«Ми щиро вдячні усім державам-членам за підтримку процесу внутрішніх реформ в Україні. НАТО – це спільнота, заснована на спільних демократичних цінностях, і ми повною мірою розділяємо це бачення. Сьогодні нашим спільним завданням є посилення співпраці між Україною та НАТО, спрямованої на побудову безпечного євроатлантичного простору», — зазначив Руслан Стефанчук.
Однак, за його словами, порушення режиму припинення вогню на Донбасі з боку агресора, погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму та триваюча мілітаризація Азово-Чорноморського регіону продовжують підривати безпеку України та всього регіону.
«Незважаючи на певні позитивні тенденції, остаточне врегулювання російсько-українського конфлікту залишається все ще доволі далекою перспективою. Змушений констатувати, що наразі безпекова ситуація в районі цього конфлікту погіршується через збільшення кількості російських збройних провокацій та порушень режиму тиші. Режим припинення вогню, запроваджений 22 липня 2020 року, суттєво зменшив втрати в районі конфлікту. Водночас він не призвів до повного перемир’я», — наголосив Перший віцеспікер Парламенту України.
Як зазначив він, з часу запровадження режиму припинення вогню 8 українських військовослужбовців були вбиті та 30 поранені. Всього протягом 2020 року при виконанні службових обов’язків загинуло 50 українських військовослужбовців.
«Російська сторона продовжує намагатися імплементувати свій деструктивний підхід, який може бути описаний формулою: «хитка безпека в обмін на політичні поступки». Хоча забезпечення належного рівня безпеки залишається найбільш проблемним питанням, воно є невід’ємною частиною повноцінної деескалації російсько-українського конфлікту. Ми переконані, що допоки 400 км ділянки державного кордону України з РФ у зоні конфлікту залишатимуться неконтрольованими українською владою та відкритими для постачань російської зброї та особового складу, ситуація у зоні конфлікту буде напруженою», — підкреслив Руслан Стефанчук.
Перший заступник Голови Верховної Ради України висловив сподівання, що держави-члени НАТО не дозволять Москві забути про її зобов’язання як сторони конфлікту.
«Допоки Росія не визнає свою справжню роль у конфлікті, перспективи врегулювання будуть залишатися доволі примарними. Ми також особливо стурбовані погіршенням гуманітарної та соціально-економічної ситуації на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Це питання стоїть особливо гостро під час пандемії COVID-19. Кремль розглядає кризу, спричинену пандемією, як можливість прибрати питання агресії з міжнародного порядку денного, легітимізувати свої здобутки та окупацію, а також зняти санкції», — розповів політик.
Крім того, Руслан Стефанчук наголосив на необхідності посилити реакцію міжнародної спільноти на окупацію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя й інші пов'язані порушення міжнародного права.
«Україна ініціювала створення Кримської платформи, метою якої є деокупація Криму та його повернення Україні у мирний спосіб. На цьому шляху діяльність Платформи буде зосереджена на 5 пріоритетних напрямках: політика невизнання; безпека, включно зі свободою навігації; забезпечення ефективності санкцій проти держави-агресора та їх розширення; захист прав людини; подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та довкілля», — зазначив Руслан Стефанчук.
Також він розповів про запланований на 23 серпня 2021 року перший саміт Кримської платформи у Києві. До того ж під час заходу Перший віцеспікер Парламенту України запропонував створити неформальну групу підтримки Кримської платформи в рамках Парламентської асамблеї НАТО.
«Ця група може ініціювати схвалення окремих резолюцій щодо Криму або включення відповідних положень щодо ситуації в Криму та деокупації півострова до рішень відповідних органів Парламентської асамблеї НАТО», — пояснив політик.
Руслан Стефанчук подякував за те, що країни-члени Північноатлантичного альянсу залишаються віддані рішенням, прийнятим на Бухарестському саміті про те, що Україна стане членом НАТО.
«План дій щодо членства, на мою думку, є наступним логічним і безальтернативним кроком для України у цьому напрямку. Ми хотіли би бачити цей План для України у найближчій перспективі і сподіваємось на формування серед союзників необхідного консенсусу у цьому питанні», — підкреслив він.
Джерело: Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України