Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповів про парламентський вимір співробітництва України з НАТО під час публічного обговорення «Чому Україна досі не в НАТО: Хто винен та що робити?».

«Ми суттєво просунулися за різними напрямами євроатлантичних реформ. Верховна Рада України ухвалила важливі законодавчі акти у сфері безпеки та оборони, серед яких: Закони України «Про оборонні закупівлі», «Про розвідку», «Про Бюро економічної безпеки України», а також в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України». Серед наших пріоритетів – перехід України на стандарти, норми та принципи НАТО», - зазначив Руслан Стефанчук.

Перший віцеспікер Парламенту України також нагадав, що минулого тижня народні депутати України підтримали Постанову «Про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік», до якого увійшли майже 40 законопроектів щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. На основі цього плану Руслан Стефанчук висловив пропозицію сформувати щотижневий план розгляду Верховною Радою України євроінтеграційних законопроектів. Голосування за ці законопроекти відбуватиметься в так звані «дні Європейського Союзу», які раніше було запропоновано запровадити в Парламенті України.

«Я хочу, щоб кожного пленарного тижня Верховна Рада України розглядала три-чотири законопроекти, які дозволяли б Україні рухатися в напрямку виконання зобов’язань щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Ми маємо разом визначити той шлях, який нам ще слід пройти, щоб після позитивного вирішення питання: «Чому ми досі не в НАТО?», зосередитися на ролі та місії України в Альянсі», - наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, парламентське співробітництво у відносинах між Україною і НАТО умовно можна поділити на три складові.

«Перша – це співпраця між Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю НАТО. Друга – це законотворчий процес, покликаний забезпечувати реалізацію державного курсу на набуття членства у НАТО. Третя – парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади України в частині дотримання ними критеріїв на вступ до НАТО», - розповів політик.

За його словами, Україною вже здійснені певні кроки щодо набуття членства у НАТО, які стали приємними моментами історії України.

«З травня 1992 року Україна представлена у Парламентській асамблеї НАТО Постійною делегацією Верховної Ради України зі статусом асоційованого члена. Наразі вона складається із 16 народних депутатів на чолі з Єгором Чернєвим. Представники Парламентської асамблеї НАТО регулярно запрошуються в Україну як міжнародні спостерігачі для моніторингу за виборчим процесом. Міжпарламентське співробітництво передбачено Хартією про особливе партнерство між Україною та Альянсом 1997 року», - нагадав Руслан Стефанчук.

Також, за словами Першого заступника Голови Верховної Ради України, у 2002 році Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО». Важливим етапом є проведення двічі на рік засідань Міжпарламентської ради в Брюсселі та Києві. Вагомим інструментом Парламентської асамблеї НАТО є програма Роуза-Рота (Rose-Roth).

«Хронологія міжпарламентського співробітництва останніх років відображає загальну позитивну динаміку відносин Україна-НАТО. У 2014 році на засіданні сесії Парламентської асамблеї НАТО у Вільнюсі було одностайно ухвалено «Декларацію на підтримку України», а на весняній сесії 2015 року в Будапешті Парламентська асамблея НАТО схвалила Декларацію «Щодо розширення НАТО». Під час пленарного засідання Асамблеї у 2017 році було прийнято Резолюцію «Стабільність і безпека у Чорному морі», підготовлену спеціальною доповідачкою У.Шмідт (Німеччина)», – підкреслив Перший віцеспікер Парламенту України.

Як він зазначив, на окрему увагу заслуговує доповідь сенаторки Дж.Корді (Канада) на тему «Україна: п’ять років після Революції Гідності», представлена під час 65-ї сесії Парламентської асамблеї НАТО (11-14.10.2019, Лондон).   

«Ми особливо цінуємо той статус партнера НАТО з розширеними можливостями, який ми отримали 12 червня 2020 року. Крім цього, під час 66-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї НАТО (20-23.11.2020 р., Афіни) було затверджено декларацію «НАТО 2030: об’єднаний та сильний Альянс на світовій арені», – нагадав Руслан Стефанчук.

Джерело: Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

18 вересня 2021 07:25
17 вересня 2021 15:07
17 вересня 2021 12:28
16 вересня 2021 18:02
16 вересня 2021 16:00
16 вересня 2021 14:33
16 вересня 2021 10:41
15 вересня 2021 18:01
15 вересня 2021 12:30
15 вересня 2021 11:53