Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив ранкове засідання.

Головуючий повідомив, що у засіданні Верховної Ради беруть участь Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та члени Кабінету Міністрів.

Головуючий нагадав, що у п’ятницю з 10-ї до 11-ї години проводиться година запитань до Уряду.

За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів будуть відповідати на запитання про роботу Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, щодо забезпечення навчального процесу в умовах посилення в Україні коронавірусної хвороби та стану нарахування заробітної плати працівникам закладів освіти.

Головуючий запросив на трибуну для виступу Віце-прем'єр-міністра - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова. Він пояснив, що виступатиме як учасник Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, а відповідатиме на запитання як член Уряду.

Олексій Резніков поінформував про роботу Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Він зазначив, що переговори у Тристоронній контактній групі проходять важко.

«Однією із складових гібридної війни, яку розпочала Російська Федерація в 2014 році починаючи з окупації Криму, є інформаційна війна», - сказав віце-прем'єр-міністр і зупинився на страхах і непорозуміннях, які виникають внаслідок інформаційної війни.

Олексій Резніков зазначив, що зокрема поширюються міфи про тристоронню контактну групу (ТКГ), членом якої він є. Доповідач підкреслив: «ТКГ не приймає рішень. ТКГ є тільки логістичним майданчиком для узгодження деталей та домовленостей, які досягаються лідерами Нормандського формату. Рішення ухвалюються тільки Президентом і Парламентом України».

Міністр поінформував: «Переговори ТКГ надзвичайно складні, опоненти дуже часто грають не за правилами, але українська делегація робить все можливе щоб відстояти інтереси нашої країни».

Одним із досягнень ТКГ він назвав тривалий режим тиші на Донбасі.

Олексій Резніков також спростував міфи: про визнання квазіутворень на окупованих територіях, про так звану інспекцію українських позицій у Шумах, про порушення режиму припинення вогню з боку України, про негласну підготовку місцевих виборів на окупованих територіях.

Як член Уряду, доповідач зупинився на питаннях реінтеграції окупованих територій, яка, за його словами «триватиме 25 років» або, «як мінімум, одне покоління». 

«Деокупація і реінтеграція визначаються не тим, що відбувається в ТКГ. Вони більшою мірою залежать від змін в країні і від рішень парламенту, дій Уряду, які ці зміни забезпечують», - сказав віце-прем'єр-міністр.

Олексій Резніков поінформував про кроки, пропоновані Урядом для врегулювання ситуації на Донбасі, серед яких створення механізмів перехідного правосуддя, і закликав їх підтримати.

«Щоб наблизити мир і деокупацію ми повинні реалізувати кращий варіант майбутнього на підконтрольній території Донбасу, в районах, які пережили війну, або вже понад шість років відчувають її подих зовсім поруч», - сказав представник Уряду. Для цього, на його думку, потрібна розробка стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей і залучення інвесторів.

Окрему увагу доповідач звернув на забезпечення інформаційного суверенітету і поінформував про напрацьовані заходи на цьому напрямку. Наприклад, це забезпечення некодованого супутникового сигналу українських каналів на регіон.

Коментуючи прийняту Верховною Радою Постанову про проведення місцевих виборів Олексій Резніков сказав: «Ця Постанова політично дуже правильна але, суто тактично, окремі її положення передчасні». Він додав, що «вона ускладнила переговорний процес, оскільки нею скористалися наші опоненти для маніпуляцій і значною мірою заблокували переговорний процес». «Приймати ті чи інші зміни до постанови – прерогатива виключно українського Парламенту», - наголосив він і закликав «проявити колективну мудрість і прийняти якесь інше рішення, яке підкреслить сприйняття Україною Мінського процесу як, наразі, безальтернативного майданчика переговорів, підтвердить повноваження української делегації і продемонструє довіру до неї, дасть важливий сигнал нашим західним партнерам».

Віце-прем'єр-міністр висловив надію, що «народні депутати на своїй ділянці нашого спільного фронту проти агресора точно не підведуть».

