До Дня української писемності та мови
Державне свято День української писемності та мови щороку відзначається в Україні як одне з важливих в консолідації українського суспільства. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій». Цього дня проводять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова.
За православним календарем День української писемності та мови є також днем вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця (народився близько 1056 року). Він вважається автором трьох праць – літописного зведення, відомого під назвою “Повісті временних літ”, “Житія преподобного отця нашого Феодосія Печерського” та “Читання про святих мучеників Бориса і Гліба”. Про самого святого агіографа й літописця відомо не багато, хоча існує чимало припущень, які витікають із текстів його творів. Згідно з даними Печерського Патерика, Нестор ще за життя був одним із найповажніших членів печерської братії. Помер святий, як вважають дослідники, у 1113–1115 рр., за даними антропологів у віці близько 60–65 років. Похований у Києво-Печерській лаврі. Саме про загальноєвропейське та загальносвітове значення літературних творів преподобного Нестора Літописця можна дізнатися з експозиції Музею історії Лаври Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. https://kplavra.kyiv.ua/
У Музеї історії Лаври Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника експонується бюст – пластична реконструкція образу Нестора Літописця, створена експертом-криміналістом С. Нікітіним за методом М. Герасимова в 1985–1986 рр. Серед експонатів музею також привертає увагу робоче місце літописця, реконструйоване так само 1985–1986 рр.
В основі реконструкції – відповідні зображення на мініатюрах Радзивіллівського літопису. https://www.youtube.com/watch?v=Y7yEJX59cpA&feature=emb_title
Музей книги та друкарства України до Дня української писемності та мови презентує онлайн експозицію «На перетині шляхів» Мандри книг та авторів, граверів та художників Києва, Львова, Острога та Одеси ХІХХ століть».
На постерах зображені портрети діячів таких як Петро Могила, Никодим Зубрицький, Памво Беринда, тексти та ілюстрації, що пояснюють і описують важливість цих особистостей в процесі становлення української мови. Ознайомитися з експозицією можна за посиланням. https://www.mkdu.com.ua/, https://www.facebook.com/Books.and.Printing.Museum.
Сучасна українська мова нараховує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в наш час. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови.
«І в серці обізветься рідна мова» таку назву має презентація Національного музею літератури України. Вона відображає складний процес виникнення, становлення і утвердження української мови та розвиток культурно-етнічної самобутності національних меншин в сучасній Україні. Матеріали презентації висвітлюють роль письменницького слова у розвитку та поширенні української мови. Виставка знайомить з поза цензурними виданнями з колекції музею, які збереглися в одиничних примірниках – «Повість минулих літ» (1072-1073), «Києво-Печерський патерик» (ХІ-ХІІІ ст.), «Пересопницьке євангеліє» (ХVІ ст.), «Апостол» (1574) та ін. Знайомить з історичними постатями, які створили фундамент української мови та засади мовознавчої науки. Це передовсім Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка та багато інших подвижників, які працювали на розвій українського Слова. https://www.facebook.com/NMLUmuseumlit/, http://museumlit.org.ua/?lang=uk
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців нараховує понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. «Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших мов світу, і є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови: полянського, древлянського та сіверянського. За останні 4 століття українську мову намагались знищити понад 130 разів! Важливо, щоб саме суспільство і влада усвідомлювали необхідність відповідної державної політики. Ліна Костенко писала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Іван Огієнко свого часу писав: «Поки живе мова - житиме й народ». Лесі Українці належать слова: «Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова», - саме про це розповідається в експозиції Музею «Становлення української нації». https://www.museumsun.org/posters/3
«Повага до мови – повага до народу» - книжкова експозиція з фондів відділу інформаційних ресурсів та відкритих заходів Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України.
У
запропонованих виданнях представлені відповідні нормативні документи, матеріали
парламентських слухань. Крім того на виставці широко висвітлюється мовознавча
проблематика, пов’язана з походженням української мови, мовною політикою в
Україні та функціонуванням мов національних меншин у державі. Розглянуто
проблеми, пов'язані з політичним протистоянням і спекуляціями щодо мовної
політики, особливо в контексті виборчих кампаній.
