Відкриваючи засідання, голова ТСК Павло Сушко зазначив, що реформа деінституціалізації, яка проводиться відповідно до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, передовсім мала на меті подолання сирітства, надання послуг сім’ям у складних життєвих обставинах, щоб діти через скруту батьків не потрапляли до інтернатів. «І кількість дітей, усиновлених або влаштованих в сімейні форми виховання, кількість дітей, яких змогли вивести з інтернатних закладів, є об’єктивним критерієм успішності реформи. Тому нам важливо дослідити і як реалізується в нашій країні право дитини на усиновлення, і чи здатні дорослі реалізувати свої можливості усиновити дитину або надати дитині можливість зростати у прийомній сім’ї», - сказав голова ТСК. При цьому він наголосив: «Всі діти повинні мати родину. Родину, яка спроможна забезпечити гармонійний розвиток дитини, надати турботу та захист. На мою думку, це є головою метою державної політики в сфері захисту прав дітей». Павло Сушко нагадав, що «державою ще у 2014 році отримано позику Світового банку, розмір якої зараз становить 600 млн дол США, та яка повинна використовуватися на підвищення ефективності соціальної допомоги та системи соціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей, підтримки поступової деінституціалізації послуг по догляду за дітьми та зміцнення адміністрування надання як соціальної допомоги, так і соціальних послуг».
«Тому слідча комісія розбирається, чи так все добре у нас в країні з усиновленням, що єдина категорія дітей, яких залишилося деінституціалізувати, – це діти, які навчаються у спеціальних школах», - наголосив Павло Сушко. Він повідомив, що до участі у засіданні запрошені керівництво обласних державних адміністрацій, начальники служб у справах дітей та директори обласних центрів соціальних служб.
Під час засідання із доповіддю-презентацією про стан усиновлення в Україні і проблеми, пов’язані з ним, виступив Юрій Павленко. У свою чергу, Лариса Білозір повідомила про випадки корупції у системі усиновлення.
Представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина поінформувала про проведений моніторинг. Вона повідомила про випадки відсутності соціального супроводу у сфері опіки і піклування, а це саме та форма влаштування, в якій перебуває найбільша кількість дітей в Україні. За її словами, виявлено багато проблем у стосунках між дітьми і їхніми опікунами/піклувальниками, також значна кількість опікунів не отримує державну допомогу. Щодо прийомних сімей та ДБСТ, то тут спостерігається неякісний підбір батьків-вихователів, не проводиться підготовка вихователів, індивідуальні особливості дитини не враховуються. «У закритому інституційному закладі дитина перебуває сам на сам із системою. Наявне неякісне надання освітніх послуг у спеціальних закладах, виявлені випадки, коли уроки проводились формально, відтак, з такого інтернатного закладу дитина виходить неконкурентоспроможною. У інтернатних закладах відсутнє медичне обладнання для надання реабілітаційних послуг. Діти в дитячих притулках перебувають і після досягнення повноліття, в ЦСПР діти перебувають довший термін, ніж передбачено законодавством. Діти в інтернатних закладах не поінформовані про свої права. Педагоги не завжди враховують важкий досвід дітей і не намагаються знайти з ними психологічний контакт. По більшості дітей, по яких ведеться судовий розгляд, відмічається затягування справ», - сказала Аксана Філіпішина. Що стосується приватних дитячих закладів, то у Представника Уповноваженого є інформація від Мінсоцполітики про 16 таких закладів. Аксана Філіпішина також озвучила, які скарги надходили до офісу Уповноваженого. Також вона розповіла, яким чином діти з інституційних закладів потрапляють за кордон, які порушення при цьому відбуваються.
Заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов поінформував про роботу прокуратури в розрізі порушень прав дітей, повідомив про кількість кримінальних проваджень і виявлені порушення.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна акцентувала увагу на проблемах із процедурою усиновлення, яку необхідно змінювати, і чітко визначити, хто цим має займатися, а саме, облдержадміністрації. Марина Лазебна поділилася планами запровадження єдиного соціального реєстру.
Під час засідання було заслухано інформацію офіційних представників Київської, Сумської та Донецької областей.
За результатами обговорення було прийнято рішення: надати рекомендації Кабінету міністрів України, Міністерству соціальної політики, Міністерству освіти і науки, Міністерству охорони здоров’я України та органам виконавчої влади регіонів України; звернутися до Генпрокуратури з проханням проаналізувати факти порушень, озвучених на засіданні ТСК, зокрема, з’ясувати обставини інциденту у Березківській школі-інтернаті Миколаївської області; доручити члену ТСК виїхати у Сумську область для вивчення озвучених на засіданні проблем.