймали рішення у цій справі, оскільки лише вони мали право голосу.


Їх закликали сказати «Так» біля урни, якщо й не з раціональних причин, то хоча б з лицарських міркувань. Жінка дякує йому поцілунком. Але, таким чином, дискурс щодо основоположних прав людини безпрецедентно баналізується.

Коли у 1971 році жінкам нарешті було надано право голосу, на вулицях перед референдумом не з’явилося жодного плакату проти. Однак, меседж єдиного тогочасного плакату «за» у колекції плакатів Музею дизайну в Цюріху наслідує ту ж саму патерналістську риторику плакатів 1959 року. Тим не менше, це означало перемогу на одному з етапів шляху до рівноправ’я чоловіків і жінок у Швейцарії. Про те, що боротьба ще не закінчена, свідчить жіночий страйк 14 червня 1991 року, який з могутньою силою повторився у 2019 році.

Експозиція «Так - праву голосу для жінок» триватиме в кулуарах першого поверху будинку Верховної Ради України (вул. Грушевського,5)  до 22 жовтня 2021 року.  

 
Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

27 листопада 2021 18:05
27 листопада 2021 08:30
26 листопада 2021 14:51
25 листопада 2021 17:10
25 листопада 2021 13:29
25 листопада 2021 11:58
24 листопада 2021 17:29
24 листопада 2021 15:44
24 листопада 2021 14:30
24 листопада 2021 12:11