Віце-прем’єр-міністр відповів на запитання депутатських фракцій і груп стосовно: впливу постанови про вибори на переговорний процес в ТКГ; відвідання членами ТКГ Донбасу; перехідного правосуддя; обміну заручниками; механізму повернення окупованих територій; дотримання режиму тиші; узгодження точок розведення військ; розробки програми реінтеграції окупованих територій; обмеження права на участь у виборах жителів окупованих територій.

Про забезпечення навчального процесу в умовах посилення в Україні коронавірусної хвороби та стану нарахування заробітної плати працівникам закладів освіти поінформував народних депутатів т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

Т.в.о. Міністра освіти і науки відповів на запитання депутатських фракцій і груп, які стосувались таких питань: заходів передбачених Міністерством для захисту вчителів в умовах пандемії; страхування вчителів; реформи системи шкільної освіти; можливого плагіату у науковій праці в.о. Міністра; участі у місцевих виборах членів Уряду; забезпечення навчального процесу в умовах коронавірусу; підвищення зарплат освітянам; напрямків використання додаткових коштів, виділених на освіту на 2020 рік; ліквідації наслідків пожежі в одеському коледжі; новацій щодо вступу до вишів в 2021 році; субвенцій на освіту; диференціація форм навчання в умовах карантину і його технічне забезпечення.

На запитання представників депутатських фракцій також відповів Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

На цьому година запитань до Уряду завершилася.

Головуючий оголосив до розгляду питання про представлення проекту Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

Представив законопроект №4000 Міністр фінансів Сергій Марченко.

Урядовець поінформував про основні макропоказники проекту Державного бюджету. Він назвав проект "бюджетом можливостей для подальшого розвитку" та доповів про п’ять основних пріоритетів документу.

Завершуючи виступ, Сергій Марченко наголосив: «Держбюджет має бути інструментом розвитку і зростання. Саме таким і є проект Державного бюджету на 2021 рік».

Міністр фінансів відповів на запитання депутатських фракцій і груп.

Голова Комітету з питань бюджету Юрій Арістов доповів висновки Комітету до законопроекту №4000.

Він повідомив, що у Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу.

Голова Комітету також доповів про відповідність законопроекту вимогам Бюджетному кодексу та узгодження з деякими іншими законами. Він зазначив, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики.

Представник Комітету звернув увагу на те, що наразі немає урядового документу середньострокового бюджетного планування, що мав би визначати засади бюджетної політики і показники державного бюджету на 2021-2023 роки і бути основою для складання проекту державного бюджету на 2021 рік та прогнозів місцевих бюджетів на 2022 і 2023 роки.

Ю.Арестов акцентував увагу народних депутатів на тому, що свої пропозиції до законопроекту вони мають подати до 1 жовтня.

Голова Комітету також зазначив, що сьогодні парламент не може приймати рішення щодо затвердження поданого проекту, а може прийняти його в роботу і готувати до першого читання.

В обговоренні взяли участь представники депутатських фракцій і груп.

У пленарному засіданні оголошено перерву на 30 хвилин.

Після закінчення перерви  обговорення законопроекту про Державний бюджет на 2021 рік продовжилося.

Після закінчення обговорення головуючий надав слово для заключного виступу Міністру фінансів Сергію Марченку. Він закликав народних депутатів до конструктиву та діалогу.

На цьому представлення законопроекту про Державний бюджет на 2021 рік у Верховній Раді завершилося.

На голосування було поставлено три проекти постанов.

Народні депутати прийняли проекти Постанов: про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпечного навчального процесу і якісної освіти в умовах карантину запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №4057 (274 голосами «за»); про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вживання невідкладних заходів для забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №4082 (277 голосів «за»); про безпеку педагогічних працівників закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти під час пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 №4108 (277 голосів «за»).

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк оголосила депутатські запити.

Народні депутати виступили із заявами повідомленнями, пропозиціями у «Різному».

Головуючий закрив пленарне засідання.

21-25 вересня народні депутати працюватимуть в комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у вівторок, 29 вересня.

 






Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

20 жовтня 2020 14:58
20 жовтня 2020 12:53
20 жовтня 2020 12:01
20 жовтня 2020 09:05
19 жовтня 2020 13:36
19 жовтня 2020 12:31
19 жовтня 2020 12:01
19 жовтня 2020 11:50
16 жовтня 2020 15:00
16 жовтня 2020 14:33